вових умов та органЁзацЁйно процедурних механЁзмЁв приборкання
кримЁнально© економЁки.
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацТ" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
ВирЁшення питання обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁчного життя
кра©ни передусЁм потребу╨ здЁйснення на законодавчому, процедурному та
органЁзацЁйно-виконавчому рЁвнях вирЁшення двох питань. По-перше, створення
надЁйно© системи правового попередження можливостЁ вЁдмивання "брудних"
грошей, Ё по-друге, створення надЁйно© правово© бази для ефективного
функцЁонування податково© системи.
У зв'язку Ёз тим, що "вЁдмивання" грошей прийняло загальносвЁтовЁ
масштаби, законодавцЁ кра©н, що мають розвинуту ринкову економЁку прагнуть
захистити сво© кра©ни вЁд поширення на ©х територЁю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямованЁ на органЁзацЁю державними органами Ё
банками контролю за вкладами Ё рухом грошових коштЁв громадян, що створю╨
значнЁ ускладнення в дЁяльностЁ кримЁнально-мафЁозних структур та ©х
"чорно©" економЁчно© бази.
В основному цЁ закони спрямованЁ на те, щоб зафЁксувати рух грошей на
ключових стадЁях, тобто робиться все можливе для того, щоб грошЁ залишали
"слЁд", за яким можна було б прослЁдкувати ©х шлях у зворотнЁй бЁк аж до
джерела походження.
ЯкЁ ж це стадЁ©? Як уже вЁдзначалось, злочинцЁ здЁйснюють велику
кЁлькЁсть рЁзних операцЁй Ё засобЁв, щоб приховати кримЁнальне походження
коштЁв. Однак, всЁ цЁ методи включають проходження грошей через стадЁ©, де
можливе ©х виявлення, тобто грошова готЁвка повинна або експортуватися через
територЁальний кордон, а потЁм осЁсти на рахунках в Ёноземних
кредитно-фЁнансових установах, або повернутися назад, або ж необхЁдно
запевнити вЁтчизняну банкЁвську установу, що значний вклад грошово© готЁвки
╨ законним.
Отже, ключовими для виявлення операцЁй щодо "вЁдмивання" грошей ╨ ©х
основнЁ стадЁ©, по-перше, де готЁвка входить у вЁтчизняну кредитно-фЁнансову
систему Ё, по-друге, де вона перетина╨ кордон для Ёнтегрування у закордоннЁ
фЁнансовЁ системи, звЁдки поверта╨ться на батькЁвщину у формЁ законних
переказЁв.
СтупЁнь Ё жорсткЁсть контролю цих етапЁв у рЁзних кра©нах неоднакова.
НайбЁльш рЁшуче у вирЁшеннЁ цього питання дЁють СполученЁ Штати Америки.
Вивчення правово© системи Сполучених ШтатЁв Америки свЁдчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на рЁшучу боротьбу Ёз
"вЁдмиванням" грошей, були встановленЁ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рокЁв п'яти спецЁальних законодавчих актЁв, змЁст яких буде
проаналЁзований нами у хронологЁчнЁй ретроспективЁ'.
Прийняття федерального "Акта про банкЁвську та╨мницю" (1970 p.) було
результатом усвЁдомлення та стурбованостЁ урядових кЁл, законодавцЁв та
громадськостЁ щодо зростаючого використання кредитно-фЁнансових установ у
злочинних цЁлях, а також використання громадянами США Ёноземних фЁнансових
установ з метою порушення Ё обходу американських законЁв. Цей закон надав
мЁнЁстру фЁнансЁв право встановлювати вЁдпо-
3 доповЁдно© записки Головного управлЁння економЁчного аналЁзу
Державно© податково© АдмЁнЁстрацЁ© Укра©ни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доходЁв у 1998 роцЁ" (9 сЁчня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текстЁв зазначених законодавчих актЁв див.: В. О. Мандибура.
Правовий механЁзм контролю за "вЁдмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (аналЁтично-ЁнформацЁйно доповЁдь), додатки 1, 2 Ё 3 //
СекретарЁат Верховно© Ради Укра©ни, вересень 1996 p.
95
вЁднЁ вимоги на ведення облЁку Ё подання звЁтЁв фЁнансовими
установами.
У вЁдповЁдностЁ до першого роздЁлу закону кредитно-фЁнансовЁ установи
зобов'язанЁ зберЁгати щонайменше п'ять рокЁв облЁково-звЁтну документацЁю
таких видЁв, що "мають високу ступЁнь застосування в карних, податкових
розслЁдуваннях, судових процедурах".
ЦЁ документи включають: 1) ЁнформацЁю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищу╨ 10 тис. доларЁв (якщо тЁльки вЁн не забезпечений часткою
нерухомостЁ); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищу╨ 10 тис. доларЁв, будь-якЁй особЁ (вЁд будь-яко©
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке мЁсце (Ёз
будь-якого мЁсця) поза США; 3) зразки пЁдписЁв; 4) ЁдентифЁкацЁйнЁ номери
платникЁв податкЁв для визначення рахункЁв; 5) картки бухгалтерського
облЁку, якЁ вказують на операцЁ© по рахунках Ё копЁ© чекЁв на суму, що
перевищу╨ 100 доларЁв, якЁ сплаченЁ у банку.
За порушення цих вимог на банкЁвську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цивЁльно-правове покарання у
виглядЁ штрафу до 10 тис. доларЁв за кожне порушення.
Другий роздЁл цього акту вимага╨ надання наступних звЁтЁв вЁд
кредитно-фЁнансових установ: 1) про валютнЁ операцЁ© (CTR); 2) про
мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв (CMIR); 3)
про ЁноземнЁ банки Ё фЁнансовЁ рахунки (EBAR).
АмериканськЁ установи, на якЁ розповсюджуються вимоги акта (такЁ як: 1)
банкЁвськЁ установи; 2) маклерськЁ контори торговцЁв цЁнними паперами; 3)
мЁжнароднЁ пЁдпри╨мства вза╨много кредиту в нацЁональних валютах; 4) чековЁ
касири; 5) телеграфнЁ компанЁ©; 6) казино, що мають лЁцензЁю та рЁчний доход
понад 1 млн.доларЁв; 7) поштову службу Ё деякЁ ЁншЁ), повиннЁ подавати звЁт
щодо кожно© валютно© операцЁ© службЁ внутрЁшнЁх доходЁв (податкове
управлЁння Ёз правом розслЁдування фЁнансових злочинЁв -- IRS), створенЁй
при МЁнЁстерствЁ фЁнансЁв США, про кожен депозит, вилучання грошей Ёз
рахунку, обмЁн
96
валюти або Ёнший платЁж або переказ, що включа╨ валютнЁ операцЁ© на
суму, що перевищу╨ 10 тис. доларЁв.
МЁнЁстр фЁнансЁв ма╨ право дати дозвЁл на звЁльнення вЁд подання
звЁтЁв. Банки також можуть звЁльнити окремЁ операцЁ© окремих клЁ╨нтЁв, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтованЁ висновки, що цЁ суми не
перевищують сум, спЁв-ставних Ёз звичайною поведЁнкою законного
пЁдпри╨мництва".
Закон вимага╨ при заповненнЁ звЁту кредитно-фЁнансово© установи подання
рЁзних вЁдомостей щодо операцЁй, що включають такЁ данЁ: 1) про особистЁсть
людини, що здЁйсню╨ операцЁю; 2) про номер цЁ╨© особи в системЁ соцЁального
забезпечення, адресу, рЁд заняття Ё дату народження; 3) про тип
ЁдентифЁкацЁ©, яка застосову╨ться для встановлення особи конкретно© людини,
номера ведЁйського свЁдоцтва, кредитно© картки, паспорта та Ён.; 4)
документи, якЁ були використанЁ для зазначено© ЁдентифЁкацЁ©; 5) номер
рахунку клЁ╨нта; 6) тип операцЁ© Ё загальна сума, а також вЁдомостЁ про
залучення в операцЁю Ёноземно© валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З сЁчня 1990 року правова регламентацЁя вимага╨ застосовувати додаткову
форму звЁтностЁ, що ма╨ спецЁальну клЁтинку, яку необхЁдно вЁдмЁтити, якщо
установа вважа╨ операцЁю пЁдозрЁлою. Ця форма повинна бути пЁдписана
службовцем, який ©© заповнив, а також посадовою особою установи, що
перевЁрила Ё затвердила ©©. Особи, що порушують це положення федерального
закону, пЁдлягають кримЁнальному або цивЁльно-правовому покаранню. При цьому
сума адмЁнЁстративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залучено© до
операцЁ©.
ОкремЁ положення федерального закону вимагають також подавати Ёнший
звЁт за формою 8300 щодо платежЁв готЁвкою в сумЁ, що перевищу╨ 10 тис.
доларЁв, якЁ отриманЁ в торгЁвлЁ або пЁдпри╨мництвЁ. ╡нформацЁя Ёз цих
звЁтЁв також допомага╨ вЁд-слЁдкувати рух грошей по каналах обЁгу Ё корисна
при розслЁдуваннЁ по справах "вЁдмивання" грошей Ё ухилення вЁд
оподаткування. Цю вимогу введено в дЁю у 1984 роцЁ Ё кодифЁковано в
Податковому кодексЁ. Заповнюючи цей звЁт, отримувач грошово© готЁвки повинен
включати до нього прЁзвище, адресу Ё ЁдентифЁкацЁйний номер особи, вЁд яко©
отримана готЁвка. Як-97
що угода була здЁйснена вЁд чийогось ЁменЁ, то вносяться данЁ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не пЁзнЁше 15 дЁб пЁсля отримання
готЁвки.
Особи, якЁ свЁдомо не подають зазначений звЁт, визнаються такими, що
чинять злочин, Ё до них застосовуються штрафи до 25 тис. доларЁв (або 100
тис. доларЁв у випадках корпорацЁ©) Ё/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рокЁв.
ЗвЁт про мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв
за формою 4790 повинен надаватися митнЁй службЁ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. доларЁв у США або вивозить Ёз них. ЗвЁт нада╨ться також у
випадку, якщо особа отриму╨ з Ёншо© кра©ни суму, що перевищу╨ 10 тис.
доларЁв. Поняття "кредитно-грошовЁ документи" включа╨ валюту США Ё Ёноземну
валюту, всЁ оборотнЁ документи на пред'явника (чеки, виданЁ окремими
особами, компанЁ╨ю, банком, касиром, а також туристичнЁ чеки, борговЁ
зобов'язання Ё грошовЁ перекази, цЁннЁ папери або акцЁ© на пред'явника та
Ён.).
ВЁд резидентЁв США вимага╨ться вести облЁк Ё надавати звЁти щодо сво©х
вза╨мовЁдносин з будь-якими Ёноземними фЁнансовими органЁзацЁями. Це
стосу╨ться осЁб, якЁ беруть фЁнансову участь в Ёноземному банку у виглядЁ
цЁнних паперЁв або Ёншого фЁнансового рахунку, а також осЁб, якЁ мають право
пЁдпису або будь-який Ёнший дозвЁл щодо користування таким рахунком. ЗвЁт
нада╨ться за формою 90-22.1 СлужбЁ внутрЁшнЁх доходЁв щорЁчно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цивЁльно-правове
покарання у виглядЁ штрафу до 100 тис. доларЁв, але не бЁльше грошово© суми,
що залучена в операцЁ©, а також кримЁнальне покарання -- штраф, що не
перевищу╨ 250 тис.доларЁв Ё/або тюремне ув'язнення до 5 рокЁв.
Прийняття законодавчого Акту вЁд 29.10.1970 року (про внесення змЁн до
Федерального Акту про страхування вкладЁв щодо вимоги вЁд застрахованих
банкЁв вести повнЁ записи, а також надавати звЁти до Департаменту СкарбницЁ
про проведення певних операцЁй у валютЁ США) було зумовлено необхЁднЁстю
забезпечити належнЁ умови щодо надання ЁнформацЁ© суб'╨ктами пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ при веденнЁ розслЁдування
кримЁнальних справ, чим була сутт╨во обмежена можливЁсть "вЁдмивання"
грошей.
Законом були сутт╨во розширенЁ повноваження Секретаря СкарбницЁ (у
порЁвняннЁ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення Ё регламентацЁ© вимог до
ведення вЁдповЁдних записЁв не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що задЁяна в пЁдпри╨мницькЁй дЁяльностЁ,
стосовно змЁн, якЁ вЁдбулися у власностЁ, формЁ ведення облЁку Ё контролю,
формЁ управлЁння та процедурЁ подання цих звЁтЁв.
Процедурна регламентацЁя зобов'язувала означених суб'╨ктЁв подавати
вЁдповЁднЁ звЁти у разЁ, коли вони "╨ вкрай необхЁднЁ для ведення
розслЁдувань кримЁнальних справ, справ, якЁ стосуються податкЁв, та для
регулятивних розслЁдувань чи проваджень по справах".
ЗберЁгання та ведення записЁв по зазначенЁй звЁтностЁ в електроннЁй чи
автоматизованЁй формЁ дозволялись тЁльки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем СкарбницЁ.
У разЁ порушень закону Секретарю скарбницЁ надавалось право "прийняти
рЁшення передати справу до вЁдповЁдного районного суду США, чи вЁдповЁдного
суду США будь-яко© територЁ© чи Ёншого мЁсця (за умови, що вони надЁленЁ
юрисдикцЁ╨ю США забороняти такЁ дЁ© чи практику). ПЁсля належного
повЁдомлення дозволя╨ться виносити безстрокову або тимчасову су-╔ дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливостЁ
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених судЁв
може також видавати обов'язковЁ судовЁ ∙||у заборони, за якими особа ма╨
виконувати рЁшення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в разЁ кожного
свЁдомого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, ско╨ного через |1
НедбалЁсть, Секретар до таких осЁб, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорацЁй чи Ёншу форму пЁдпри╨мства по вЁдно-^ щенню до партнера,
керЁвника, службовця чи найманого пра-g ПЁвника цього пЁдпри╨мства, який
свЁдомо або виключно через ^недбалЁсть бере участь у порушеннЁ, може
визначити розмЁр ╡Ёй штрафу за цивЁльним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. доларЁв США.
∙^&'. ∙
У разЁ неспроможностЁ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
цЁ╨© суми в судовому порядку за рЁшенням Секретаря СкарбницЁ вЁд ЁменЁ
Сполучених ШтатЁв Америки може бути розпочата цивЁльна справа. КримЁнальне
покарання для особи, що свЁдомо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розмЁр якого не повинен перевищувати 1 тис. доларЁв США,
або ув'язнення строком не бЁльше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що свЁдомо порушу╨ чи свЁдомо спричиню╨ порушення будь-якого
положення роздЁлу 21 Федерального Акту про страхування вкладЁв, або роздЁлу
411 Державного акту про житло, якщо порушення ма╨ мЁсце пЁсля ско╨ння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке кара╨ться ув'язненням
строком бЁльше одного року, застосову╨ться стягнення штрафу в розмЁрЁ, що не
перевищу╨ 10 тис. доларЁв США або ув'язнення строком не бЁльше як п'ять
рокЁв, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар СкарбницЁ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень Ё може делегувати такЁ обов'язки вЁдповЁдному банкЁвському
наглядовому агентству чи Ёншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочиннЁстю (1984 p.) ма╨ деякЁ
положення, що спецЁально присвяченЁ проблемЁ "вЁдмивання" грошей.
У вЁдповЁдностЁ до акта, митним офЁцерам дозволя╨ться зупиняти Ё робити
обшук без ордера будь-яких автомобЁлЁв, лЁтакЁв, кораблЁв, контейнерЁв,
упаковок Ё особи, "якщо ╨ розумнЁ пЁдстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошовЁ документи з порушенням вЁдповЁдних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволя╨ виплату винагороди
особам, якЁ надали ЁнформацЁю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банкЁвську та╨мницю" суму, що перевищу╨ 50 тис: доларЁв у виглядЁ штрафу або
конфЁскацЁ©. Федеральний Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "вЁдмивання" грошей, що отриманЁ вЁд протиправно©
дЁяльностЁ. ВЁдповЁдно до нього злочинами визнавались два кримЁнальних
правопорушення:
100
перше -- "вЁдмивання валютно-грошових документЁв";
друге -- "здЁйснення грошових операцЁй у вЁдношеннЁ власностЁ, яка
отримана вЁд точно визначено© незаконно© дЁяльностЁ".
Перша норма встановила вЁдповЁдальнЁсть за "вЁдмивання" грошей, яке
вЁдбува╨ться за рахунок фЁнансових операцЁй, перевезень, вЁдправлень або
переказЁв кредитно-грошових документЁв. При фЁнансових операцЁях за законом
правопорушення ма╨ мЁсце у тому випадку, якщо особа або зна╨, що майно, яке
включене в цю операцЁю, явля╨ собою доход вЁд незаконно© дЁяльностЁ, але,
незважаючи на це, здЁйсню╨ ©© з намЁрами сприяти продовженню тако©
протиправно© дЁяльностЁ або зна╨, що зазначена операцЁя ма╨ на метЁ
приховування або покривання природи, мЁсця знаходження, джерела походження
належностЁ доходу, або уникнення виконання певно© вимоги щодо надання звЁту
про таку операцЁю. За аналогЁчних умов злочином вважа╨ться "вЁдмивання"
грошей, що пов'язане Ёз перевезенням кредитно-грошових документЁв.
Друга норма стосу╨ться особи, що заздалегЁдь сплановано здЁйсню╨ разом
Ёз кредитно-фЁнансовою установою грошову операцЁю вЁдносно здобуто©
злочинним шляхом власностЁ, джерелом яко© ╨ точно визначена незаконна
дЁяльнЁсть, на суму, що перевищу╨ 10 тис. доларЁв. За американським
законодавством до протиправно© дЁяльностЁ вЁдносяться: наркобЁзнес,
фальшування грошей, контрабанда, банкЁвськЁ та трастовЁ шахрайськЁ операцЁ©,
банкЁвськЁ або поштовЁ пограбування, крадЁжки, шпигунство, рекет, кЁлерство
тощо. ТакЁ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
доларЁв Ё/або тюремним ув'язненням до 20 рокЁв.
Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей передбача╨ також цивЁльну Ё
кримЁнальну конфЁскацЁю предметЁв, якЁ залученЁ до "вЁдмивання" грошей.
За законом мЁнЁстру юстицЁ© було надано право накладати цивЁльнЁ
грошовЁ штрафи до 500 доларЁв на будь-яку кредитно-фЁнансову установу, яка
за недбалЁстю порушу╨ якесь Ёз положень "Акту про банкЁвську та╨мницю".
МЁнЁстру фЁнансЁв також надано право вивчати будь-якЁ бухгалтерськЁ книги та
облЁковЁ документи фЁнансово© установи в частинЁ, що стосу╨ться ведення
обмЁну Ё подання звЁтЁв.
101
викону╨ обов'язки, або ма╨ повноваження приватного пЁдпри╨мства; 5)
будь-яке приватне пЁдпри╨мство або агентство, що займа╨ться будь-якою
дЁяльнЁстю, яку мЁнЁстр фЁнансЁв, згЁдно з правилами, вважа╨ такою, що ╨
схожою, спорЁдненою, або замЁню╨ зазначену фЁнансову дЁяльнЁсть; 6) будь-яке
Ёнше приватне пЁдпри╨мство, визначене мЁнЁстром фЁнансЁв, як таке, чи©
операцЁ© з готЁвкою мають високу ступЁнь корисливостЁ стосовно кримЁнальних,
податкових та статутних питань.
За законом, мЁнЁстру юстицЁ© було надане право включати до перелЁку
будь-яке пЁдпри╨мство, що займа╨ться дЁяльнЁстю, подЁбною до тЁ╨©, яку
здЁйснюють перерахованЁ пЁдпри╨мства, а також Ё будь-яке Ёнше пЁдпри╨мство,
до "чи©х операцЁй за готЁвковий розрахунок у вищЁй мЁрЁ застосуються карнЁ
або податковЁ процедури".
Окремо необхЁдно вЁдзначити, що, окрЁм федерального законодавства,
багато штатЁв США виявили ЁнЁцЁативу в боротьбЁ Ёз "вЁдмиванням" грошей Ё
ввели в дЁю власнЁ закони, якЁ визначають "вЁдмивання" грошей державним
злочином, що розширю╨ можливостЁ розслЁдування Ё кримЁнального
переслЁдування осЁб, якЁ займаються такими операцЁями. БЁльшЁсть Ёз штатЁв
мають вЁдповЁднЁ закони, якЁ дають право регулювати дЁяльнЁсть небанкЁвських
фЁнансових установ, що вЁдправляють грошЁ вЁд ЁменЁ клЁ╨нта, продають
грошовЁ перекази, туристськЁ чеки та ЁншЁ платЁжнЁ документи.
У контролЁ за рухом грошових коштЁв Ё розслЁдуваннЁ фактЁв "вЁдмивання"
грошей у США беруть участь рЁзнЁ суб'╨кти -- представники всЁх гЁлок
державно© влади Ё, в першу чергу, виконавчо©, до яких передусЁм вЁдносяться
мЁнЁстерства фЁнансЁв, юстицЁ© та ЁншЁ органи. Таким чином забезпечу╨ться
чЁтко вЁдпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законЁв.
╡з затвердженням Акта про банкЁвську та╨мницю МЁнЁстерству фЁнансЁв США
нада╨ться головна роль у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей. МЁнЁстерство
вЁдповЁда╨ за опублЁкування правил застосування Акта Ё за координацЁю зусиль
тих органЁзацЁй, яким вона делегована для його реалЁзацЁ©. Хоча застосування
закону тЁльки МЁнЁстерством фЁнансЁв може тягти за собою лише цивЁльну
вЁдповЁдальнЁсть, у ситуацЁях, якЁ вЁдповЁдають
103
умовам кримЁнального покарання, воно працю╨ спЁльно з МЁнЁстерством
юстицЁ© (атторнеями США).
У 1989 роцЁ МЁнЁстерством фЁнансЁв була створена система контролю за
фЁнансовими злочинами, яка об'╨днала численнЁ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових органЁв щодо аналЁзу ЁнформацЁ© Ё
розпЁзнавання дЁй, пов'язаних з "вЁдмиванням" грошей. Головними пЁдроздЁлами
МЁнЁстерства фЁнансЁв, що ведуть боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, ╨ служба
внутрЁшнЁх доходЁв Ё митна служба.
За законом, служба внутрЁшнЁх доходЁв уповноважена розслЁдувати першЁ
порушення закону про банкЁвську та╨мницю (за винятком порушень положень
звЁтЁв про мЁжнароднЁ перевезення валюти або кредитно-грошовЁ документи,
розслЁдування по яких проводить митна служба) здЁйсню╨ться управлЁнням
кримЁнального розшуку служби. Служба внутрЁшнЁх доходЁв надЁлена
повноваженнями Ёнспектувати всЁ фЁнансовЁ установи, окрЁм тих, якЁ
перевЁряються Ё контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерЁв Ё торговцЁв цЁнними паперами, яких перевЁря╨ ревЁзЁйний пЁдроздЁл
КомЁсЁ© по цЁнних паперах.
Федеральним повноваженим, що займа╨ться наглядом за проведенням в життя
кримЁнальних законЁв у США, ╨ генеральний атторней (адмЁнЁстративна особа,
що сто©ть на чолЁ адмЁнЁстративного керЁвництва МЁнЁстерства юстицЁ© США).
КарнЁ справи порушуються як безпосередньо МЁнЁстерством юстицЁ© США, так Ё
управлЁнням атторне©в США, що дЁють у всЁх штатах кра©ни.
Роботу щодо виявлення Ё розслЁдування фактЁв незаконного обороту
наркотикЁв Ё "вЁдмивання" грошей МЁнЁстерство юстицЁ© здЁйсню╨ за допомогою
двох сво©х органЁв -- АдмЁнЁстрацЁ© по боротьбЁ Ёз наркотиками (DEA) Ё
Федеральним бюро розслЁду-ваннь (ФБР). Судовим переслЁдуванням по великих
справах щодо "вЁдмивання" грошей займа╨ться вЁддЁл з наркотичних засобЁв Ё
небезпечних речовинах МЁнЁстерства юстицЁ©. Судовим переслЁдуванням за
фактами злочинних дЁй вЁд ЁменЁ штату займа╨ться головний атторней штату.
У 1984 роцЁ за розпорядженням мЁнЁстра юстицЁ© США була створена робоча
група з банкЁвських економЁчних злочинЁв, яка розробила ╨дину систему
подання вЁдомостей, а також спецЁаль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих кримЁнальних
порушень. МЁнЁстерство юстицЁ© Ё управлЁння атторне©в США отримують такЁ
повЁдомлення Ё здЁйснюють судовЁ переслЁдування. Якщо у справЁ необхЁдно
попередн╨ розслЁдування, то для перевЁрки вЁдповЁдних матерЁалЁв залуча╨ться
ФБР.
Важливу роль у дЁяльностЁ органЁв по боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей
вЁдЁграють управлЁння полЁцЁ© штатЁв, якЁ часто розкривають цЁ справи
внаслЁдок Ёнших справ, по яких вони проводять розслЁдування, особливо
пов'язаних Ёз наркотиками.
Поряд Ёз цими органами контроль за дотриманням закону про банкЁвську
та╨мницю здЁйснюють федеральнЁ органи контролю за банками, до яких
вЁдносяться: 1) Апарат ревЁзора з грошового обЁгу; 2) Федеральна корпорацЁя
зЁ страхування вкладЁв; 3) ПравлЁння федерально© системи резервЁв, 4)
УправлЁння контролю за економнЁстю; 5) НацЁональна адмЁнЁстрацЁя кредитного
союзу.
Цим установам Ё органЁзацЁям МЁнЁстерство фЁнансЁв нада╨ вЁдповЁднЁ
повноваження.
ЗазначенЁ установи Ё органЁзацЁ© розробили спецЁальну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень Ё проявЁв кримЁнально©
дЁяльностЁ. Вони у сво©й роботЁ також нацЁленЁ на конкретну перевЁрку
"компетентностЁ, квалЁфЁкованостЁ, чесностЁ Ё фЁнансово© самостЁйностЁ"
банкЁвських працЁвникЁв та Ёнших фЁнансових установ.
У процесЁ перевЁрки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенцЁйного шахрайства, внутрЁшнЁх зловживань' та Ёнших злочинних дЁй, в
тому числЁ "вЁдмивання" гро-
Практика США квалЁфЁку╨ широкий спектр можливих видЁв шахрайства Ё
внутрЁшнЁх зловживань, що можуть здЁйснюватись банкЁвськими службовцями. До
таких можна вЁднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином заре╨строванЁ; 2) незаконне привласнення доходЁв;
3) манЁпуляцЁ© з витратами; 4) зловживання реальними активами клЁ╨нта або
банку; 5) дЁ©, що перевищують повноваження управлЁнського персоналу; 6)
пЁдробка документЁв або внесення до них фЁктивних записЁв;
7) незаконнЁ бухгалтерськЁ записи; 8) нечеснЁ, обманнЁ або злочиннЁ
вчинки (крадЁжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документЁв та Ён.). Особливо© уваги потребу╨ практика попередження
шахрайських операцЁй з цЁнними паперами з боку банкЁвських службовцЁв: 1)
спекуляцЁя
. 99
105
т
шей. Для перевЁрки дотримання Закону про банкЁвську та╨мницю або
розслЁдування можливих порушень будь-яких Ёнших законЁв можуть здЁйснюватися
спецЁальнЁ ревЁзЁ©, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорацЁя зЁ
страхування вкладЁв, яка створила свЁй вЁддЁл з економЁчно© злочинностЁ. У
цей вЁддЁл увЁйшли спецЁально пЁдготовленЁ Ёнспектори, що здЁйснюють
перевЁрку потенцЁйно© злочинно© дЁяльностЁ.
При перевЁрцЁ органи контролю визначають чЁткЁсть складання Ё подання
звЁтЁв. З цЁ╨ю метою продивляються бланки надання пЁльг, з тим щоб
впевнитись у правильностЁ звЁльнення вЁд процедури складання звЁтЁв. Якщо
орган контролю вбача╨ ймовЁрнЁсть злочинно© дЁяльностЁ, вЁн доповЁда╨ про це
в МЁнЁстерство юстицЁ© США. ОкрЁм того, цЁ органи вимагають вЁд банкЁвських
установ складання та подання ©м спецЁальних бланкЁв про злочиннЁ дЁ©, якщо
вони виявленЁ або ╨ пЁдозра щодо злочинних порушень. ДеякЁ федеральнЁ органи
контролю вимагають вЁд банкЁвських установ надання таких бланкЁв у
вЁдповЁднЁ правоохороннЁ органи, а деякЁ -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей в Сполучених
Штатах вЁдЁгра╨ управлЁння банкЁв штатЁв (БанкЁвський департамент), яке несе
вЁдповЁдальнЁсть за здЁйснення контролю та нагляду за такими фЁнансовими
установами, як комерцЁйнЁ банки, кредитнЁ компанЁ©, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та Ён. НавЁть, коли до конкретно©
справи залуча╨ться полЁцЁя Ё органи обвинувачення, саме БанкЁвський
департамент ма╨ компетенцЁю щодо ведення спецЁального бухгалтерського
облЁку, обробки даних,
з цЁнними паперами, що здЁйсню╨ться Ёз використанням банкЁвських
рахункЁв по брокерських операцЁях; 2) неправомЁрне утримання частки виторгу,
що отримана вЁд продажу цЁнних паперЁв клЁ╨нтЁв; 3) фЁктивнЁ витрати на
контрольному рахунку для компенсацЁ© крадЁжки готЁвки; 4) крадЁжка коштЁв,
якЁ розмЁщенЁ клЁ╨нтами у банках, що пов'язана Ёз придбанням ЁнвестицЁй; 5)
не-дозволене вилучання Ё продаж цЁнних паперЁв; 6) невЁрне розмЁщення цЁнних
паперЁв; 7) тайна змова для звЁльнення вЁд вкрадених цЁнних паперЁв через
банкЁвський рахунок цЁнних паперЁв; 8) крадЁжка доходЁв у виглядЁ процентЁв
по цЁнних паперах; 9) замЁна знецЁнених цЁнних паперЁв на прибутковЁ цЁннЁ
папери Ёз портфеля боргових зобов'язань та Ён.
106
необхЁдних для розпЁзнавання "вЁдмивання" грошей Ё отримання доказЁв
для кримЁнального переслЁдування правопорушникЁв.
У БанкЁвському департаментЁ штату Нью-Йорк управлЁння створило у 1987
роцЁ вЁддЁл спецЁальних розслЁдувань, що не ╨ правоохоронним органом. За
останнЁй час у законодавчЁ органи внесена пропозицЁя щодо надання цьому
вЁддЁлу такого статусу!'. ВЁддЁл займа╨ться вивченням, пошуком та
пЁдготовкою ЁнформацЁ©, що стосу╨ться злочинно© дЁяльностЁ, перевЁря╨
бЁографЁчнЁ данЁ претендентЁв на фЁнансове Ё банкЁвське обслуговування, яким
вида╨ться лЁцензЁя. Процедура видачЁ деяких лЁцензЁй може включати перевЁрку
вЁдбиткЁв пальцЁв з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
вЁддЁлом отримана ЁнформацЁя про правопорушення, вЁн разом Ёз управлЁнням
почина╨ працювати в тЁснЁй вза╨модЁ© з правоохоронними органами на мЁсцях,
на федеральному рЁвнЁ Ё на рЁвнЁ штату, з метою забезпечити узгодженЁсть дЁй
по виявленню Ё припиненню "вЁдмивання" грошей.
Наведений аналЁз показу╨, яким чином законодавство регулю╨ здЁйснення
контролю за недопущенням можливостЁ "вЁдмивання брудних грошей" у США.
Важливе мЁсце у державнЁй системЁ обмеження "тЁньово©"" економЁки у США
займають податковЁ служби. ╞х значення постЁйно пЁдвищу╨ться, функцЁональнЁ
можливостЁ посилюються, а правова база постЁйно вдосконалю╨ться. Так, крЁм
функцЁй утримання податкЁв Ё контролю за доходами населення податковЁ служби
на цей час вирЁшують також завдання боротьби
НеобхЁдно зазначити, що органЁзацЁя правоохоронних органЁв США
буду╨ться у вЁдповЁдностЁ до Ёснуючо© в кра©нЁ державно-адмЁнЁстративною
системою. До федеральних правоохоронних органЁв, тобто органЁв, що
контролюють дотримання федеральних законЁв на всЁй територЁ© кра©ни,
вЁдносяться МЁнЁстерство юстицЁ© США Ё Верховний Суд США. Проте аналогЁчно©
полЁцейсько© органЁзацЁ© на федеральному рЁвнЁ не Ёсну╨. До правоохоронних
органЁв на рЁвнЁ штату вЁдноситься управлЁння юстицЁ©. Вищий суд Ё
управлЁння полЁцЁ© штату ╨ формально незалежними вЁд федеральних органЁв Ё
повиннЁ забезпечувати законнЁсть та правопорядок на територЁ© свого штату у
вЁдповЁдностЁ до конституцЁ© штату та Ёнших дЁючих у штатЁ законЁв. ОкрЁм
цього окремЁ федеральнЁ мЁнЁстерства (всього ©х в США 44) мають сво©
правоохороннЁ органи, що повиннЁ контролювати дотримання законЁв Ё положень,
визначених цими мЁнЁстерствами.
107
з "тЁньовою" Ё кримЁнальною економЁкою (насамперед органЁзованою
економЁчною злочиннЁстю).
Одним Ёз заходЁв скорочення дефЁциту федерального бюджету та обмеження
"тЁньового" сектору економЁки для адмЁнЁстрацЁ© США ╨ посилення боротьби з
особами, якЁ ухиляються вЁд сплати податкЁв. АмериканськЁ фахЁвцЁ вбачають у
цьому найбЁльш вагомий резерв поповнення державних коштЁв. За ©х оцЁнками на
початку 90-х рокЁв недоплата податкЁв у США перевищувала 100 мЁльярдЁв
доларЁв. Основними категорЁями неплатникЁв ╨ особи вЁльних професЁй Ё дрЁбнЁ
пЁдпри╨мцЁ, особи, якЁ надають на бартернЁй основЁ один одному медичнЁ,
автосервЁснЁ, господарськЁ, будЁвельно-ремонтнЁ та ЁншЁ послуги, а також
особи, що займаються несанкцЁонованою Ё кримЁнальною дЁяльнЁстю.
НайвагомЁше мЁсце в податковЁй системЁ Ё, вЁдповЁдно, найбЁльше
навантаження пада╨ на податкове управлЁння служби внутрЁшнЁх доходЁв (СВД)
мЁнЁстерства фЁнансЁв (або як ©© Ёнакше називають податкове управлЁння), що
╨ федеральним органом. Ця служба зараз нарахову╨ близько 100 тисяч
спЁвробЁтникЁв, а ©© бюджет становив близько 1,5 млрд. доларЁв.
Законодавство США передбача╨, що усЁ податки мають утримуватися з
населення на пЁдставЁ податково© декларацЁ©, яка розроблена податковим
управлЁнням для рЁзних категорЁй платникЁв податкЁв. ДекларацЁю власноручно
заповню╨ особа, яка ╨ платником податкЁв, Ё пересила╨ ©© до мЁсцевого
вЁддЁлення податкового управлЁння по поштЁ. В декларацЁ© зазначаються
особистЁ данЁ, включаючи сЁмейне положення, рЁд занять, вЁк, вЁдображенЁ
вЁдомостЁ про всЁ доходи, що були отриманЁ платником податкЁв за минулий
рЁк, в тому числЁ Ё про додатковЁ, поточнЁ -- премЁ©, гонорари, отриманЁ
позички, спадщину тощо, а також величину збиткЁв вЁд пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ Ё стихЁйного лиха:
пожежЁ, повенЁ та Ён., що вплинули на його фЁнансовий стан.
Платник податкЁв зобов'язаний повЁдомити в декларацЁ© про всЁ види
рухомого Ё нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги капЁталу,
розмЁщеного в акцЁях Ё облЁгацЁях, якЁ вЁн ма╨ (у тому числЁ Ё за кордоном).
З питань заповнення декларацЁй платник податкЁв може звертатись за
консультацЁ╨ю до вЁддЁлення податкового управ-
108
лЁння або до приватного консультативного закладу Ё залучати до
спЁвробЁтництва приватних осЁб. Законодавством США передбачено покарання тих
фЁрм, що надають такЁ послуги, але дЁють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особливЁсть американського законодавства поляга╨ в тому, що не
податкове управлЁння повинне довести незаконнЁсть джерел доходЁв фЁзично©
особи, а сам платник податку на вимогу податкових органЁв зобов'язаний
документально пЁдтвердити легЁтимнЁсть походження всЁх коштЁв та майна, що
знаходяться у його розпорядженнЁ, а також знаходились у його власностЁ в
минулому. Тобто у сферЁ оподаткування Ё пЁдтвердження законностЁ майнових
прав законодавство США досить гнучко пЁдходить до застосування вЁдомого
принципу презумпцЁ© невинностЁ Ё чесна громадськЁсть з розумЁнням сприйма╨
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством фЁнансове розслЁдування може вестись як вЁдкрито
(тобто з викликом пЁдозрюваного на допити до Ёнспектора в податкове
управлЁння), так Ё та╨мно. СпЁвробЁтники слЁдчого вЁддЁлу можуть
конспЁративне для прикриття сво╨© дЁяльностЁ, використовувати документи
рЁзних урядових Ё, у разЁ необхЁдностЁ, навЁть приватних органЁзацЁй.
Повноваження фЁнансових ЁнспекторЁв, передбаченЁ законодавством США,
дозволяють ©м отримати будь-якЁ види ЁнформацЁ© про платника податкЁв.
АмериканськЁ громадяни погоджуються спЁвробЁтничати Ёз податковим
управлЁнням, оскЁльки побоюються, що у випадках вЁдмови самЁ можуть стати
об'╨ктом фЁнансового розслЁдування.
ПравоохороннЁ органи США не тЁльки користуються ЁнформацЁ╨ю, що
накопичу╨ податкове управлЁння, але Ё широко залучають фЁнансових
ЁнспекторЁв до проведення розслЁдувань.
Вважа╨ться, що за низкою злочинЁв проведення фЁнансового розслЁдування
-- найбЁльш дЁ╨вий шлях притягнення злочинцЁв до суду. Це передусЁм справи,
пов'язанЁ з такими проявами "чорно©" економЁчно© дЁяльностЁ, як торгЁвля
наркотиками та Ёншими можливостями отримання незаконних доходЁв. Практика
засвЁдчу╨, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочинЁв. В той же час система фЁнансово-майнового
109
r"
облЁку платникЁв податкЁв нада╨ можливЁсть встановлювати факти
Ёстотного перевищення витрат (або накопичено© особисто© власностЁ Ё майна)
понад офЁцЁйно заявленими у декларацЁ© доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судово© вЁдповЁдальностЁ за ухилення вЁд сплати
податкЁв найбЁльш законспЁрованих неплатникЁв прибуткового податку, а також
виходять на розкриття бЁльш небезпечних кримЁнальних злочинЁв.
Для цього пЁдраховуються найбЁльш великЁ покупки за декЁлька рокЁв
(купЁвля будинку, вЁлли в мЁсцях вЁдпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катерЁв, цЁнних меблЁв, антикварних витворЁв мистецтва, коштовних ювелЁрних
виробЁв тощо), а також витрати, що пов'язанЁ з подорожуванням,
капЁталовкладенням до статутних фондЁв у рЁзнЁ акцЁ© та облЁгацЁ©, прирЁст
банкЁвських рахункЁв та Ёнше. ЦЁ витрати порЁвнюються Ёз тими, що зазначенЁ
в податковЁй декларацЁ© як офЁцЁйнЁ доходи, за той же перЁод часу. Якщо сума
доходЁв значно менша за суму сукупних витрат фЁзично© особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленнЁ вЁд сплати податкЁв.
ПервиннЁ данЁ на платникЁв податкЁв, що ухиляються вЁд ©х сплати,
податковЁ управлЁння отримують вЁд полЁцЁ©, прокуратури та пЁдроздЁлЁв
служби безпеки.
СлЁд звернути особливу увагу також Ё на поширення у США практики
використання послуг платних ЁнформаторЁв, якЁ допомагають викрити порушникЁв
податкового законодавства. При цьому добровЁльнЁ помЁчники (частЁше всього
ними бувають колишнЁ дружини, кинутЁ коханки, заздрЁснЁ спЁвробЁтники, а
також пильнЁ сусЁди та ЁншЁ законослухнянЁ громадяни) отримують до 10
вЁдсоткЁв вЁд суми пенЁ, нараховано© за несплату податкЁв.
Те, що податковЁ служби у кра©нах розвинуто© ринково© економЁки
по╨днують у собЁ функцЁ© фЁнансового Ё правоохоронного органу, в першу чергу
поясню╨ться поширеною практикою ухилення вЁд податкЁв, найбЁльш характерною
для осЁб, якЁ мають незаконнЁ "чорнЁ" доходи (членЁв кримЁнально-мафЁозних
угрупувань, рекетирЁв, кЁлерЁв, повЁй, сутенерЁв, хабарникЁв, шпигунЁв,
шахра©в тощо).
У бЁльшостЁ випадкЁв цЁ особи навЁть не заповнюють податковЁ декларацЁ©
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих органЁв. ПодатковЁ служби досить активно провадять фЁнансовЁ
розслЁдування по цих видах злочинЁв, оскЁльки сума штрафЁв, як правило, у
багато разЁв перекрива╨ всЁ витрати, що пов'язанЁ з ними.
СлЁдчЁ вЁддЁли мЁсцевих податкових органЁв, звичайно, добре
пЁдготовленЁ до подЁбних операцЁй, Ё не тЁльки мають вЁдповЁднЁ
повноваження, але Ё оснащенЁ необхЁдною апаратурою для пЁдслуховування Ё
звукозапису, а також лабораторЁями, для проведення аналЁзу достовЁрностЁ
документЁв платникЁв податку. Тут викону╨ться також хЁмЁчна, кримЁналЁстична
експертизи та експертиза почерку особи, що пЁдозрю╨ться.
За американськими законами ухилення вЁд сплати податкЁв ╨ серйозним
кримЁнальним злочином. Тому методи фЁнансового розслЁдування включають в
себе не тЁльки суто фЁнансовЁ заходи, такЁ, як перевЁрка бухгалтерських книг
Ё звЁтЁв, перевЁрка кредитних документЁв Ё банкЁвських рахункЁв та чекЁв
платника податкЁв. ╡снують також Ё спецЁальнЁ заходи, характернЁ для роботи
правоохоронних органЁв. Це та╨мнЁ спостереження Ё обшуки, пЁдслуховування
телефонних розмов Ё перлюстрацЁя пошти, опитування свЁдкЁв Ё осЁб з оточення
пЁдозрюваного та Ёнше.
УсЁ зЁбранЁ данЁ зберЁгаються в електронному дось╨ платника податкЁв у
регЁональному вЁддЁленнЁ податкового управлЁння. У НацЁональному
обчислювальному центрЁ податкового управлЁння функцЁону╨ бЁля 40 рЁзних
автоматизованих систем, якЁ вирЁшують завдання щодо перевЁрки достовЁрностЁ
обчислення податкЁв, порЁвняння доходЁв Ё витрат платника податкЁв,
виявлення недоплат Ё ухилень вЁд податкЁв, складання спискЁв рЁзних
категорЁй платникЁв податкЁв.
У 1986 роцЁ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за невЁрно заповнену податкову декларацЁю може бути накладено штраф
до 1 тисячЁ ДоларЁв. За порушення термЁнЁв вЁдправки податково© декларацЁ©
стягу╨ться штраф у розмЁрЁ 5 вЁдсоткЁв вЁд несплачено© вчасно суми за кожен
мЁсяць заборгованостЁ або за частину мЁсяця. Штраф не повинен перевищувати
25 вЁдсоткЁв вЁд сукупно© суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу кара╨ться штрафом до 5 тисяч доларЁв
Ё тюремним ув'язненням до 5 рокЁв або тЁльки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податкЁв зобов'язаний сплатити знов нарахованЁ податки Ё пеню у
розмЁрЁ 50 вЁдсоткЁв вЁд суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, свЁдчить -- лише незначна частина
(менше 10 вЁдсоткЁв) справ стосовно ухилення вЁд сплати прибуткових податкЁв
переда╨ться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушеннЁ, пЁдписують
фЁнансовЁ зобов'язання, вЁдповЁдно до яких виплачують додатково нарахованЁ
податки Ё неустойку, щоб не потрапити пЁд дЁю бЁльших штрафних санкцЁй Ё
тюремного ув'язнення.
Податкове управлЁння ма╨ достатнЁ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсязЁ.
Якщо податковЁ платежЁ простроченЁ, управлЁння ма╨ право накласти арешт на
банкЁвський рахунок платника податкЁв, утримати необхЁдну суму Ёз заробЁтно©
плати, конфЁскувати машину та Ёншу, найбЁльш цЁнну рухому Ё нерухому
власнЁсть, що належить йому, закрити пЁдпри╨мство, що належить йому,або
позбавити приватно© практики (для осЁб вЁльних професЁй). Проте податкове
управлЁння досить рЁдко зверта╨ться до наведених заходЁв, оскЁльки основне
його завдання -- отримати додатковЁ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податкЁв Ё штрафЁв можуть бути розтягнутЁ на
декЁлька рокЁв або навЁть зменшенЁ на 60 Ё бЁльше вЁдсоткЁв. УправлЁння
врахову╨, яку саме суму може сплатити платник податкЁв, щоб не стати
внаслЁдок цього банкрутом, а також ЁншЁ обставини пом'якшення санкцЁй.
ПЁдсумовуючи викладене, необхЁдно зазначити, що найбЁльш обнадЁйливим у
вирЁшеннЁ питання застосування до вЁтчизняних умов досконалих правових
механЁзмЁв, що ефективно функцЁонують у США в напрямЁ максимального
обмеження процесЁв "тЁ-нЁзацЁ©" те, що при мЁнЁмальнЁй корекцЁ© (що ма╨
враховувати певну специфЁку нацЁональних умов), накопичений у США досвЁд та
правова база може бути у стислЁ строки майже повнЁстю застосована для
обмеження "тЁньово©"" економЁки в Укра©нЁ.
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйовано© полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'╨ктЁв
"тЁньово©" економЁки
Багато з того, що на цей час вЁдбува╨ться, особливо в сферЁ вЁдносин та
управлЁння державною власнЁстю, а також в кредитно-фЁнансовЁй сферЁ та на
ринку цЁнних паперЁв (на вЁдмЁну вЁд кра©н Ёз розвиненою ринковою
економЁкою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним вЁтчизняним
кримЁнальним законодавством у якостЁ самостЁйного злочину. Тому необхЁдно,
щоб вЁдповЁдальнЁсть за аналогЁчнЁ махЁнацЁ© обов'язково Ё за короткий час
була врахована як в окремих законах, так Ё в проектЁ нового кримЁнального
кодексу.
Яких законЁв не вистача╨, щоб шляхом створення необхЁдного правового
тиску подолати масштабну "тЁнЁзацЁю" економЁки?
Насамперед необхЁдно розробити Ё впровадити закони з прямим економЁчним
ефектом, якЁ б спрямовувались на попередження та активну лЁквЁдацЁю найбЁльш
поширених злочинЁв, що домЁнують зараз у ринкових вЁдносинах, а саме:
використання державно© власностЁ (капЁталу, фЁнансЁв, природних ресурсЁв) з
метою особистого Ё групового збагачення, фЁнансове шахрайство, нечесний
бЁзнес та недозволена конкуренцЁя (яку у цЁй боротьбЁ використовують
кримЁнальнЁ структури), ухилення вЁд оподаткування, псевдопЁдпри╨мство Ё
псевдобанкрутство, створення бЁржово© панЁки, курсово© гри, перепродаж
пЁльгових кредитЁв, проникнення у комп'ютернЁ мережЁ Ё системи
кредитно-банкЁвських установ та багато Ёнших, якЁ вже давно визначенЁ
свЁтовою юридичною практикою як кримЁнальнЁ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо© стратегЁ© подолання "тЁнЁзацЁ©"
економЁки особливу увагу необхЁдно придЁлити питанням оперативно© розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свЁтово© практики) Ё затвердження
таких законодавчих актЁв, що спрямованЁ на попередження "тЁньових" Ё
кримЁнальних проявЁв та на адекватне покарання суб'╨ктЁв економЁчно©
злочинностЁ, у вЁдповЁдностЁ з рЁвнем соцЁально-економЁчно© небезпеки ©х
"чорно©" дЁяльностЁ. До правово© бази, що вкрай не-
112
113
обхЁдна для поступового подолання "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ©
економЁки можна вЁднести розробку Ё схвалення Верховною Радою Укра©ни
наступних законодавчих актЁв:
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за порушення бюджетного законодавства та
нецЁльове використання бюджетних коштЁв;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за економЁчнЁ злочини, що завдали збиткЁв
державЁ;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ громадян та посадових осЁб за приховування
доходЁв та ухилення вЁд повно© та сво╨часно© сплати податкЁв;
-- про "вЁдмивання" грошей та посилення кримЁнально© вЁдповЁдальностЁ
за операцЁ©, пов'язанЁ з "вЁдмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань Ё злочинностЁ на ринку цЁнних паперЁв;
-- про джерела походження первинного (стартового) капЁталу;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за контрабанду Ё ухилення вЁд сплати мита
(ввЁзного та вивЁзного) та вже названЁ законодавчЁ акти, що мають
попереджати Ё карати злочиннЁсть, яка можлива у кредитно-банкЁвськЁй
системЁ.
Для забезпечення ефективно© дЁ╨востЁ органЁзацЁйно-процедурних
механЁзмЁв практично© реалЁзацЁ© законодавчих актЁв вкрай необхЁдно створити
(або посилити) вЁдповЁднЁ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дЁалектика життя засвЁдчу╨ -- не слЁд надмЁрно переоцЁнювати
силовЁ, карнЁ та забороннЁ заходи, що ма╨ здЁйснювати держава у напрямЁ
локалЁзацЁ© "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дЁяльнЁсть ╨ об'╨ктивною захисною реакцЁ╨ю суб'╨ктЁв на
неможливЁсть Ёснування й розвитку в рамках офЁцЁйно© економЁки та
невиваже-но© правово© регламентацЁ©. Так, скажЁмо, посилення репресивних
переслЁдувань резидентЁв Укра©ни за "тЁньову" економЁчну
114
дЁяльнЁсть, яка не ╨ по-справжньому суспЁльне небезпечною, вЁдповЁдно
спричиня╨ до появи якЁсно нових, складних та бЁльш конспЁративне досконалих
схем "тЁньово©"" самореалЁзацЁ©, а також до збЁльшення обсягЁв вЁдповЁдно©
емЁграцЁ©: капЁталу, пЁдпри╨мцЁв та висококвалЁфЁкованих фахЁвцЁв. Ця
тенденцЁя ╨ особливо небезпечною, оскЁльки вона зменшу╨ Ё без того досить
незначний прошарок економЁчно активно© та найбЁльш професЁйно пЁдготовлено©
частини нацЁ© -- основно© бази, що не тЁльки пЁдтриму╨, але й реалЁзу╨
економЁчнЁ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходЁв
переслЁдування за деякими видами економЁчних правопорушень може не тЁльки не
покращити ситуацЁю, а навЁть навпаки, нашкодити Ё загубити новЁ паростки
пЁдпри╨мництва, що зароджу╨ться у складних та здебЁльше несприятливих умовах
перехЁдного перЁоду пЁд тимчасовим прикриттям "тЁньово©"" економЁки.
ВЁд того, чи будуть спроможнЁ владнЁ структури вЁдрЁзнити та
рацЁонально диференцЁювати "тЁньовЁ" правопорушення за рЁвнем ©х об'╨ктивно©
соцЁально© небезпеки та економЁчно© шкоди Ё вЁдповЁдно з цим застосувати до
них диференцЁйованЁ санкцЁ©, буде передусЁм залежати створення необхЁдних
умов для подальшо© безболЁсно© легалЁзацЁ© тимчасових учасникЁв "тЁньового"
пЁдпри╨мництва. Тобто мова йде про тих суб'╨ктЁв "тЁньово©"" економЁки,
дЁяльнЁсть яких не заподЁяла справжнЁх збиткЁв суспЁльству, на вЁдмЁну вЁд
дЁйсно небезпечного кримЁнального Ё насильницького елементу органЁзовано©
злочинностЁ. ВЁд цього залежатиме не тЁльки успЁх боротьби Ёз злочиннЁстю,
але й сутт╨во пЁдвищаться потенцЁйнЁ можливостЁ прискорення економЁчного,
соцЁального Ё духовного вЁдродження Укра©ни.
У процесЁ розробки нових концептуальних пЁдходЁв на шляху вдосконалення
органЁзацЁйних, методичних Ё правових заходЁв, що слЁд застосовувати у
боротьбЁ зЁ злочиннЁстю, владнЁ структури держави повиннЁ вЁдмовитися вЁд
суто силового пЁдходу у боротьбЁ з усЁма проявами "тЁньово©" злочинностЁ.
НеобхЁдно вибирати бЁльш диференцЁйованЁ та системнЁ пЁдходи щодо розробки
рЁзних методЁв, механЁзмЁв та засобЁв боротьби з протиправними явищами в
залежностЁ вЁд ©х природи, ступеня
115
суспЁльно© небезпечностЁ та враховуючи свЁтовий досвЁд проведення
роботи з ©х успЁшного подолання.
Вбача╨ться, що чЁткий класифЁкацЁйний розподЁл обов'язкЁв
правоохоронних органЁв, який ма╨ бути проведений вЁдповЁдно до видЁв
злочинностЁ, згрупованих за рЁвнем ©х суспЁльно© небезпечностЁ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримЁнальна" (або "нацЁонально-небезпечна") Ё
"темно-сЁра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Ё
сконцентрувати весь Ёнтелектуальний, органЁзацЁйний, матерЁально-технЁчний
потенцЁал Ё досвЁд окремих пЁдроздЁлЁв правоохоронних органЁв на конкретних,
сутт╨во вЁдмЁнних один вЁд одного видах злочинних антисуспЁльних явищ, якЁ
вимагають докорЁнно рЁзних пЁдходЁв як до наукового аналЁзу, так Ё до
методЁв ©х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Ёз "криваво-чорною" злочиннЁстю
об'╨ктивно потребу╨ концентрованого посилення традицЁйно жорстких, силових Ё
оперативних методЁв боротьби з кримЁнальним свЁтом, то в той же час робота
щодо попередження Ё лЁквЁдацЁ© "нацЁонально-небезпечно©",
"адмЁнЁстративно-бЁлокомЁрцево©" злочинностЁ Ё корупцЁ© потребу╨
висококвалЁфЁкованого, обережного Ёнтелектуального пЁдходу вЁдповЁдних
спецЁалЁстЁв для виявлення складних Ё надзвичайно законспЁрованих
фЁнансових, податкових та Ёнших економЁчних злочинЁв.
У той же час боротьба Ёз масовою та ненасильницькою за сво©м змЁстом
економЁчною злочиннЁстю потребу╨ абсолютно Ёнших пЁдходЁв, що повиннЁ
включати Ё певну декримЁналЁзацЁю багатьох Ёз мало небезпечних для
суспЁльства та громадян явищ "тЁньово©"" економЁки.
Особливо слЁд зупинитися на так званих проявах "темно-сЁрих" видЁв
дЁяльностЁ суб'╨ктЁв ринку. Адже, як зазначалося ранЁше, окрЁм самого факту
©х приховування вЁд державних органЁв, цЁ протиправнЁ види дЁяльностЁ самЁ
по собЁ не ╨ кримЁнально-небезпечними, а навпаки, у певному економЁчному
вЁдношеннЁ вони ╨ навЁть досить корисними для суспЁльства. При цьому
посилення карних заходЁв до цих учасникЁв "тЁньово©" економЁки створю╨ умови
для того, щоб заганяти ©х дЁяльнЁсть ще глибше у тЁнь, пЁдштовхувати ©х на
спЁвробЁтництво Ёз дЁйсно
116
небезпечними для суспЁльства злочинцями, змушуючи шукати надЁйне
прикриття з боку мафЁозне органЁзованих структур.
НауковЁ дослЁдження свЁдчать, що з метою прискорення легалЁзацЁ© бЁльш
свЁтло© частини "тЁньово©"" економЁки, тобто переходу ©© "темно-сЁро©"
частини в легальну, офЁцЁйну економЁку, необхЁдно реалЁзувати комплекс
конкретних заходЁв.
По-перше, необхЁдно провести економЁчнко-правову ЁнвентаризацЁю Ёз
подальшою вЁдповЁдною декримЁналЁзацЁ╨ю бЁльшостЁ з Ёснуючих проявЁв
"темно-сЁрих" правопорушень, у залежностЁ вЁд оцЁночного визначення ступеня
©х соцЁально-економЁчно© небезпеки (скажЁмо, класифЁкуючи ©х за трьома
рЁвнями), або вЁдсутностЁ тако© (це насамперед стосу╨ться кримЁнального
переслЁдування, що на цей час Ёсну╨ за спекуляцЁю, дрЁбнЁ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлЁд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пЁдхЁд, за
яким переслЁдування, покарання Ё утримання вартЁсно-майново© компенсацЁ©
може бути застосовано до тих конкретних пЁдпри╨мцЁв, якЁ сво©ми нечесними,
шахрайськими або протиправними дЁями завдали реальних збиткЁв сво©м
партнерам, клЁ╨нтам або тим чи Ёншим приватним особам. При цьому слЁд
наголосити на тому, що застосування карних санкцЁй повинно здЁйснюватися вЁд
ЁменЁ конкретних суб'╨ктЁв, якЁ постраждали Ё за конкретнЁ протиправнЁ дЁ© у
цивЁльному правовому порядку, а не вЁд ЁменЁ держави в кримЁнальному
порядку, як це вЁдбува╨ться на цей час.
Широка декримЁналЁзацЁя Ё пом'якшення багатьох кримЁнальних санкцЁй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ дозволить створити умови для переводу "тЁньово©"" економЁки в
офЁцЁйний, тобто податково-лояльний, вЁдкрито функцЁонуючий сектор
економЁки.
По-друге, необхЁдно пом'якшити Ё диференцЁювати штрафнЁ санкцЁ© та
покарання за сутт╨во нешкЁдливЁ "темно-сЁрЁ" правопорушення з метою ©х
легшого Ё безболЁсного зупинення.
Практика (у тому числЁ мЁжнародна) свЁдчить, що невеликЁ, але неминучЁ
суми штрафЁв, що будуть неодмЁнно накладатись на порушникЁв, скажЁмо,
акцизних правил торгЁвлЁ та Ёнших
117
"тЁньовикЁв" бЁльше сприятимуть дотриманню законЁв з ©х боку. У той час
як надвисокЁ штрафнЁ санкцЁ©, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцЁ© ЁнспекторЁв, якЁ приймають побори замЁсть
того, щоб стягувати цЁ високЁ штрафнЁ суми Ёз суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ.
По-трет╨, необхЁдно розробити Ё впровадити етично-правовЁ правила
поведЁнки державних службовцЁв, якЁ безперечно сприятимуть подоланню
правового нЁгЁлЁзму серед вЁтчизняних чиновникЁв, що на цей час порушують
права, честь Ё гЁднЁсть пЁдпри╨мцЁв.
Для пЁдвищення загального рЁвня правово© свЁдомостЁ в Укра©нЁ необхЁдно
насамперед створити належнЁ умови для усунення рудиментних наслЁдкЁв
глибоко© неповаги Ё пЁдозрЁлостЁ державних структур Ё правоохоронних
органЁв, до само© особи пЁдпри╨мця-власника.
У свою чергу, недовЁра до пЁдпри╨мцЁв, яка виходить як вЁд державних
чиновникЁв, так Ё вЁд Ёснуючого правового поля, що регулю╨
господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, сприя╨ розвитку вЁдповЁдно© зворотньо©
недовЁри пЁдпри╨мцЁв до держави, що заганя╨ у "тЁнь" найбЁльш корисних,
активних Ё здЁбних членЁв суспЁльства, якЁ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхЁднЁших товарах Ё послугах.
Вбача╨ться, що спецЁально розроблена Ё вЁдповЁдним чином законодавче
закрЁплена система правил поведЁнки державних службовцЁв у стосунках Ёз
пЁдпри╨мцями, у по╨днаннЁ з системою ©х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталЁтету.
До того ж ця система ма╨ по╨днуватися Ёз створенням так званих "гарячих
лЁнЁй" для можливостЁ фЁксацЁ© скарг на незадовЁльну роботу чиновникЁв Ёз
представниками пЁдпри╨мницьких кЁл, а також запровадження конкретних та
помЁрно диференцЁйованих санкцЁй щодо покарання представникЁв державного
апарату за порушення цих правил поведЁнки.
По-четверте, слЁд значно спростити та сутт╨во скоротити кЁлькЁсть
державних ЁнстанцЁй, а також кЁлькЁсть обов'язкових вЁзитЁв пЁдпри╨мцЁв до
державних установ Ё органЁзацЁй для ре╨-
118
страцЁ© та виконання багаторазово© звЁтностЁ, податкових платежЁв та
Ёнших надмЁрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чЁткого законодавчого
регулювання (Ёз максимальним залученням до цього досягнень свЁтово©
практики) тЁ сфери дЁяльностЁ, де на цей час чиновники мають право
вирЁшувати та контролювати справу на свЁй розсуд. Серед них можна видЁлити:
1) видача лЁцензЁй, дозволЁв, кЁлькЁсних обмежень (квот) на Ёмпорт,
паспортЁв, банкЁвських лЁцензЁй, оформлення митно© документацЁ©;
2) бюрократичне здЁйснення цЁнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фЁрм та ЁнвесторЁв Ё забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцЁв державних замовлень; 5) надання субсидЁй,
пЁльгових кредитЁв, податкових пЁльг, роздутих допомог та надання можливостЁ
ухилення вЁд сплати податкЁв; 6) вибЁрково-дискретне застосування суспЁльне
необхЁдних актЁв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологЁ©); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункЁв та Ёнших
видЁв "перетЁкання" державних коштЁв у приватнЁ кишенЁ тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто©ть питання оптимально©
економЁко-правово© дерегуляцЁ© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ у приватному
секторЁ економЁки кра©ни.
По-п 'яте, слЁд також налагодити правову та органЁзацЁйно-кадрову
роботу з метою пЁдвищення рЁвня професЁоналЁзму, цивЁлЁзованостЁ державного
апарату та посилення його вЁдповЁдальностЁ за прояви неуважного Ё
некоректного вЁдношення до пЁдпри╨мцЁв усЁх форм власностЁ. Безперечним
також ╨ те, що для прискорення процесу успЁшно© легалЁзацЁ© "тЁньово©"
економЁки державнЁ службовцЁ мають заслужити вЁдповЁдну довЁру з боку
пЁдпри╨мцЁв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економЁки.
ЗмЁна державно© полЁтики у напрямЁ цивЁлЁзованого, гуманного вЁдношення
законодавства та представникЁв державних структур до пЁдпри╨мцЁв, дЁяльнЁсть
яких не йде всупереч суспЁльно-нацЁональним Ёнтересам, разом з Ёншими
заходами, що мають бути спрямованЁ на оптимальну лЁбералЁзацЁю Ё пом'якшення
умов пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ (особливо у сферЁ ма-
119
терЁального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сЁро©" складово© "тЁньово©" економЁки з подальшим створенням
необхЁдних умов та можливостей ©© легалЁзацЁ©.
По-шосте, необхЁдно усунути ЁснуючЁ дискримЁнацЁйнЁ елементи, що на цей
час мають мЁсце в чинному законодавствЁ та пЁдвищити ефективнЁсть захисту
прав власностЁ Ё ЁнтересЁв пЁдпри╨мцЁв з боку виконавчо©, законодавчо© та
судово© влади.
В цьому напрямку акцент слЁд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримЁнального законодавства на цей час значно вЁдста╨ вЁд розвитку приватно©
власностЁ Ё пЁдпри╨мництва. Так, у КримЁнальному кодексЁ до цього часу ще
нема╨ такого поняття, як захист прав приватно© власностЁ (ЁндивЁдуально©,
акцЁонерно© корпоративно©). НеобхЁдно також подолати розподЁл норм
кримЁнального законодавства на ЁснуючЁ якЁснЁ рЁвнЁ щодо здЁйснення захисту
рЁзних форм власностЁ, встановивши при цьому ╨дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнЁсть)".
Вбача╨ться, що широкий доступ суб'╨ктЁв приватно© пЁдпри╨мницько©
дЁяльностЁ до надзвичайно потужних Ё ще не задЁ-яних потенцЁйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Ё необхЁдним гарантом полегшення процесу легалЁзацЁ©
"темно-сЁро©" економЁки.
НеобхЁдно також зазначити, що замЁсть посилення захисту майнових та
комерцЁйних прав пЁдпри╨мцЁв на цей час новЁ статтЁ КримЁнального кодексу
вводять недостатньо обнадЁйливЁ за кЁнцевими наслЁдками ©х практично©
реалЁзацЁ© карнЁ заходи, такЁ як, скажЁмо, кримЁнальна вЁдповЁдальнЁсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ЁнтересЁв учасниками
комерцЁйних вЁдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада╨ кримЁнальну
вЁдповЁдальнЁсть за "примус до виконання або невиконання цивЁльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Ёнший договЁр,
угоду або Ёнше цивЁльно-правове зобов'язання пЁд загрозою насилля...". Кожне
Ёз зазначених положень не може бути надЁйним бар'╨ром проти випадкЁв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнЁ, так Ё
"тЁньовЁ" бЁзнесмени за умов фактично© вЁдсут-
120
ностЁ надЁйно© та адекватно© економЁчним обставинам системи захисту ©х
прав та ЁнтересЁв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнЁсть зазначено© статтЁ
КримЁнального кодексу не може бути потенцЁйно високою, оскЁльки механЁзм ©©
дЁ© повнЁстю залежатиме вЁд добровЁльного бажання бЁзнесменЁв, що дЁють в
"тЁньовЁй" економЁцЁ, вЁдкривати органам правосуддя свЁй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинЁв залежатиме вЁд наявностЁ
реально© альтернативно© можливостЁ всЁх "пЁдпри╨мцЁв-тЁньови-кЁв" звернутися
за ефективним захистом сво©х майнових Ё комерцЁйних прав в органи цивЁльного
арбЁтражу або третейський суд, рЁшення яких будуть обов'язково виконанЁ з
необхЁдною оперативнЁстю Ё ефективнЁстю при дотриманнЁ необхЁдних правових
умов збереження комерцЁйно© та╨мницЁ.
Для активного захисту прав пЁдпри╨мцЁв приватно© форми власностЁ та для
активЁзацЁ© масового залучення учасникЁв "тЁньово©" економЁки до легалЁзацЁ©
сво╨© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ необхЁдно також вдосконалити законодавчу Ё
органЁзацЁйно-процедурну базу посилення надЁйностЁ захисту ©х майнових прав
Ё комерцЁйних ЁнтересЁв. У цьому напрямЁ одним Ёз необхЁдних моментЁв ╨
створення широко© мережЁ не тЁльки судових, але й напЁвофЁцЁйних органЁв
вирЁшення комерцЁйних спорЁв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберЁгання конфЁденцЁйностЁ сторЁн, а також створити процедурнЁ умови
для примусового виконання ©х легально-обгрунтованих рЁшень вЁдповЁдними
оперативними органами державно© виконавчо© влади.
Надання пЁдпри╨мцям реально гарантовано© державою можливостЁ звернутися
за оперативним Ё справедливим захистом сво©х прав, не використовуючи
можливостЁ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримЁнальних та
Ёнших протиправних методах, вирЁшення спЁрних питань буде сприяти створенню
необхЁдних умов для легалЁзацЁ© "темно-сЁро©"" економЁки та подальшого
скорочення бази живлення економЁчно© злочинностЁ в Укра©нЁ.
По-сьоме, необхЁдно органЁзувати бЁльш ефективний державний захист
приватного пЁдпри╨мництва вЁд зазЁхань могутнЁх
121
владних корупцЁонерЁв, а також вЁд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникЁв.
Слабка ефективнЁсть, певна корумпованЁсть та ще Ёснуючий застарЁлий
"ворожо-класовий" пЁдхЁд правоохоронних органЁв до пЁдпри╨мцЁв (що до того ж
посилю╨ться вЁдсутнЁстю на цей час ефективно дЁючо© системи державного
захисту пЁдпри╨мцЁв вЁд шантажу Ё тиску з боку кримЁнальних структур
нападЁв, рекету, кЁлерства, викрадень бЁзнесменЁв та членЁв ©х родин з метою
викупу тощо) ╨ одним з чинникЁв, що гальму╨ можливЁсть легалЁзацЁ© значно©
частини "тЁньово©" економЁки в Укра©нЁ.
Для успЁшного виконання безпосереднЁх обов'язкЁв, що стоять перед
органами мЁлЁцЁ©, а саме -- захисту суспЁльства Ё економЁки вЁд агресивного
насильства з боку кримЁнально-небезпечних осЁб та ©х органЁзованих
угруповань, -- необхЁдно, передусЁм, звЁльнити мЁлЁцЁю та ЁншЁ силовЁ
державнЁ структури вЁд рутинно© та малоефективно© роботи з менш небезпечними
видами злочинностЁ, Ё особливо з "темно-сЁрою" пЁдпри╨мницькою дЁяльнЁстю.
За цих умов основнЁ зусилля Ё потенцЁйнЁ ресурси правоохоронних органЁв
мають бути сконцентрованЁ на виявленнЁ, розкриттЁ та переслЁдуваннЁ
"криваво-чорних" злочинЁв (тобто кримЁнальних дЁй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вЁдношеннЁ до будь-яко© особи, враховуючи
також Ё суб'╨ктЁв "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ.
Укра©на, як Ё будь-яка кра©на, що розбудову╨ демократичне суспЁльство,
ма╨ бути зацЁкавлена, передусЁм, в очищеннЁ свого внутрЁшнього
соцЁально-економЁчного середовища, а також надЁйному захистЁ населення вЁд
кримЁнального терору з боку "криваво-чорно©" злочинностЁ. Саме тому
найближчим часом необхЁдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вЁдповЁдностЁ
Ёз присягою: однаково захищати всЁх без винятку жертв насильництва, що
потерпЁли вЁд злочинного свЁту Ё не вЁдволЁкатися на "боротьбу" Ёз
незначними правопорушеннями, якЁ на цей час Ёснують у "темно-сЁрому" секторЁ
"тЁньово©" економЁки. У той же час роботою щодо легалЁзацЁ© "темно-сЁрих
тЁньовикЁв" повиннЁ займатися виключно податковЁ Ё спецЁальнЁ органи
державно© виконавчо© влади.
122
У практику дЁяльностЁ правоохоронних органЁв потрЁбно впроваджувати
чЁткЁ пЁдходи щодо розмежування капЁталЁв кримЁнальних елементЁв та
"тЁньовикЁв-господарникЁв". Це вЁдповЁдним чином повинно випливати з
правових актЁв, якЁ юри-дично мають закрЁплювати цЁ якЁснЁ вЁдмЁнностЁ, що
особливо важливо для пЁдвищення результативностЁ у боротьбЁ з економЁчною
злочиннЁстю та корупцЁ╨ю. У правотворчЁй Ё правозахис-нЁй дЁяльностЁ
необхЁдно також брати до уваги весь Ёснуючий арсенал (вЁд насильницьких до
економЁчних) засобЁв, що на цей час застосову╨ кримЁнальна система для
пЁдтримання свого "тЁньового правопорядку" Ё впроваджувати на базЁ цих знань
надЁйнЁ механЁзми ©х знешкоджень.'
НеобхЁдно формувати нове ставлення громадськостЁ й офЁцЁйних структур
до вЁтчизняних пЁдпри╨мцЁв, у тому числЁ Ё до тих, хто мешка╨ за кордоном.
Проте це питання ╨ значно складнЁшим, нЁж зда╨ться на перший погляд.
НайскладнЁшим тут ╨ реалЁзацЁя програми стимулювання репатрЁацЁ©
капЁталЁв Ё перетворення ©х на надЁйний ЁнвестицЁйний ресурс Укра©ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свЁтового досвЁду Ё сучасних
можливостей Укра©ни. Але при ©© реалЁзацЁ© важливо врахувати чотири сутт╨вЁ
особливостЁ.
По-перше, те, що укра©нський ринок ма╨ значнЁ переваги для вЁтчизняного
пЁдпри╨мця, який вивЁз капЁтали за кордон (тобто, порЁвняно з Ёноземними
ринками, ма╨ вЁдносно вищу норму прибутку на вкладений капЁтал, краще зна╨
умови ╡У кон'юнктурнЁ особливостЁ вЁтчизняного ринку, ма╨ сталЁ осо-|╙бистЁ
зв'язки Ё знайомства з представниками органЁв влади та ©|)ЯравлЁння тощо),
перед ринком кра©н Заходу сумнЁвЁв не ви-ЦКДика╨. Але "бЁженцЁв" на цей час
стриму╨ передусЁм небезпека ЦпереслЁдування з боку правоохоронних органЁв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законЁв), а також можливий тиск на них з
кримЁнальних структур.
Так, на цей час "новЁ форми" вимагання, що пов'язанЁ з поверненням WIB
Ё боргЁв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩЁйну
таксу за ©х "вибивання" - до 50 % вЁд повернуто©- суми боргу.
123
По-друге, слЁд зазначити, що можливЁ економЁчнЁ та соцЁальнЁ наслЁдки,
якЁ будуть мати мЁсце пЁсля здЁйснення заходЁв, спрямованих на легалЁзацЁю,
тобто законодавче оформлення сво╨рЁдно© "правово© ЁндульгенцЁ©" нелегально
вивезеним капЁталам, що мають протиправне походження, в разЁ ©х повернення в
Укра©ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнЁстЁю
фЁнансових наслЁдкЁв кримЁнального присво╨ння нацЁонального багатства
Укра©ни, що у формЁ втечЁ капЁталу "упливло" за кордон за певних економЁчних
та соцЁально-полЁтичних умов та можливостей.
У перЁод значного майнового розшарування суспЁльства (яке вЁдбува╨ться
протягом останнЁх п'яти рокЁв), поширення бЁдностЁ Ё безробЁття, падЁння
рЁвня життя бЁльшо© частини населення, загального загострення соцЁально©
кризи та зростання в суспЁльствЁ соцЁально© напруги це питання виходить за
межЁ звичайних заходЁв економЁчно© полЁтики Ё переходить переважно у
полЁтичну площину. Йдеться передусЁм про таке рЁшення, яке б зачЁпало
Ёнтереси (причому не лише майновЁ, але й правовЁ, морально-етичнЁ, соцЁальнЁ
та полЁтичнЁ) кожного громадянина Ё суспЁльства у цЁлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планЁ потребу╨ як мЁнЁмум
репрезентативного вивчення громадсько© думки з цього приводу (що можливе
лише пЁд час всенародного обговорення або навЁть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет╨, за умови практичного застосування механЁзму амнЁстЁ©
капЁталЁв, якЁ втекли за кордон, ця акцЁя не може вЁдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часЁ (скажЁмо, пЁврЁчним або рЁчним перЁодом) Ё при
цьому мають бути визначенЁ межовЁ термЁни "втечЁ" капЁталЁв, стосовно яких
може бути застосована амнЁстЁя (скажЁмо до капЁталЁв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвЁдчу╨, що головною особливЁстю поведЁнки
фактично кожного капЁталу, який втЁк зЁ сво╨© кра©ни, пЁсля свого
багатократного кримЁнального масштабо-вання, ╨ те, що у подальшому вЁн
вЁдшуку╨ для себе "тиху" гавань, тобто надЁйне "сховище", де йому була б
гарантована можливЁсть збереження. Тому навЁть Ё за умови, коли власник
капЁталу отриму╨ вЁд нього самий мЁнЁмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову╨, оскЁльки вЁн бажа╨ лише одного -- бути надЁйно
прикритим вЁд ризику переслЁдування Ё конфЁскацЁ© могутнЁстю Ё полЁтичною
стабЁльнЁстю держави, що стала для нього новим мЁсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вЁдбудеться очЁкуваного
масового повернення "тЁньових" капЁталЁв до Укра©ни, навЁть за умови ©х
повно© "амнЁстЁ©"" та надання всеосяжних "пЁльг", якЁ тЁльки може надати
держава власникам цих капЁталЁв.
Проте, одним Ёз найбЁльш обмЁркованих заходЁв, що може надати
можливЁсть повернутись до рЁдно© кра©ни певнЁй частинЁ капЁталЁв, якЁ ©©
покинули, ╨ створення на територЁ© Укра©ни спецЁально© вЁльно© ЁнвестицЁйно©
зони з наявнЁстю депозитарЁ©в Ё з ре╨страцЁ╨ю цЁнних паперЁв вЁдповЁдними
фЁнансово-розрахунковими Ёнститутами, що необхЁдним чином надЁйно
забезпечить додатковЁ гарантЁ© збереження Ё конфЁденцЁйностЁ операцЁй з
титулами власностЁ зазначених суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ.
Важливим ╨ питання щодо можливостЁ залучення у якостЁ легальних
ЁнвестицЁйних джерел величезних обсягЁв "тЁньових" коштЁв, що ма╨ населення
в самЁй Укра©нЁ? Чи працюватимуть цЁ акумульованЁ багатства найближчим часом
на економЁку Укра©ни? Чи перетворяться зазначенЁ кошти на функцЁонуючЁ
капЁтали та джерела ЁнвестицЁйних ресурсЁв у нашЁй державЁ -- питання досить
риторичне. Бажання легалЁзувати кримЁнальнЁ Ё напЁвкри-мЁнальнЁ капЁтали для
того, щоб Ёнвестувати ©х у хворобливу економЁку (яка до того ж контролю╨ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицЁ залишитися досить
Ёлюзорною мрЁ╨ю. НайбЁльш вЁрогЁдним за цих умов ╨ те, що "тЁньовЁ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспЁльного
матерЁального виробництва, залишаючись "тЁньовими". НавЁть уСША, що
Ёсторично не проходили через перЁод кримЁнально© приватизацЁ© держвласностЁ,
Ё мали бЁльш, нЁж сторЁчний досвЁд парламентаризму та двохсотрЁчний стаж
розбудови ринкових вЁдносин, процес "вЁдмивання" "тЁньово©" економЁки 20-х
рокЁв тривав понад ЗО рокЁв Ё, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слЁд вЁдкидати мож-рЁДИвЁсть
санкцЁонування державою громадянам на обмежений Ч^ерЁод, Ёнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ╨ сумнЁвними), у сЁльське господарство, будЁвництво, в тому
числЁ житлове, легку, харчову промисловЁсть без подання декларацЁй про
джерела походження цих доходЁв.
ЕмпЁрика перЁоду ринково© трансформацЁ© ╨ такою, що на цей час вже
досить на©вною зда╨ться нещодавно поширена серед науковцЁв Ё представникЁв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво© мЁсця, а
перехЁд до ринково© економЁки, лЁбералЁзацЁя вЁдносин мЁж державою Ё ©©
суб'╨ктами, а також мЁж самими суб'╨ктами господарсько-комерцЁйно©
дЁяльностЁ автоматично лЁквЁдую╨ "тЁньову" економЁку Ё дозволять вивести ©©
на "свЁтло".
СвЁдченням того, що це далеко не так, ╨ не тЁльки набутий вЁтчизняний
досвЁд, а й досить бурхливий розвиток "тЁньово©" економЁки в бЁльшостЁ кра©н
Заходу.
Безумовно можливо очЁкувати об'╨ктивного самовЁдмирання тих проявЁв
"тЁньово©"" економЁки, якЁ зросли на нивЁ адмЁнЁстративно-командно© системи
та ©© "вЁдлуння". У той же час не слЁд думати, що начебто вся дЁюча у "тЁнЁ"
частка економЁки може бути легалЁзованою лише шляхом дерегуляцЁ©, тобто
зняттям тих чи Ёнших заборон Ё обмежень у дЁяльностЁ суб'╨ктЁв економЁчних
вЁдносин або зменшенням податково-фЁскального тиску на них до само© нижчо©
позначки, яку може собЁ дозволити держава.
В економЁчнЁй полЁтицЁ та законодавчЁй дЁяльностЁ, що спрямованЁ на
обмеження "тЁньових" процесЁв, слЁд прагматичне усвЁдомити, що реально на
легалЁзацЁю, навЁть за самих сприятливих для "тЁньового" бЁзнесу умов,
пЁдуть лише тЁ, хто в межах сво╨© "тЁньово©" дЁяльностЁ прагне не стЁльки
митт╨во нажитися, скЁльки легЁтимне Ё швидко заробити та самореалЁзуватися у
якостЁ пЁдпри╨мцЁв. Значну ж частину "тЁньовикЁв" по той бЁк суспЁльних
ЁнтересЁв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримЁнальним шляхом. ╡ якщо новЁ" якЁсно
досконалЁ законодавчЁ правила перекриють для них саму можливЁсть отримання
надприбуткЁв, то навряд чи вони Ёз цим погодяться Ё будуть дЁяти у
вЁдповЁдностЁ до чинного законодавства. МожливостЁ розвитку ринку Ё ©х
особиста аморальнЁсть природно пЁдштовхне цих суб'╨ктЁв лише до змЁни форм
дЁяльностЁ, пошуку нових сфер
126
Ё джерел отримання надприбутку, навЁть якщо вони матимуть кримЁнальне
походження.
ТЁ, хто звик дЁяти "по той бЁк закону", саме "на тому боцЁ" Ё
почуватимуть себе "як риба в водЁ". Тому для них легалЁзацЁя економЁчно©
дЁяльностЁ означа╨ передусЁм змЁну способу життя, складу думки, необхЁднЁсть
налагодження нових зв'язкЁв, дотримання нових правил, навЁть якщо вони Ё
встановленЁ у вЁдповЁдностЁ до потреб забезпечення дЁяльностЁ цивЁлЁзовано©
ринково© економЁки. ОскЁльки все ж таки це ╨ правила, до яких необхЁдно
пЁдпорядковувати власне приватне пЁдпри╨мництво, тобто пЁдкорятись певнЁй
фЁксованЁй Ё суб'╨ктивно досить незручнЁй системЁ законодавчих обмежень Ё
заборон.
Тому корумпована "чорна" економЁка Ё мафЁознЁ структури будуть постЁйно
створюватимуть протидЁю справжньому, а не декларативному розкрЁпаченню
ринку, а також налагодженню надЁйного механЁзму захисту державно© "кишенЁ"
(тобто державних фЁнансових ресурсЁв Ё державно© власностЁ) вЁд усЁх
можливих форм ©х використання як зметаю особистого забезпечення, так Ё в
Ёнших корисних (особистих, групових або кланових) цЁлях.
Нема╨ пЁдстав вважати, що бЁльшЁсть вЁтчизняних бЁзнесменЁв
безповоротньо втратила природну здатнЁсть дЁяти розумно. ╡накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Ё пЁдрахувати найбЁльш вЁрогЁднЁ особистЁ
витрати Ё прибутки вЁд сво©х дЁй. Якщо переваги будуть бЁльшими за витрати
(або, Ёншими словами, за реальнЁ незручностЁ та збитки), пЁдпри╨мець дЁятиме
вЁдповЁдно зЁ сво©ми Ёнтересами максимЁзацЁ© прибутку.
НинЁ пЁдпри╨мцЁ чудово розумЁють, що ймовЁрнЁ витрати, якЁ пов'язанЁ з
приховуванням доходЁв вЁд податкЁв, мають бути значно нижчими, нЁж
передбачуванЁ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'╨кта негативнЁ
наслЁдки, якЁ вЁн може вЁдчувати у разЁ | Незаконних дЁй, подЁляються на два
загальнЁ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорЁв совЁстЁ) та страх
кримЁнального переслЁдування Ё можливого покарання. На сьогоднЁшнЁй день
ситуацЁя рклада╨ться таким чином, що пЁдпри╨мцевЁ набагато вигЁднЁше не
вЁддавати державЁ левову частку свого прибутку, а залишити ©© ЩобЁ. Це
вЁдбува╨ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логЁчного антисуспЁльного домЁнування вЁдносин тотально© продажностЁ
(не слЁд плутати з нормальними ринковими вЁдносинами) повнЁстю ста╨
атрофованим моральне почуття провини за сво© антисуспЁльнЁ вчинки, а тЁ
прикрощЁ Ё негаразди, що пов'язанЁ з можливим кримЁнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всЁх правопорушникЁв.
Проте, при оптимальному зменшеннЁ податкового тиску на бЁзнес ситуацЁя
може певним чином змЁнитися, оскЁльки ймовЁрнЁ витрати починають
перевищувати передбачуванЁ вигоди. За цих умов пЁдпри╨мець розумЁ╨, що краще
вЁддати третину сво©х доходЁв, нЁж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливЁ штрафи.
СлЁд зазначити, що учасники "тЁньово©" економЁки не можуть Ё не бажають
легалЁзувати свою дЁяльнЁсть також Ё з тЁ╨© причини, щоб у кЁнцевому випадку
не попасти у сво╨рЁдну економЁчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнЁ побори за особистий захист, що здЁйснюють по вЁдношенню до них
кримЁнальнЁ структури, та розпочати в повному обсязЁ сплачувати податки
державЁ, яка до того ж неспроможна захистити ©х нЁ вЁд поборЁв корумпованих
чиновникЁв, нЁ вЁд "економЁчно активних стражЁв" правопорядку, нЁ вЁд
кримЁнальних структур.
Тому здЁйснення конкретних та ефективних правових та
органЁзацЁйно-процедурних заходЁв, спрямованих на захист Ё звЁльнення
пЁдпри╨мцЁв з легцат тотально© корупцЁ©, з одного боку, Ё
кримЁнально-мафЁозного рекету, з Ёншого, ╨ одною з головних Ё необхЁдних
умов обмеження небажано© "тЁнЁзацЁ©" економЁки.
Можна сподЁватись, що тЁльки при системному масованому Ё чЁтко
сконцентрованому наступЁ на мафЁозно-терористичну злочиннЁсть Ё вЁдповЁдному
делегуваннЁ повноважень по боротьбЁ з економЁчною Ё "тЁньовою"
неорганЁзованою злочиннЁстю Ёншим, спецЁально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатЁв, як у боротьбЁ Ёз
злочиннЁстю, так Ё стосовно легалЁзацЁ© "темно-сЁрих" сегментЁв "тЁньово©"
економЁки. Дотримуючись цього шляху, Укра©на може Ё повинна стати
цивЁлЁзованою правовою державою, що поважа╨ Ё створю╨ необхЁднЁ умови
законослухняним, сумлЁнно Ё плЁдно працюючим пЁдпри╨мцям.
128
П╡СЛЯМОВА
Як вЁдвернути процес масштабно© "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁ-налЁзацЁ© економЁки
Укра©ни?
Як звести обсяги вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки до прийнятного
мЁнЁмуму?
ЦЁ питання настЁльки складнЁ, мЁсткЁ, системнЁ Ё дискусЁйнЁ, що в межах
однЁ╨© роботи ©х неможливо повнЁстю розкрити. Тут лише намЁченЁ деякЁ
принципи, окресленЁ пЁдходи та визначенЁ механЁзми вирЁшення досить широкого
спектру питань обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©" та локалЁзацЁ©
"чорно-кримЁнальних" проявЁв економЁчно© дЁяльностЁ. Насамперед, це
стосу╨ться принципЁв, напрямЁв, положень, пЁдвищення ефективностЁ реалЁзацЁ©
законодавчо© стратегЁ©, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалЁзацЁю.
ДЁалектика розвитку суспЁльних процесЁв засвЁдчу╨ очевидну
неефективнЁсть застосування виключно репресивних заходЁв, спрямованих на
обмеження "тЁньових" процесЁв. Покладання надЁ© на те, що лише
санЁтарно-каральнЁ акцЁ© правоохоронних органЁв здатнЁ сутт╨во полЁпшити
ситуацЁю в цЁй сферЁ, принаймнЁ Ёлюзорно. ОскЁльки навЁть в найлЁпшому разЁ
(за умови абсолютно чесно©, ефективно© Ё високопрофесЁйно© роботи
правоохоронних органЁв) цЁ заходи завжди будуть тЁльки запЁзнЁлою
функцЁональною реакцЁ╨ю на тЁ чи ЁншЁ прояви "чорного" пЁдпри╨мництва та
кримЁнально© економЁчно© дЁяльностЁ. У гЁршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тЁнь" Ё тому стане
ще бЁльш небезпечнЁшою. Тому практика життя об'╨ктивно змушу╨ знаходити Ц Ё
впливати на першопричини тих явищ Ё вЁдносин, що надЁйно * живлять "тЁньовЁ"
процеси.
129
Генеруванню "тЁньово©"" економЁки Ё органЁзовано© злочинностЁ сприяють
також причини адмЁнЁстративно-правового характеру, в основЁ яких лежить
недосконалЁсть чинного законодавства, що дозволя╨ посадовим особам
безвЁдповЁдально Ё безкарно використовувати державнЁ та службовЁ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливЁ умови для
шахрайства та Ёнших форм економЁчно© злочинностЁ. Цьому передусЁм сприя╨
об'╨ктивна можливЁсть одержати надто м'яке покарання за сво© дЁ© або зовсЁм
уникнути його, що розбещу╨ корумпованих службовцЁв Ё сприя╨ втягуванню у
протиправну дЁяльнЁсть все нових Ё нових посадових осЁб. Тому обЁйтись без
застосування жорстких репресивних заходЁв на певних напрямах боротьби з
кримЁнальною економЁкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пЁдготувати Ё провести великомасштабну та довгострокову акцЁю
(не плутати Ёз "кампанЁ╨ю") боротьби з "бЁлокомЁрцевою" злочиннЁстю Ё
"криваво-чорною" економЁкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшЁ будуть виключно чеснЁ
пЁдпри╨мцЁ, а не тЁ, що дЁють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистЁ зв'язки з представниками державних та кримЁнальних
структур.
Очевидним ╨ висновок, що економЁчне зростання Ё обмеження процесЁв
"тЁнЁзацЁ©" стануть можливими лише тодЁ, коли полЁтична влада створить
необхЁднЁ умови для легально© економЁчно© самоорганЁзацЁ©. СьогоднЁ державна
полЁтика ще не сприя╨ по-справжньому самореалЁзацЁ© економЁки переважно на
легальному, а не на "тЁньовому", нелегальному рЁвнЁ. Сприяти легальнЁй
самоорганЁзацЁ© для держави означа╨ значне Ё швидке скорочення
формально-адмЁнЁстративного контролю за дЁяльнЁстю приватного пЁдпри╨мництва
та перехЁд до "гри" за твердими правилами. До тих пЁр, поки держава буде
кон'юнктурне пЁдходити до цих правил Ё сама ©х порушувати, добитись
вЁдчутних зрушень щодо реального обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©'" навряд чи
вдасться. Тому необхЁдно насамперед забезпечити сприятливЁ правогосподарськЁ
умови для бЁзнесу, пов'язанЁ Ёз сутт╨вим вдосконаленням податково©,
приватизацЁйно©, зовнЁшньоекономЁчно©, ЁнвестицЁйно© полЁтики тощо.
130
Для ефективно© протидЁ© "тЁньовЁй" Ё кримЁнальнЁй економЁчнЁй
дЁяльностЁ та ©© локалЁзацЁ© необхЁдно розробити спецЁальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалЁзацЁю цЁло© низки заходЁв
правового, органЁзацЁйного, економЁчного Ё наукового характеру. В основу
цЁ╨© програми можуть бути покладенЁ наступнЁ основнЁ елементи:
-- здЁйснення комплексно© податково© реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номЁнальних величин
податкових ставок Ё загального фЁскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нацЁонально© системи бухгалтерсько© звЁтностЁ з метою
©© спрощення, унЁфЁкацЁ© Ё вЁдповЁдно© правово© регламентацЁ©;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, що ма╨ забезпечити цивЁлЁзоване
функцЁонування банкЁвсько© системи кра©ни, обмежити можливЁсть ©©
використання з метою ухилення вЁд сплати податкЁв, "вЁдмивання" грошей та
рЁзних проявЁв фЁнансових шахрайств;
-- створення сприятливЁших Ё бЁльш надЁйнЁших, нЁж в Ёнших державах,
умов для Ёнвестування й залучення фЁнансових ресурсЁв;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, якЁ б посилювали захист
приватно© та публЁчно© форм власностЁ, забезпечували надЁйну правову
захищенЁсть пЁдпри╨мцЁв;
-- прийняття Ё реалЁзацЁ© (за умови пЁдтримки широкою громадськЁстю)
програми легалЁзацЁ© "тЁньових" капЁталЁв, передусЁм тих, якЁ не мають
кримЁнально-кривавого та нацЁональне небезпечного походження (включаючи
гарантЁ© амнЁстЁ© для капЁталЁв, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного Ё правоохоронного апарату на
локалЁзацЁ© органЁзовано© злочинностЁ та кримЁнальних промислЁв, а також на
захистЁ власностЁ, економЁчних прав Ё життя громадян вЁд кримЁналЁтету;
-- створення Ё державне фЁнансування мобЁльних науково-практичних груп
для дослЁдження багатоаспектних проявЁв "тЁньово©" економЁки, ©© суспЁльно©
небезпеки та механЁзмЁв обмеження.
131
РеалЁзацЁя цих заходЁв дозволить значною мЁрою локалЁзувати "тЁньову"
економЁчну дЁяльнЁсть Ё використати "тЁньовЁ" капЁтали для розвитку
нацЁонально© економЁки.
"ТЁньовий" капЁтал у процесЁ функцЁонування тЁсно пов'язаний з владними
структурами. РозЁрвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "тЁньово©""
дЁяльностЁ. ╡накше процес стане незворотним, та й "тЁньовий" капЁтал не
зможе чи не наважиться вийти з тЁнЁ. Саме у цЁй площинЁ ма╨ лежати основне
поле дЁяльностЁ правоохоронних органЁв -- боротьба з корупцЁ╨ю Ё
органЁзованою злочиннЁстю. НайважливЁшим напрямом боротьби Ёз "чорною"
економЁкою ╨ суворе дотримання законностЁ у дЁяльностЁ всЁх ланок
управлЁнського апарату, винищення корупцЁ© в органах державно© влади на всЁх
©© рЁвнях.
НеобхЁдно Ёстотно змЁцнити довЁру до влади шляхом ефективного захисту
населення вЁд рЁзного роду фЁнансових шах-райств, надЁйного захисту
заощаджень, капЁталЁв Ё самого Ёнституту приватно© власностЁ.
Форсована, економЁчно вивЁрена та надЁйно забезпечена досконалою та
стабЁльною законодавчою базою ЁнтеграцЁя Укра©ни у свЁтовЁ господарськЁ
зв'язки, а також створення умов для масового залучення капЁталу з-за кордону
не тЁльки можуть надати безцЁнну допомогу у структурнЁй перебудовЁ економЁки
та налагодженнЁ ринкових вЁдносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
вЁдЁрвати "тЁньовий" капЁтал вЁд бюрократично-монопольних та
кримЁнально-мафЁозних структур.
НеобхЁдно ясно усвЁдомлювати всю масштабнЁсть завдань витЁснення
"тЁньово©" економЁки, а також те, що цЁ завдання можуть вирЁшуватись рЁвно
настЁльки Ё такими темпами, наскЁльки швидко ми зможемо присунутись до
"бЁлого", тобто цивЁлЁзованого ринку в масштабах всЁ╨© кра©ни. У цьому
процесЁ офЁцЁйний ринок повинен продиктувати Ё нав'язати свою волю
пЁдпЁльнЁй економЁцЁ, а не навпаки.
ПотрЁбно сутт╨во покращити Ёнформування суспЁльства щодо процесЁв, якЁ
вЁдбуваються у "тЁньовому" секторЁ економЁки, особливо у сферЁ "чорно©""
економЁчно© дЁяльностЁ. ОскЁльки поверховЁ знання якЁсних особливостей цЁ╨©
складово© "тЁньового" сектору економЁки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективнЁ науковЁ рекомендацЁ© та досконалЁ програми, що мають бути
покладенЁ в основу механЁзмЁв подолання "тЁнЁзацЁ©" вЁтчизняно© економЁки.
У боротьбЁ з "тЁньовими" процесами треба враховувати об'╨ктивну
реальнЁсть та свЁтовий досвЁд, який свЁдчить, що в реальних полЁтичних,
економЁчних Ё соцЁальних умовах повнЁстю подолати тЁньову економЁку
практично неможливо. ОрЁ╨нтиром може бути лише ©© обмеження до рЁвня
розвинутих кра©н свЁту, досягти якого у стислЁ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економЁки, створення надЁйно© Ё стабЁльно© правово©
системи регулювання ринкових вЁдносин, Ёстотного пЁднесення рЁвня життя
бЁльшо© частини населення кра©ни.
Для цього необхЁдно швидко пройти об'╨ктивно необхЁдний шлях до
вЁдкритого суспЁльства з правочинною декримЁналЁзо-ваною економЁкою.
ЗацЁкавити виробника у швидкЁй побудовЁ "чисто©"" економЁки, можливЁстю
працювати на себе, не живлячи продуктами сво╨© працЁ жодних паразитуючих
кримЁнальних елементЁв, незалежно вЁд ©хнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи мафЁ╨ю). СлЁд також здЁйснити комплекс
заходЁв соцЁального характеру, серцевиною яких ма╨ бути реформа оплати працЁ
та реальнЁ дЁ© влади в напрямЁ подолання бЁдностЁ в Укра©нЁ.
На завершення слЁд наголосити, що ефективне обмеження та легалЁзацЁя
"тЁньово©" економЁки можливЁ лише за умов громадсько© злагоди, стабЁльностЁ
Ё змЁцнення довЁри до всЁх гЁлок влади в Укра©нЁ.
133
ЗМ╡СТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "Т╡НЬОВА" ЕКОНОМ╡КА ЯК ОБ'╙КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛ╡ДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньово©" економЁки та визначення ТЁ
структурних складових...................7
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньово©" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командно© системи
господарювання.............................................................15
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово©" економЁки СРСР --
генетично© основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй
Укра©нЁ............
24
ЗО
2. СПЕЦИФ╡КА УМОВ ФУНКЦ╡ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН╡ ТЕНДЕНЦ╡╞ РОЗВИТКУ
"Т╡НЬОВО╞" ЕКОНОМ╡КИ
УКРА╞НИ...................................................................................
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення
вЁтчизняно© "тЁньово©"
економЁки.......................................................................30
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та
економЁку..................................................................44
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасно© "тЁньово©"
економЁки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО╞ СТРАТЕГ╡╞ ТА МЕХАН╡ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС╡В "Т╡НЬОВО╞"
ЕКОНОМ╡КИ............................................................................
78
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку
процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни.................... 78
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацЁ©" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйовано© полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'╨ктЁв
∙тЁньово©" економЁки
.113
ПЁСЛ÷МОВА .