ьо© Ё╨рархЁ©; 3) Ёснування, вдосконалення та розвиток системи кланового структурування, постЁйне вЁдтворення специфЁчно© "чорно©" бюрократЁ©, так звано© мафЁозно© "елЁти", що, в основному, координу╨ Ё регулю╨ злочиннЁ вЁдношення у всЁх сферах "тЁньово©"" економЁки; 47 4) активне формування Ё постЁйне пЁдвищення рЁвня ефективностЁ функцЁонування як централЁзованих, так Ё децентралЁзованих "резервних" Ё "спецЁалЁзованих" кримЁнальних фондЁв (якЁ насамперед акумулюють ресурси, що мають спрямовуватись на пЁдкуп бюрократЁ© та на матерЁальну пЁдтримку членЁв кримЁнально© спЁльноти, а також на створення власних специфЁчних "профспЁлок" Ё сво╨рЁдних "кас вза╨модопомоги (так званих "общакЁв"); 5) активна реалЁзацЁя цЁлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на активне кримЁнальне замарування та моральне розбещення апарату органЁв державного (у т. ч. господарського) управлЁння, працЁвникЁв правоохоронних органЁв та Ёнших силових структур, накопичення заздалегЁдь зЁбраного персонЁфЁкованого компромату та його подальше використання для шантажу конкретних "строптивих" службовцЁв та посадових осЁб; 6) Ёнтенсивна розробка Ё практичне впровадження в "народнЁ маси" ЁдеологЁ© органЁзовано© злочинностЁ, що проявля╨ться, насамперед, у романтизацЁ© "тЁньового" способу життя серед населення кра©ни (передусЁм серед молодЁ), матерЁальнЁй пЁдтримцЁ органЁв масово© ЁнформацЁ©, якЁ сво╨ю дЁяльнЁстю сприяють психологЁчнЁй обробцЁ населення у вЁдповЁдному напрямЁ тощо; 7) постЁйне вдосконалення та реалЁзацЁя на практицЁ високоефективних та гнучких механЁзмЁв швидко© адаптацЁ© до змЁни соцЁально-економЁчних умов, використання рЁзноманЁтних форм Ё методЁв проникнення в державнЁ або ЁншЁ конкуруючЁ структури з метою ©х внутрЁшньо© дезорганЁзацЁ© Ё морального розкладення, а при необхЁдностЁ також Ё ©х суспЁльно© дискредитацЁ©; 8) гостро виражений потяг до встановлення Ё постЁйного тотального поширення власно© монополЁ©, прагнення створити та по можливостЁ мати надЁйнЁ механЁзми впливу на формування кадрово© полЁтики (кадрового резерву) в апаратах державного та господарського управлЁння. СлЁд зазначити, що диверсифЁкацЁя особливо необхЁдна економЁчнЁй мафЁ©, оскЁльки вона за умов практичного застосування названого механЁзму отриму╨ можливЁсть, по-перше, мати необхЁдний для не© вплив, або чинити певний тиск у процесЁ прийняття економЁчних та соцЁальних рЁшень на тих чи Ёнших 48 рЁвнях влади (загальнонацЁональному, регЁональному, мЁсцевому), а також впливати на транснацЁональнЁ економЁчнЁ зв'язки, Ё по-друге, зрощуватися з кримЁнально-злочинним свЁтом, формувати на його основЁ "групи бойовикЁв зовнЁшньо© Ё внутрЁшньо© охорони та пЁдтримання кримЁнального порядку" (тобто "порядку", побудованому на нормах власно© злочинно-групово© моралЁ, якЁ спрямованЁ на пЁдтримання особливого "кодексу честЁ" та Ёнших внутрЁшнЁх правил Ё умов дЁ© кримЁнальних груп Ёз вЁдповЁдними жорстокими Ё незворотнЁми санкцЁями за ©х порушення). ПЁдсумовуючи, можна вЁдзначити, що "чорну" економЁку слЁд розглядати як особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного розширення Ё самовЁдтворення, надЁлену розвинутими внутрЁшнЁми Ё зовнЁшнЁми зв'язками, агресивно-антисоцЁальну, державне небезпечну економЁчну систему. Фактично вона ╨ "раковою пухлиною" економЁки, що активно генеру╨ сво© "метастази", якЁ вражають все бЁльше Ё бЁльше здорових клЁтин органЁв Ё систем економЁчного органЁзму кра©ни, аж до ©© головного мозку -- органЁв владного та господарського державного управлЁння. "Чорна" економЁка ╨ економЁчним базисом мафЁ© Ё, насамперед, прагне паразитувати на легЁтимних формах власностЁ та пЁдпри╨мницькЁй дЁяльностЁ. Проте, вона також ма╨ Ё свою власну специфЁчну базу дЁяльностЁ (див. схему), що спира╨ться на кримЁнальний промисел та на доходи, що отриму╨ органЁзована злочиннЁсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян. ВЁдбулася не лише змЁна структури, форм, методЁв, а також Ё масштабЁв "чорно©"" економЁчно© дЁяльностЁ. ДомЁнуючЁ складовЁ сегменти кримЁнально-"чорно©" економЁки наведенЁ на схемЁ. 49 Схема структурування сучасно© мафЁ© Неформальна влада (кримЁнально-мафЁозна верхЁвка) ОрганЁзована злочиннЁсть КримЁнальнЁ силовЁ структури (бойовики зовнЁшнЁх та внутрЁшнЁх формувань) Фонди ("резервнЁ" та "цЁльовЁ") "Чорна система правосуддя" ("авторитети", <----Ё. "Чорна податкова система" (рекет) *--" "Чорна система економЁчного арбЁтражу" (виби кЁлери) вання боргЁв) диверсифЁкацЁя диверсифЁкацЁя Чорна економЁка КримЁнальна економЁчна дЁяльнЁсть: -- виготовлення, крадЁжка та протизаконна торгЁвля вогнепальною, хЁмЁчною Ё холодною збро╨ю та отрутою; -- крадЁжки Ё перепродаж майна громадян; -- "ринок кЁлерських послуг"; -- надання послуг у силовому вирЁшеннЁ господарсько-комер- Надання послуг, пов'язаних Ёз задоволенням попиту на ринку деструктивних потреб: -- проституцЁя (в тому числЁ пЁдлЁткова Ё дитяча), гомосексуалЁзм, секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально© експлуатацЁ© за кордон; -- виготовлення та торгЁвля порнографЁчною продукцЁ╨ю (порнофЁльми, порножурнали, порно- 50 цЁйних конфлЁктЁв та поверненнЁ боргЁв, що виникли мЁж пЁдпри╨мцями та комерцЁйними структурами; -- посередницькЁ послуги у шахрайських операцЁях, професЁйному шантажЁ клЁ╨нтЁв (фЁзичних та юридичних осЁб); -- контрабанда (у всЁх ©© рЁзновидах Ё проявах); -- участь у фЁнансових шахрайських операцЁях та операцЁях по вЁдмиванню "брудних" грошей; -- фальшування грошей та цЁнних паперЁв, пЁдробка документЁв та печаток; -- злочинне антисуспЁльне використання землЁ та Ёнших природних ресурсЁв (завезення токсичних вЁдходЁв, смЁття, торгЁвля Ёз вивезенням за кордон родючого шару грунту тощо). -- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикЁв. газети, порнолЁтература), у тому числЁ Ёз залученням дЁтей; -- органЁзацЁя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що пов'язанЁ Ёз особистою участю "клЁ╨нтЁв" у процесах катування людей тощо; -- послуги, пов'язанЁ з органЁзацЁ╨ю особливих тоталЁзаторЁв за участю "клЁ╨нтЁв" Ёз "гравцями-смертниками" ; -- наркоторгЁвля , органЁзацЁя наркопритонЁв. Особливо необхЁдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах фЁнансового шахрайства, що особливо вразили вЁтчизняну економЁку. НайпоширенЁшими серед можливих чисельних шляхЁв нелегального експорту капЁталЁв Ё проявЁв фЁнансового шахрайства можна назвати наступнЁ: 1) неповернення коштЁв закордонними партнерами Ё перерахування ©х на спецЁальнЁ зарубЁжнЁ рахунки; 2) проведення збиткових для Укра©ни бартерних операцЁй, що частково може бути пояснено, як реакцЁя укра©нських бЁзнесменЁв на недосконале укра©нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Ёноземними партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо розподЁлу грошово© виручки; 4) збирання псевдопЁдпри╨мцями коштЁв населення, конвертацЁя Ё переказ ©х за кордон, до Ёноземних банкЁв, з насту- пним припиненням подальшо© дЁяльностЁ псевдофЁрм; 5) вЁдверта шахрайська дЁяльнЁсть ряду трастових, страхових та ЁнвестицЁйних компанЁй, а також Ёнших фЁктивних фЁрм Ё банкЁв; 6) вЁдправлення продукцЁ© (в першу чергу -- високолЁквЁдно©) за фальшивими документами Ё за заниженими цЁнами, з одержанням шахраями рЁзницЁ готЁвкою; 7) нецЁльове використання державних капЁтальних вкладень, бюджетних та Ёноземних кредитЁв, банкЁвських активЁв тощо. ФЁнансово-кредитна система, за оцЁнками спецЁалЁстЁв', стала в Укра©нЁ найбЁльш кримЁногенною. Саме у нЁй використову╨ться значний арсенал засобЁв Ё методЁв одержання тЁньових (незаконних) доходЁв. Головними з них ╨ наступнЁ: 1) використання фальшивих платЁжних документЁв; 2) пЁдробка банкЁвських гарантЁй; 3) нецЁльове використання банкЁвських кредитЁв; 4) розкрадання коштЁв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням кредитЁв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фЁнансових документЁв, консультацЁями щодо ухилення вЁд оподаткування, допомогою в приховуваннЁ виявлених фактЁв несплати податкЁв; приховування доходЁв вЁд оподаткування, тощо; 6) пЁдробка грошей; 7) валютнЁ спекуляцЁ© на бЁржЁ; 8) незаконне одержання пЁльгових кредитЁв; 9) фЁктивнЁ трастовЁ операцЁ© (Ё зокрема -- створення фЁнансових пЁрамЁд); 10) рЁзнЁ види зловживань Ё шахрайства з бюджетними коштами Ё грошима населення тощо. До найвагомЁших проявЁв негативного впливу на суспЁльство "чорно©" економЁки можна вЁднести наступнЁ. 1. ОскЁльки полЁпшення справ в офЁцЁйнЁй "свЁтлЁй" економЁцЁ звужу╨ можливостЁ дЁяльностЁ "тЁньово©", ©© органЁзатори -- керЁвники Ё лобЁ у будь-який спосЁб, не рахуючись Ёз коштами, прагнуть пЁдЁрвати пЁдвалини нормального функцЁонування офЁцЁйно© економЁки, "заплямувати" ©©, зануритись у не© або перетягти в "тЁнь" значну ©© частку, використовуючи при цьому будь-якЁ кошти Ё не зупиняючись нЁ перед якими, навЁть насильницько-кривавими засобами. ' Барановский А. Преступнь©й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5 вересня. 52 2. ╡снування "чорно©"" економЁки неможливо без ©© систематично© пЁдтримки Ё допомоги з боку корумпованих офЁцЁйних осЁб державно-господарського, владно-силового Ё правового апарату, що особисто зацЁкавленЁ в розквЁтЁ злочинного бЁзнесу, оскЁльки мають вЁд нього вагомий корупцЁйний зиск. 3. "Чорна" економЁка об'╨ктивно створю╨ економЁчнЁ Ё органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп рЁзних за сво©ми масштабами, роллю Ё впливом. Така економЁка -- складе переплетення, сплав рЁзноманЁтних антисоцЁальних суспЁльних вЁдносин, що пЁдточують пЁдвалини державностЁ. 4. "Чорна" економЁка спричиня╨ деградацЁю суспЁльства, сприя╨ масовому розтлЁнню молодЁ, поглиблю╨ до небезпечно© межЁ соцЁально-майновЁ розшарування населення, знищу╨ стимули Ё пЁдрива╨ престижнЁсть квалЁфЁковано© працЁ, нищить рушЁйнЁ стимули до суспЁльно-корисно© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, руйну╨ пЁдвалини нацЁонально© безпеки Ё державностЁ. 5. "Чорна" економЁка буду╨ться на максимальнЁй локалЁзацЁ© окремих ринкЁв внаслЁдок подЁлу сфер економЁчного впливу, а також сприя╨ проникненню кримЁнальних елементЁв навЁть до тих частин суспЁльства, якЁ не мають нЁякого вЁдношення до нелегального бЁзнесу. 6. Особливо несприятливо вплива╨ "чорна" економЁка на структурну перебудову економЁки, загальний ЁнвестицЁйний процес. Вона, зокрема, обмежу╨ обсяги накопичення капЁталу, що мЁг би бути використаний для Ёнвестування вЁтчизняного виробництва, а також негативно вплива╨ на процес залучення Ёноземного капЁталу у вЁтчизняну економЁку, оскЁльки Ёснуюче кримЁнально-економЁчне середовище, що склада╨ться в Укра©нЁ, просто жаха╨ Ёноземних ЁнвесторЁв. ЕкономЁчна практика засвЁдчу╨, що розвиток Ё поглиблення ринкових вЁдносин неминуче пЁдштовхують кримЁнальних "тЁньовикЁв" на пошук не тЁльки нових сфер застосування сво©х сил, але Ё до нових органЁзацЁйних форм дЁяльностЁ, головною з яких ╨ "тЁньова" монополЁзацЁя ринку. Вона зумовлю╨ особливо жорсткЁ механЁзми змови задля реалЁзацЁ© особистого диктату, посилено© ринково© дискримЁнацЁ© партнерЁв, конкурентЁв Ё споживачЁв ринку. Тут злочиннЁсть 53 не зупиня╨ться нЁ перед чим Ё застосову╨ всЁ методи Ё важелЁ, що знаходяться в ©© арсеналЁ, вЁд адмЁнЁстративного натиску до погроз, цЁлеспрямованого рекету та кЁлерських розправ. Отже, державна полЁтика щодо "чорно©" економЁки може бути лише одна -- максимальне обмеження аж до повно© лЁквЁдацЁя найбЁльш суспЁльне небезпечних кримЁнальне економЁчних ©© секторЁв. 2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасно© "тЁньово©" економЁки Як оцЁнити справжнЁ масштаби "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ та вЁдповЁдним чином вЁдкоригувати офЁцЁйнЁ статистичнЁ данЁ щодо реально© величини валового нацЁонального продукту, нацЁонального доходу та Ёнших макроекономЁчних показникЁв? Така дооцЁнка дозволить отримати можливЁсть бЁльш репрезентативно, нЁж офЁцЁйна статистика, характеризувати нацЁональнЁ економЁчнЁ макропоказники та, Ёз врахуванням процесЁв "тЁнЁзацЁ©", визначити ©х реальну динамЁку. ОскЁльки розмЁри неформально© та "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ залежать вЁд ЁнституцЁйного середовища Ё ╨ рЁзними у рЁзних кра©нах, то конкретнЁ методи аналЁзу, а також специфЁка визначення масштабЁв "тЁнЁзацЁ©'" безумовно залежать вЁд конкретних особливостей функцЁонування економЁчно© системи то© чи Ёншо© кра©ни. Огляд наукових публЁкацЁй (особливо останнЁх рокЁв) та вивчення широкого спектра оцЁнок, якЁ були зробленЁ вЁтчизняними експертами стосовно стану, масштабЁв Ё наслЁдкЁв впливу "тЁньово©"" економЁки на розвиток Укра©ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковЁй лЁтературЁ, так Ё у практичнЁй роботЁ до цього часу ще фактично не вЁдпрацьованЁ конкретнЁ та достатньо надЁйнЁ методи визначення реальних обсягЁв "тЁньово©"" економЁки. Висновки, якЁ зробленЁ авторами тих чи Ёнших методик, а також наведенЁ ними кЁлькЁснЁ параметри процесу "тЁнЁзацЁ©'" здебЁльше грунтуються на довЁльних або досить приблизних пЁдрахунках, що побудованЁ на 54 суб'╨ктивному баченнЁ тим чи Ёншим аналЁтиком стану розвитку процесЁв вЁтчизняно© "тЁньово©"" економЁки. У багатьох публЁкацЁях описано переваги та розкритЁ можливостЁ, що отриму╨ суспЁльство внаслЁдок застосування низки прямих та непрямих методЁв макроекономЁчного аналЁзу, а також висвЁтленЁ методи та моделЁ визначення масштабЁв "тЁньово©" економЁки, що переважно базуються на використаннЁ мЁк-роекономЁчних показникЁв. ПрямЁ макроекономЁчнЁ методи, якЁ використовуються для визначення обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, базуються або на обчисленнЁ рЁзницЁ мЁж показниками органЁв статистики та даними податково© ЁнспекцЁ© або на рЁзницЁ мЁж визначеними сукупними витратами сЁмей та ©х реально продекларованими доходами. Проте, вЁдсутнЁсть надЁйно© бази статистичних даних не дозволя╨ вважати достовЁрними на необхЁдному рЁвнЁ тЁ оцЁнки, що отриманЁ прямими методами. НепрямЁ методи аналЁзу обсягЁв "тЁньового" сектору" базуються на ЁмовЁрних припущеннях щодо можливостЁ ©х визначення на основЁ використання вза╨мопов'язаних значень певних макроекономЁчних ЁндикаторЁв, якЁ можна вважати бЁльш достовЁрними. Вза╨мозв'язки мЁж цими Ёндикаторами вЁдображаються у виглядЁ або простих математичних спЁввЁдношень (чотири арифметичнЁ дЁ© над певними макроекономЁчними величинами), або досить складних рЁвнянь множинно-регресЁйного аналЁзу (зокрема це притаманне для так званого "монетарного" пЁдходу). ДосвЁд ©х застосування показу╨, що оцЁнки за рЁзними непрямими методами можуть досить сутт╨во вЁдрЁзнятись. Тому при визначеннЁ конкретно© моделЁ, яка ╨ найбЁльш прийнятною для аналЁзу "тЁньово©"" економЁки в Укра©нЁ, слЁд, передусЁм, максимально врахувати Ёснуючий широкий спектр вЁтчизняних особливостей, якЁ впливають на ©© розвиток за умов сучасного етапу суспЁльно© трансформацЁ©. ╡сну╨ думка, що макроекономЁчнЁ методи аналЁзу обсягЁв неформально© економЁки не дають достатньо точних оцЁнок, Ё бЁльш достовЁрний результат можна отримати шляхом використання мЁкроекономЁчних методЁв, якЁ базуються на результатах опитувань або даних вибЁрково© статистики домогосподарств, 55 соцЁологЁчних опитувань тощо. Проте ╨ Ё достатньо обгрунтованЁ заперечення щодо вЁрностЁ цЁ╨© думки: оскЁльки, скажЁмо, вЁдповЁдЁ респондентЁв на запитання, що ©м поставленЁ, можуть бути, м'яко кажучи, нечесними. У цЁлому практика засвЁдчу╨, що мЁкроекономЁчнЁ дослЁдження ╨ значно дорожчими, нЁж непрямЁ макроекономЁчнЁ методи, мають досить обмеженЁ можливостЁ Ё незначну репрезентативнЁсть. До того ж для ©х застосування потрЁбне ефективне кооперацЁйне спЁвробЁтництво економЁстЁв, соцЁологЁв та Ёнших фахЁвцЁв, якЁ мають дослЁджувати рЁзнЁ аспекти та складовЁ явища "тЁньово©"" економЁки виходячи з параметрЁв процесЁв, що вЁдбуваються на'мЁкрорЁвнЁ. ДослЁджуючи питання, що розгляда╨ться, не слЁд рахувати, що приблизнЁсть, яка ма╨ мЁсце у розрахунках визначення реальних масштабЁв процесЁв "тЁнЁзацЁ©" властива лише вЁтчизняним фахЁвцям. АналЁтичнЁ оцЁнки обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, що визначаються дослЁдниками захЁдних, кра©н, також досить сутт╨во коливаються Ё становлять по кра©нах, що мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку вЁд 3 до 10 %, а по Ёнших кра©нах вЁд 10 до ЗО % Ё навЁть ще бЁльший дЁапазон. НеобхЁдно наголосити, що практично всЁ загальнЁ оцЁнки масштабЁв "тЁньово©"" економЁки та визначенЁ обсяги доходЁв, якЁ отримують суб'╨кти "тЁньово©" дЁяльностЁ, носять Ё завжди об'╨ктивно носитимуть досить умовний характер. Зазначене не ╨ випадковЁстю, оскЁльки за Ёнших обставин сфера, параметри яко© становлять об'╨кт дослЁдження, просто перестала б бути "тЁньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягЁв кримЁнально-чорно© економЁчно© дЁяльностЁ ця сфера ╨ ще Ё ретельно законспЁрованою. Певна умовнЁсть експертних оцЁнок, що наводяться в наукових публЁкацЁях, прогляда╨ться, як вже зазначалось, Ё в дослЁдженнях закордонних авторЁв. У цих дослЁдженнях також використовуються десятки методик, кожна з яких ма╨ масу припущень та специфЁчних особливостей у практичному застосуваннЁ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерЁга╨ться досить великий розкид щодо вартЁсних оцЁнок Ёснуючих масштабЁв "тЁньово©" економЁки та, вЁдповЁдно, визначення ©© питомо© ваги у загальних обсягах економЁчно© дЁяльностЁ. 56 Тому стосовно поглиблення розумЁння сутностЁ питання визначення кЁлькЁсних характеристик "тЁнЁзацЁ©" передусЁм напрошу╨ться наступний досить песимЁстичний висновок: заздалегЁдь можна стверджувати, що незважаючи на досить значну чисельнЁсть методик оцЁночно-експертного визначення Ёснуючих масштабЁв цього феномену сучасного економЁчного життя, абсолютно точно© вЁдповЁдЁ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Ё не ╨ нагальною першочерговою необхЁднЁстю, оскЁльки реальна важливЁсть наслЁдкЁв науково© роботи, що виконують дослЁдники у зазначенЁй сферЁ, поляга╨ в Ёншому. По-перше, аналЁзуючи "тЁньову" економЁку необхЁдно чЁтко (у вЁдповЁдностЁ до соцЁально-економЁчного змЁсту) розмежувати процеси, що вЁдбуваються у цЁй сферЁ на бЁльш диференцЁйованЁ та якЁсно вЁдмЁннЁ компоненти. По-друге, в дослЁдженнЁ слЁд чЁтко визначити наявнЁ абстрактнЁ умовностЁ Ё допущення, якЁ присутнЁ в тих чи Ёнших методиках, що застосовуються для аналЁтично© оцЁнки явища "тЁнЁзацЁ©", з тим, щоб розрахунки за ними було б можливо у подальшому вЁдтворювати для ретроспективного спЁвставлення. По-трет╨, для суспЁльно© практики та державного управлЁння краще мати оцЁнки, навЁть певною мЁрою Ё орЁ╨нтовнЁ (Ёз тим чи Ёншим рЁвнем репрезентативностЁ), нЁж взагалЁ не мати нЁякого уявлення щодо Ёснуючих масштабЁв такого небезпечного явища, яким ╨ "тЁнЁзацЁя" економЁки. По-четверте, розглядаючи Ё оцЁнюючи масштаби "тЁньових" Ё особливо "чорних" процесЁв, що вЁдбуваються в економЁчнЁй сферЁ, дослЁдникам не слЁд боятися при цьому навЁть Ё певного "згущення фарби", тому що нЁчого чорнЁшого нЁж "вугЁльний" колЁр кримЁналу, фактично, бути вже не може, оскЁльки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економЁчно, соцЁальне та полЁтичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйну╨ пЁдвалини державностЁ, загрожу╨ нацЁональнЁй безпецЁ та соцЁальнЁй злагодЁ в суспЁльствЁ. У чому ж корЁняться основнЁ проблеми, Ё якЁ методи для об'╨ктивно© оцЁнки обсягЁв вЁтчизняно© "тЁньово©"" економЁки ╨ найбЁльш надЁйними? 57 ВирЁшуючи це питання слЁд, насамперед, максимально спиратися на досягнення свЁтово© науки та практики, що на цей час в основному використовують чотири найбЁльш поширенЁ рЁзновиди методичних пЁдходЁв стосовно оцЁнок масштабЁв "тЁньово©" економЁки'. 1. Опитування, (тобто методика, що базу╨ться на "соцЁальному" пЁдходЁ, сутнЁсть Ё певнЁ вади у застосуваннЁ яко© вже були з'ясованЁ). 2. Використання системи нацЁональних рахункЁв (утворення, використання та розподЁлу ВВП), де параметри "тЁнЁ-зацЁ©" визначаються як: а) рЁзниця мЁж доходами Ё витратами на товари Ё послуги, що мають мЁсце в реальному життЁ; б) аналЁтична оцЁнка ново© створено© вартостЁ в компонентах ВВП на боцЁ виникнення Ё/або використання ВВП (Ёз залученням галузево© статистики, статистичних даних роздрЁбно© торгЁвлЁ, податкЁв ринку працЁ Ё зовнЁшньо© торгЁвлЁ, а недостатнЁсть цЁ╨© ЁнформацЁ© ма╨ компенсуватися за рахунок використання Ёншо©, додатково© ЁнформацЁ©, тако©, наприклад, як статистики "човникового" експорту Ё Ёмпорту, статистики подорожей, а також рЁзних Ёнших джерел статистичних спостережень). ' СвЁтова практика ма╨ також приклади застосування низки специфЁчних методик, серед яких на додаток до тих, що були висвЁтленЁ у пЁдроздЁлЁ 1.3, передусЁм можна видЁлити такЁ. ПЁдхЁд "Палермо" -- що базу╨ться на мЁжрегЁональних Ё мЁжмЁських порЁвняннях рЁвня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто задекларованого) платниками податкЁв доходу. Розрив мЁж цими величинами в "Палермо" (пЁд яким розумЁють мЁсто Ёз найбЁльш масштабною "тЁньовою" Ё "чорною" економЁкою буде бЁльшим, нЁж по Ёнших мЁстах кра©ни. ПорЁвнюючи величину розриву в "Палермо" з ©© розмЁрами у бЁльш "чесних" районах кра©ни, можна отримати приблизну оцЁнку доходу вЁд "тЁньово©" економЁки (так званий "чорний" прибутковий продукт). Цей методологЁчний пЁдхЁд можливо застосовувати лише за умови сталих ринкових вЁдносин та вЁдповЁдних ©м стабЁльним характеристикам економЁчно© "тЁнЁзацЁ©". "Галузевий" пЁдхЁд -- виходить Ёз гЁпотези, що внесок деяких галузей в "тЁньову" економЁку (таких як будЁвництво, ремонт, побутове та комунальне обслуговування, торгЁвля тощо) значно вищий, нЁж у всЁх Ёнших. За цим методом пропону╨ться при визначеннЁ розмЁрЁв "чорних" прибуткЁв оцЁнювати тЁльки зазначенЁ галузЁ, додаючи до них приблизний залишок, що припада╨ на ЁншЁ галузЁ. 58 3. Надання визначеного базового обсягу "тЁньово©"" економЁки певному вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння) ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деяко© змЁнно©, вЁдносно яко© припуска╨ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП. 4. ОцЁнка функцЁ© попиту на грошЁ (монетарний пЁдхЁд). СлЁд зазначити, що у вЁтчизняних умовах оцЁнити масштаби "тЁньово©" та особливо "чорно©"" (кримЁнально©) складово© економЁки Ёз застосуванням методик, якЁ базуються на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв, надзвичайно складно Ё це питання потребу╨ бЁльш детального висвЁтлення. У подальшому також буде розкрито змЁст Ё можливЁсть застосування методичних пЁдходЁв, зазначених пЁд номерами 3 Ё 4. Як було вже показано, "тЁньова" (або прихована) економЁка Ёснувала у досить вагомих масштабах Ё в колишньому СРСР. Але недоврахування обсягЁв "тЁньово©" дЁяльностЁ у макроеко-номЁчних показниках певною мЁрою "компенсувалось" приписками офЁцЁйно© економЁчно© статистики, а втрати, що мала казна внаслЁдок несплати вЁдповЁдного прибуткового податку з доходЁв громадян, якЁ вони отримували вЁд неформально© трудово© дЁяльностЁ були вЁдносно незначними. У сьогоднЁшнЁх умовах спостерЁга╨ться тенденцЁя, коли економЁчна дЁяльнЁсть суб'╨ктЁв, що займаються легЁтимними ©© видами абсолютно свЁдомо перетЁка╨ в тЁнь, бажаючи уникнути як сплати податкЁв, так Ё досить обтяжливих бюрократичних процедур ре╨страцЁ©. Тобто останн╨ вЁдбува╨ться за умов, коли правовЁ межЁ для застосування ЁндивЁдуально© трудово© та пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ значною мЁрою розширенЁ та бЁльш чЁтко юридичне окресленЁ. ВнаслЁдок таких проявЁв "лЁбералЁзацЁ©" ринкових вЁдносин ситуацЁя в Укра©нЁ кардинально змЁнилась. Так за лЁченЁ роки в умовах обвального кризового скорочення виробництва вЁтчизняний ринок перетворився на бездефЁцитний, що передусЁм поясню╨ться трансформуванням товарного дефЁциту у надзвичайно гострий платЁжний. Останн╨ значною мЁрою вЁдбулося пЁд впливом реалЁзацЁ© доктрин жорстко© монетарно© полЁтики, яка 59 ставила за мету будь-якою цЁною приборкати ЁнфляцЁйнЁ процеси, що шаленЁли у 1992 - 1994 роки. За умови застосування методики, що розгляда╨ться при визначеннЁ справжнЁх обсягЁв ВВП, нацЁональнЁ рахунки повиннЁ вЁдобразити як джерела Ё напрями використання товарЁв та послуг "тЁньового" походження, так Ё сукупний вартЁсний еквЁвалент доходЁв, якЁ фактично отримують суб'╨кти, пов'язанЁ "тЁньовими" кооперацЁйними вЁдносинами виробництва та реалЁзацЁ© товарЁв та послуг. У тих умовах, що склалися на цей час в економЁцЁ, навЁть за бажанням виконавча влада практично не в змозЁ контролювати Ё вивчати реальнЁ обсяги "неврахованих тЁньових" потокЁв. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на цей час Уряд та ЁншЁ владнЁ структури практично не мають достатньо© уяви про справжнЁ кЁлькЁснЁ (тим бЁльше про якЁснЁ) характеристики "тЁньових" Ё особливо кримЁнальних перерозподЁльчих процесЁв, якЁ мають мЁсце в економЁцЁ на всЁх фазах процесу суспЁльного вЁдтворення (у виробництвЁ товарЁв та послуг, ©х розподЁлЁ (перерозподЁлЁ), обмЁнЁ та споживаннЁ (як особистому, так Ё виробничому)). ╙дине, що на цей час досить добре охоплено системою нацЁональних рахункЁв (завдячуючи передусЁм збереженим до цього часу без радикального "реформування" системам сЁльськогосподарсько© статистики та статистики обстеження домашнЁх господарств), так це обсяги продукцЁ©, що виробля╨ться в умовах пЁдсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних обсягЁв виробництва саморобних мЁцних алкогольних напо©в). СЁльськогосподарська статистика засвЁдчу╨, що за останнЁ п'ять рокЁв бЁльше нЁж втричЁ збЁльшились площЁ земельних надЁлЁв, що переданЁ у користування населенню. Це, вЁдповЁдно, надало поштовх до значного зростання питомо© ваги виробництва основних продуктЁв харчування (особливо овочЁв та фруктЁв) в домашнЁх господарствах. СьогоднЁ майже 50 вЁдсоткЁв спожитих харчових продуктЁв населення або отриму╨ вЁд власного натурального виробництва, або купу╨ за значно дешевшими цЁнами на ринку у неформальнЁй ("тЁньовЁй") торгЁвлЁ. Наступна велика група "тЁньових" товарЁв споживчого призначення -- це Ёмпорт, який потрапля╨ на ринок Укра©ни завдя- 60 ки так званим човниковим поставкам, що масово здЁйсню╨ населення. За даними НацЁонального банку, починаючи з 1995 року до платЁжного балансу Укра©ни почали включатись обсяги "човникового" Ёмпорту, причому оцЁнка його величини становила 8,8 % вЁд обсягЁв загального Ёмпорту, що дорЁвню╨ приблизно 10% кЁнцевих споживчих витрат домашнЁх господарств. ОскЁльки у нацЁональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з платЁжним балансом, то нема╨ пЁдстав сумнЁватися, що "човниковий" Ёмпорт певним чином не включа╨ться до загальних обсягЁв споживання населення. Принципове значення ма╨ також Ё вивчення обсягЁв додано© вартостЁ, що створю╨ться у неформальнЁй торгЁвлЁ, з метою врахування цЁ╨© складово© "тЁньово©"" економЁки у розрахунках ВВП. За даними Держкомстату, частка торгЁвлЁ разом з МТП та заготЁвлею сЁльгосппродуктЁв у ВВП певний час зростала: 1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надалЁ почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона стабЁлЁзувалась на рЁвнЁ: 1996 -- 6,9 %, 1997 (╡ пЁврЁччя) -- 6,8 %. Можна припустити, що на перших етапах ринково© трансформацЁ© усунення товарного дефЁциту за рахунок падЁння купЁвельного попиту призвело до того, що навЁть немобЁльна стацЁонарна торгЁвля за умов, що склалися, стала бЁльш менш пристойно справлятись Ёз сво©ми функцЁями. Проте надалЁ виконання цих функцЁй все бЁльше почала перебирати на себе значно гнучкЁша у цЁновЁй полЁтицЁ, невитрато╨мна та оперативна в реагуваннЁ на всЁ примхи ринкового попиту стихЁйна масова торгЁвля. Саме тому можна зробити висновок, що навЁть на внутрЁшньому ринку питома вага торгЁвлЁ у структурЁ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %. Для цього загальна величина ВВП, його галузева Ё секторна структура мають бути перекомпонованЁ з урахуванням додано© вартостЁ сектора домашнЁх господарств. За експертною оцЁнкою загальна сума розрахункового номЁнального ВВП по "тЁньовЁй" ринковЁй торгЁвлЁ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %. Можна сподЁватися, що завершення найближчим часом створення Державним комЁтетом статистики системи суцЁльного 61 обстеження речових ринкЁв Укра©ни дозволить отримати додатковЁ данЁ для обгрунтування джерел товарних ресурсЁв, зайнятостЁ та бЁльш точно оцЁнити складовЁ "тЁньово©"" торгЁвлЁ при оцЁнцЁ ВВП. Ще один блок "тЁньово©"" економЁки становлять витрати у ВВП, що виникають за умови споживання товарЁв, отриманих працЁвниками на сво©х пЁдпри╨мствах у виглядЁ зарплати, яка ©м вида╨ться в натурЁ (але тЁльки тЁ╨© ©© частки, що вироблена на пЁдпри╨мствах-платниках Ё яка включена до звЁтностЁ про виробництво). На цей час Державний комЁтет статистики Укра©ни налагоджу╨ повний облЁк зарплати в натурЁ, Ё пЁсля його завершення стануть доступними для вартЁсно© оцЁнки також Ё тЁ обсяги товарЁв, що спецЁально закуповуються пЁдпри╨мствами для перепродажу Ё наступного використання для розрахункЁв з власним персоналом. Можна однозначно стверджувати, що до нацЁональних рахункЁв на цей час поки що не включа╨ться необлЁкована продукцЁя. Тому необхЁдно розробити надЁйну методику дорахування показникЁв статистики пЁдпри╨мств на величину прихованих доходЁв (аналогЁчну методицЁ, що використову╨ться ╙вроцентром). У той же час фактично невизначеними у структурЁ реального ВВП залишаються тЁ обсяги "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ, що пов'язанЁ з наданням побутових послуг (ремонт Ё облаштування квартир, дач та приватних будинкЁв, авторемонт, ремонт побутово© аудЁо, та вЁдеотехнЁки, послуги сантехнЁкЁв, охоронникЁв, дантистЁв, поко©вок, кухарок, прибиральниць та Ён.). Також фактично поза облЁком системи нацЁональних рахункЁв на цей час залиша╨ться переважна бЁльшЁсть операцЁй та, вЁдповЁдно, Ё обсягЁв доходЁв, що отримуються фЁзичними особами внаслЁдок операцЁй Ёз власнЁстю (продажу Ё перепродажу нерухомостЁ, доходЁв вЁд орендних вЁдносин тощо). ╡ нарештЁ останн╨, Ё головне. СлЁд вЁдверто сказати, що абсолютно невизначеними у системЁ нацЁональних рахункЁв ╨ обсяги "чорно©"" (кримЁнально©) економЁки, а саме кримЁнального промислу Ё сфери задоволення деструктивних та особистих патологЁчних потреб людини. До цього слЁд також додати повну вЁдсутнЁсть будь-яко© ЁнформацЁ© щодо статистики оцЁнки обся- 62 || гЁв кримЁнального перерозподЁлу "тЁньових" доходЁв (тобто тих ^ обсягЁв "податкових" надходжень, що отриму╨ як органЁзова-^ ний, так Ё деструктурований кримЁналЁтет тощо). © Абсолютно невизначеними ╨ Ё справжнЁ масштаби перероз-У подЁлу доходЁв у такому секторЁ "чорно©" економЁчно© дЁяльнос-; тЁ, як корупцЁя Ё хабарництво'. Зазначене також стосу╨ться статистики визначення обсягЁв доходЁв, якЁ отримують "тЁньовики" вЁд масштабно органЁзовано© контрабанди (металами, спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Укра©ну токсичних вЁдходЁв тощо), що ╨ одною з найприбутковЁших сфер "чорно©" економЁчно© дЁяльностЁ. ЦЁлком природним можна важати Ё вЁдсутнЁсть будь-яких статистичних даних щодо можливих обсягЁв доходЁв, якЁ отримуються на таких сегментах "чорного" ринку, як ринок "кЁлерських послуг", "ринок торгЁвлЁ живим товаром (де особ-s ливо латентними ╨ масштаби доходЁв вЁд дитячо© проституцЁ© Ё секстуризму)", "ринок наркотикЁв", масштаби доходЁв рекету, а також доходЁв, пов'язаних Ёз викраденням людей пЁд вимогу отримання викупу тощо. СлЁд особливо наголосити, що саме Ёз "чорною" економЁкою пов'язаний статистичне невизначений процес мультиплЁкацЁ© доходЁв у довжелезному ланцюгу ©х перерозподЁлу. Цей процес може бути проЁлюстровано наступним прикладом: рекетир отримавши вЁд "пахана" свою частину здирницького доходу витрача╨ його, скажЁмо, на оплату послуг, що йому наданЁ повЁ- ' За оцЁнками фахЁвцЁв, у корумпованих вза╨мовЁдносинах на цей час перебувають близько 40 % пЁдпри╨мцЁв Ё майже 90 % комерцЁйних структур, а понад 60 % доходу середнього службовця, що займа╨ важливу посаду, складають хабарЁ (див.: Закалюжнь©й В. Криминогенность в зкономике продолжает воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5). 2 Так, згЁдно з повЁдомленням митних органЁв, у 1997 роцЁ виявлено 511 випадкЁв, коли спирт Ё алкогольнЁ напо©, вЁдгруженЁ на експорт у кЁлькостЁ 1,3 млн. декалЁтрЁв, не перетнули митний кордон Укра©ни, що склада╨ близько ЗО % вЁд усього експорту спирту. НаявнЁсть пЁльг при вЁдвантаженнЁ спирту на експорт без сплати акцизного збору да╨ можливЁсть окремим суб'╨ктам пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ одержувати неврахованЁ обсяги етилового спирту для виготовлення алкогольних напо©в на незаре╨строваних виробничих потужностях Ё уникати сплати вЁдповЁдних податкЁв Ё платежЁв. 63 ╨ю, автомеханЁком Ё круп'╨ у казино; повЁя, у свою чергу, витрача╨ свЁй доход на оплату послуг косметички, лЁкаря, масажиста, перукарки та модистки. ╡ так у подальшому за схемою ланцюгово© реакцЁ© множаться "тЁньовЁ" доходи, первинним джерелом походження яких ╨ кримЁнально-"чорний" доход. Вкрай негативним проявом процесЁв "тЁнЁзацЁ©" ╨ те, що на цей час нЁ у держстатистики, нЁ у вЁдповЁдних владних структур нема╨ достатньо репрезентативних даних щодо реальних обсягЁв доходЁв, якЁ приховують вЁд оподаткування як фЁзичнЁ, так Ё юридичнЁ особи. При цьому слЁд звернути увагу на те, що необхЁдно бачити сутт╨ву рЁзницю мЁж такими показниками, як питома вага "тЁньово©" економЁки у загальнЁй структурЁ "тЁнЁзацЁ©'" економЁки кра©ни Ё питомою вагою "тЁньових" доходЁв у сукупних доходах, якЁ отримують громадяни кра©ни. ОстаннЁй показник, як правило, може сутт╨во перевищувати перший. Це поясню╨ться передусЁм ефектом вже описано© диверсифЁкацЁ© "чорних" складових "тЁньово©" економЁки в легальнЁ економЁчнЁ структури. ВнаслЁдок цього основнЁ втрати, що пов'язанЁ Ёз виробництвом ВВП, залишаються на боцЁ офЁцЁйно© економЁки. АмортизацЁйнЁ (особливо Ёнфраструктури!) витрати також перекладаються "тЁньовиками" на свЁтлу економЁку. У той же час значна частина доходЁв, що отриманЁ у "свЁтлЁй" економЁцЁ, за допомогою чисельних джерел надходжень перетЁка╨ у "тЁнь". Визначення показникЁв справжньо© глибини рЁвня латентностЁ процесЁв, що вЁдбуваються у сферЁ "тЁньового" розподЁлу Ё перерозподЁлу доходЁв, а також врахування ©х впливу на рЁвень споживання тих чи Ёнших верств Ё соцЁальних груп населення особливо важливЁ, оскЁльки дають можливЁсть з'ясувати справжнЁ обсяги прихованого майнового розшарування Ё реальнЁ економЁчнЁ характеристики процесЁв маргЁналЁзацЁ© населення Ё накопичення вибухового потенцЁалу соцЁально© напруги. ' Це визнано Президентом Укра©ни в доповЁдЁ, присвяченЁй Дню незалежностЁ Укра©ни 24 серпня 1995 року, де вЁдзнача╨ться, що "досЁ як слЁд не навчилися збирати податки, а це, як вЁдомо, одна з визначальних економЁчних ознак державностЁ. За Ёснуючими оцЁнками 40, а можливо всЁ 50 вЁдсоткЁв прибуткЁв, що пЁдлягають оподаткуванню, не потрапляють до державно© казни" (Див.: Голос Укра©ни. - 1995 - 28 серпня). Деяке уявлення про справжнЁй обсяг та реальний рЁвень прихованих Ё неврахованих особистих доходЁв певно© групи населення може дати хоча б той факт, що тЁльки у 1994 роцЁ громадянами Укра©ни було ввезено 164 тис. автомобЁлЁв Ёноземних марок, загальна вартЁсть яких оцЁню╨ться у 1,5 - 2,0 млрд. доларЁв США. ╡з тих, хто ввозив цЁ автомашини, майже 90 вЁдсоткЁв мали пЁльги, якЁ звЁльняли ©х вЁд сплати податкЁв, ввЁзного мита, ПДВ тощо. У подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого попиту населення сутт╨вого скорочення не зазнав. Тому достатньо лише спЁвставити цЁни на коштовнЁ автомобЁлЁ (цЁна на якЁ перевищу╨ 100, 200 Ё бЁльше тисяч гривень) Ёз зафЁксованою величиною середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отриму╨ населення Укра©ни. Так, скажЁмо, за матерЁалами експрес-доповЁдЁ Державного комЁтету статистики Укра©ни "РЁвень життя населення в першому пЁврЁччЁ 1997 року" (за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв), лише 0,6 млн. осЁб або 1,1 % населення Укра©ни отримували середньо-душовЁ грошовЁ доходи, що перевищували 300 грн. на мЁсяць (табл. 1), а "середнЁй клас", що у 1991 роцЁ отримував доходи вЁд 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення) отриму╨ доходи, якЁ еквЁвалентнЁ у реальнЁй купЁвельнЁй спроможностЁ карбованця у 1991 роцЁ сумЁ у межах 22 - 86 карбованцЁв (табл. 1, дЁаграма мал. 2). Тому зрозумЁло, що зафЁксованим статистикою представникам "багатЁ©в" Укра©ни навЁть за умов абсолютно© вЁдмови вЁд задоволення бЁльшостЁ особистих Ё сЁмейних потреб не вистачило б Ё цЁлого життя, щоб накопичити необхЁднЁ кошти для купЁвлЁ "мерседеса", "опеля" або "BMV". А хто зможе оцЁнити справжню (тобто дати реальну оцЁнку у еквЁвалентному спЁвставленнЁ до Ёснуючих свЁтових цЁн на аналогЁчнЁ об'╨кти) вартЁсть побудованих навколо великих мЁст тисяч коштовних котеджЁв та розкЁшних (навЁть за вищими свЁтовими стандартами) вЁлл або, скажЁмо, перебудованих за тими ж "╨вростандартами" величезних квартир, розташованих у най-престижнЁших районах великих мЁст? 64 65 РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового мЁсячного грошового доходу (за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв Держкомстатом Укра©ни) Таблиця 2 199 1р. ╡ пЁврЁччя 1997 року СередньодушовЁ до Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (крб.) Питома вага доходно©групи у всьому населеннЁ, Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (грн.) Питома вага доходно© групи у всьому населеннЁ, ходи на мЁсяць у 1 пЁврЁччя 1997 p. розрахованЁ у купЁвельнЁй спроможностЁ карбованця станом на (%) (%) 01.01.1992р.' (крб.) до 75 0,1 до 20 о< ------8^------ 75,1 - 100 0,1 20,1 - ЗО й s ╡до 14 14-22 100,1 -125 0,5 30,1-60 ------------- 28,9 22-43 125,1-150 1,7 60,1-90 22,2 43-65 150,1 -175 3,5 90,1 -120 13,3 65-86 175,1-200 5,5 120,1 -150 7,8 86 -108 200,1 - 250 15,9 150,1 -180 4,5 108 -129 250,1 - 300 18,3 180,1 -210 2,4 129-151 300,1-350 16,5 210,1-240 1,4 151-173 350,1-400 12,8 240,1-270 0,8 173 -194 понад 400 25,1 270,1 - 300 0,6 194 -216 понад 300 1,1 понад 216 Про обсяги "тЁньово©" економЁки, розмЁри доходЁв та валютних скарбЁв, нагромаджених у цЁй сферЁ, свЁдчать такЁ данЁ. За експертними оцЁнками фахЁвцЁв, за кордон неофЁцЁйно експортовано з Укра©ни до 20 млрд. доларЁв. ОкрЁм того, за рЁзними даними, у населення Укра©ни "на руках" зберЁга╨ться ще вЁд 4 до ' Розрахунки ЁндексЁв зростання цЁн споживчих кошикЁв, що входили до складу мЁнЁмального споживчого бюджету (МСБ) населення Укра©ни свЁдчать, що його номЁнальна вартЁсть у ╡ пЁврЁччЁ 1997 p. дорЁвнювала 348 грн. ОскЁльки вартЁсть МСБ 1991 року дорЁвнювала 251 крб., то вЁдповЁдно купЁвельна спроможнЁсть 1 крб. 1991 року еквЁвалентна 1.39 грн. у ╡ пЁврЁччЁ 1997 p. (348 : 251). З урахуванням цього спЁввЁдношення розрахованЁ показники середньодушових доходЁв населення за ╡ пЁврЁччя 1997 p. у купЁвельнЁй спроможностЁ карбованця 1991 року. 66 10 млрд. доларЁв США1. За Ёншими джерелами, за останнЁ 5 рокЁв з Укра©ни вивезено 15 млрд. доларЁв2. Одним з важливих показникЁв, що характеризують масштаби "тЁнЁзацЁ©", ╨ кЁлькЁсть людей, якЁ зайнятЁ такими видами дЁяльностЁ, що можуть бути вЁднесенЁ до неформально© економЁки (тобто тут мова йде про застосування пЁдходу, що, за свЁтовою класифЁкацЁ╨ю, заснований на так званому "трудовому" пЁдходЁ). РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового грошового доходу (за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв МЁнстату Укра©ни у % до пЁдсумку) 1991 рЁк, % ╡ пЁврЁччя 1997 року, % Мал.2. Див.: ДолЁшнЁй М., КозорЁз М. ГоловнЁ напрями стратегЁ© виходу економЁки Укра©ни з кризи //ЕкономЁка Укра©ни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36. Див.: Кощий В. Параллельнь©е зкономические мирьЁ // Финансовая Украйна. - 1996. - 20 февраля. 67 ╡ пЁврЁччя 1997 року у купЁвельнЁй спроможностЁ грошово© одиницЁ станом на 01.01.1992 p. Мал. 2 (продовження) За даними вибЁркових обстежень та наукових дослЁджень, що були проведенЁ Ёз проблем зайнятостЁ (Науково-дослЁдним центром з проблем зайнятостЁ та ринку працЁ НацЁонально© АкадемЁ© наук та МЁнпрацЁ Укра©ни, Центром "СоцЁальний монЁторинг" та СвЁтовим Банком), чисельнЁсть офЁцЁйно незайнятого працездатного населення, що отриму╨ основнЁ доходи вЁд неформально© дЁяльностЁ, становила ще у 1994 роцЁ 3170 тис. осЁб, або 12,6 % вЁд загально© чисельностЁ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було залучено до неформально© економЁчно© дЁяльностЁ'. Значною мЁрою ця цифра склада╨ться за рахунок осЁб, що перебувають у станЁ прихованого безробЁття на пЁдпри╨мствах (у неоплачуваних вЁдпустках або в режимЁ працЁ неповного робочого дня або неповного робочого тижня). ОкрЁм того, несприятливЁ умови для пЁдпри╨мництва зумовили зростання "тЁньово©" дЁяльностЁ заре╨строваних пЁдпри╨мницьких структур, державних пЁдпри╨мств Ё органЁзацЁй. На цей час значна частина населення компенсу╨ у сферЁ неформально© "тЁньово©" дЁяльностЁ, тобто на "дикому" ринку Див.: Жерар Дюшен. До аналЁзу дЁяльностЁ неформально© економЁки в Укра©нЁ // МатерЁали ╙вропейського Центру макроекономЁчного аналЁзу Укра©ни, 1996.-С.2. 68 працЁ, тЁ економЁчнЁ втрати, що вЁдбулись внаслЁдок сутт╨вого скорочення реальних обсягЁв доходЁв, якЁ надходили вЁд традицЁйних видЁв трудово© дЁяльностЁ та Ёснуючо© пенсЁйно© системи. Можна також стверджувати, що у цьому секторЁ зайнято вЁд 5 до 10 % пенсЁонерЁв (зокрема раннього пенсЁйного вЁку), близько 1000 тис. осЁб. Так, разовЁ опитування осЁб, якЁ ранЁше або безпосередньо на момент опитування (середина 1994 року) працювали на державних пЁдпри╨мствах, засвЁдчили, що 70 % цих осЁб мали неофЁцЁйну роботу. Доход, що отримували працЁвники вЁд неофЁцЁйно© роботи, становив бЁльше 50 % загального доходу опитаних.' За експертними оцЁнками неформальна дЁяльнЁсть дозволя╨ отримувати зазначенЁй частинЁ населення, що становить мЁлкий ринковий "планктон", до чвертЁ доходЁв, що утворюються у "тЁньовЁй" економЁцЁ. ОфЁцЁйна статистика та податкова система фактично не мають нЁяко© ЁнформацЁ© про доходи щонайменше 20 % населення кра©ни, якЁ за експертними оцЁнками отримують близько 40 % сукупних доходЁв фЁзичних осЁб. НайбЁльш спрощено реальний розподЁл сукупних грошових доходЁв серед соцЁальних верств населення, який ма╨ мЁсце на цей час, може бути представлений наступним чином: 40 % населення кра©ни отриму╨ приблизно 10 % сукупних грошових доходЁв (з яких близько 10 % -- "тЁньовЁ"); ЗО % населення -- близько 20 % сукупних грошових доходЁв (з яких приблизно 20 % ╨ "тЁньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доходЁв (близько третини яких знаходяться у "тЁнЁ"); 10 % населення -- близько 40 % вЁд обсягЁв загальних доходЁв, що отриму╨ населення кра©ни (з яких близько 75 % "тЁньовЁ''). ОстаннЁй рЁвень ра-нжування характеризу╨ надвисокЁ доходи, походження яких здебЁльше ╨ "кримЁнально-чорним" Ё якЁ за будь-яких умов будуть прагнути уникнути зустрЁчЁ Ёз податковою системою держави. Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв найбЁднЁших людей (тобто нижнього маргЁнального рЁвня) на цей час не виклика╨ сутт╨вих ускладнень, то визначен- 69 ня середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв найбагатшо© частини населення Укра©ни вкрай ускладнене внаслЁдок зазначених причин. АналогЁчна ситуацЁя Ёсну╨ Ё стосовно оцЁнки майнового стану "маргЁналЁв", що вЁдносяться до групи, яка ма╨ вищий рЁвень доходЁв. Розрахунки децильних коефЁцЁ╨нтЁв (тобто вЁдношення доходЁв 10 % найбагатших Ё 10 % найбЁднЁших громадян), якЁ перЁодично здЁйсню╨ держстатистика, на основЁ використання традицЁйних методик вибЁрки Ё даних балансу доходЁв та витрат, по сутЁ дають уяву лише стосовно процесу диференцЁацЁ© на рЁвнЁ неприхованих, Ё в основному, невисоких доходЁв, що отримують особи, якЁ працюють в державному та кооперативному секторах економЁки, або тЁ доходи, що надходять вЁд системи соцЁального страхування та джерелом яких ╨ пЁдсобне домашн╨ господарство. Проте, навЁть Ё на цьому рЁвнЁ низького достатку спостерЁга╨ться помЁтна диференцЁацЁя у розподЁлЁ доходЁв. Так, якщо за оцЁнками у 1993 роцЁ середнЁй грошовий доход "найбЁльш заможних" громадян перевищував доход 10 % громадян Ёз найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 разЁв, у 1995 p. -- в 12 разЁв, у 1996 p. -- В╡З разЁв, то вже у груднЁ 1996 року 10 % громадян Ёз "найвищими" доходами отримували третину загально© суми всЁх грошових доходЁв населення, що фЁксувалися офЁцЁйною статистикою.' Реальна ж величина зазначених коефЁцЁ╨нтЁв Ёз урахуванням "тЁньових" доходЁв щонайменше на порядок перевищу╨ тЁ, що офЁцЁйно наводяться органами держстатистики. Все наведене свЁдчить про значнЁ формацЁйнЁ прогалини, якЁ виникають при спробЁ зробити оцЁнку "тЁньово©" економЁки шляхом застосування методики, що базу╨ться на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв. Щодо можливостЁ застосування до вЁтчизняних умов методики, що базу╨ться на наданнЁ визначеного базового обсягу "тЁньово©" економЁки певному вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння) ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деяко© змЁнно©, вЁдносно яко© при- ' Укра©на: ЁнформацЁйно-статистичний довЁдник.: К. - КабЁнет МЁнЁстрЁв Укра©ни.-1997.-С. 108. 70 пуска╨ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП, то стосовно останнього можна вЁдзначити наступне. Для кра©н Ёз перехЁдною економЁкою науковцями, у тому числЁ Ё вЁтчизняними, пропону╨ться використовувати у якостЁ тако© змЁнно© (вЁдносно яко© припуска╨ться, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП), обсяги споживання електроенергЁ©. Це зумовлено тим, що споживання електроенергЁ© тЁсно пов'язано з виробництвом дЁйсного ВВП. З метою оцЁнки реально© ситуацЁ© в економЁцЁ Укра©ни групою дослЁдникЁв (В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було здЁйснено розрахунки ЁндексЁв спаду виробництва ВВП Ё ВСП за п'ятирЁчний перЁод Ёз визначенням ЁмовЁрних обсягЁв зростання "тЁньово©"" економЁки на основЁ урахування даних про споживання електроенергЁ© в народному господарствЁ Укра©ни за 1990-1995 роки. Розрахунки, проведенЁ за цЁ╨ю методикою, показали, що у 1995 роцЁ обсяги валово© продукцЁ© та додано© вартостЁ, створених у тЁньовЁй економЁцЁ, становили, вЁдповЁдно, 5000 трлн. Ё 2750 трлн. крб., або 42,4 % офЁцЁйного ВВП.' У подальшому названЁ автори провели аналЁз обсягЁв "тЁньово©"" економЁки на основЁ використання не лише методЁв, якЁ враховують змЁни в рЁвнЁ електроспоживання, а також Ё експрес-методу2. Це дозволило ©м одержати близькЁ результати. Так, обсяг "тЁньово©" економЁки в 1995 p., розрахований за цими методами, становить, вЁдповЁдно, 40,5 % Ё 43,6 % вЁд реального ВВП3. БлизькЁсть результатЁв, що отриманЁ Ёз застосуванням рЁзних методик, дозволять поставитись до них з певною довЁрою. Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. ОцЁнка масштабЁв "тЁньово©" економЁки та ©© вплив на динамЁку макроекономЁчних показникЁв. //ЕкономЁка Укра©ни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине: разнь©е оценки дают одинаковьЁй результат // ФинансовьЁе риски. - 1996. - No 3. - С. 32. Експрес-метод був розроблений в ЁнститутЁ РосЁ© НАН Укра©ни для розрахунку обсягЁв "тЁньово©" економЁки Ё на вЁдмЁну вЁд методу Гутмана Ё його модифЁкацЁй врахову╨ вплив рЁзних детермЁнантЁв або ЁндикаторЁв "тЁньово©" економЁки на змЁни в ©© вЁдносних розмЁрах (БЁльш детально див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньово© економЁки //ЕкономЁка Укра©ни.- 1997.-No5). Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку тЁньово© економЁки //ЕкономЁка Укра©ни. - 1997. - No 5. - С. 53. 71 АналЁз особливостей практичного використання цих методЁв на думку авторЁв свЁдчить про доцЁльнЁсть ©х комбЁнованого застосування -- з огляду на те, що вони охоплюють рЁзнЁ, вза╨модоповнюючЁ сфери "тЁньово©"' дЁяльностЁ. Так, при використаннЁ даних про енергоспоживання оцЁнюються обсяги "тЁньово©" економЁки у сферЁ виробництва, а при застосуваннЁ експрес-методу, окрЁм того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим споживанням електроенергЁ©. Тому при одержаннЁ близьких результатЁв за обома методами ©х середн╨ значення (40,9 %), на думку авторЁв, можна вважати досить вЁрогЁдною оцЁнкою обсягу "тЁньово©" економЁки в Укра©нЁ у 1995 роцЁ . Особливо© уваги потребу╨ з 'ясування питання щодо можливостЁ застосування монетарного пЁдходу для достатньо репрезентативного визначення обсягЁв "тЁньово©" економЁки. За методиками, що базуються на монетарному пЁдходЁ, оцЁнка да╨ться, виходячи з обсягЁв грошових коштЁв, що знаходяться в обЁгу у сферЁ "тЁньово©" Ё "чорно©" економЁки. Цей пЁдхЁд побудований на основЁ положення, що практично всЁ розрахунки у "тЁньовЁй" сферЁ, як правило (за виключенням бартеру), провадяться за готЁвку. Тому у центрЁ уваги аналЁтикЁв передусЁм знаходиться спЁввЁдношення готЁвки, що оберта╨ться поза сферою банкЁвсько© ЁнкасацЁ© Ё тЁ╨© сукупно© грошово© маси, що знаходиться в грошовому обЁгу. Як правило, застосовуючи цей пЁдхЁд, дослЁдники в залежностЁ вЁд однЁ╨© або декЁлькох змЁнних (якЁ вЁдображають вплив "тЁньово©" економЁки на попит, що виника╨ на грошЁ) спочатку роблять оцЁнку грошово© готЁвки, необхЁдно© для фЁнансування операцЁй у "тЁньовЁй" економЁцЁ, а у наступному розраховують створений у "тЁньовЁй" економЁцЁ доход, шляхом множення кЁлькостЁ грошей на прогнозовану швидкЁсть ©х обороту. АналЁз засвЁдчу╨, що вибЁр базового рЁвня Ёстотно вплива╨ на кЁнцевЁ результати розрахункЁв, особливо при використаннЁ монетарних методЁв, таких, як метод Гутмана Ё його вЁдповЁдних модифЁкацЁй (що базу╨ться на врахуваннЁ змЁн спЁввЁдношення готЁвково© Ё загально© маси), та метод Файге (який додатково врахову╨ змЁни швидкостЁ обороту готЁвкових грошей). Тому оцЁнки обсягЁв "тЁньово©" економЁки, якЁ отриманЁ шляхом використання зазначених методЁв, сутт╨во рЁзняться (у 3 - 5 разЁв), що "засвЁдчу╨ ©х досить умовний характер"'. Це пов'язано з тим, що результати розрахункЁв з використанням зазначених монетарних методЁв зумовленЁ впливом на абсолютнЁ величини тЁньового сектора лише одного чинника -- змЁн у пропорцЁях грошового обЁгу. Водночас на обсяги "тЁньово©" економЁки впливають Ё такЁ фактори, як розмЁр ставок оподаткування, рЁвень збирання податкЁв, змЁни у рЁвнЁ реальних доходЁв у розрахунку на душу населення, динамЁки ЁнфляцЁйних процесЁв тощо. УмовнЁсть застосування оцЁнки обсягЁв "тЁньово©" економЁки в Укра©нЁ на основЁ названих монетарних методЁв поясню╨ться також Ё тим, що ©х було розроблено науковцями для кра©н Ёз стабЁльною економЁкою, достатньо сталими пропорцЁями грошового обЁгу, розвинутою системою оподаткування (що реалЁзу╨ не тЁльки фЁскальну, але й стимулюючу функцЁю), вЁдсутнЁстю масштабних бартерно-обмЁнних операцЁй, кризи неплатежЁв, величезних накопичених обсягЁв невиплачено© заробЁтно© плати, пенсЁй та Ёнших соцЁальних виплат2. Проте, незважаючи на наведенЁ висновки, не слЁд остаточно ставити крапку на можливостЁ застосування у вЁтчизняних умовах монетарного пЁдходу, особливо стосовно використання найбЁльш спрощених методик Ёз наступних мЁркувань. У кра©нах Ёз розвиненою ринковою економЁкою Ё низьким рЁвнем ©© "тЁнЁзацЁ©" питома вага готЁвково© маси, як правило, не перевищу╨ рЁвня 5 % сукупно© грошово© маси, що знаходиться в обЁгу . Тобто у цих кра©нах фактично всЁ грошовЁ операцЁ© ' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньово© економЁки //ЕкономЁка Укра©ни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50. 72 Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньово© економЁки //ЕкономЁка Укра©ни. - 1997. - No 5. - С. 51. Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгованЁсть становила по заробЁтнЁй платЁ - 5,15 млрд. грн., по пенсЁям та Ёншим соцЁальним виплатам -1,81 млрд. грн. Так у США питома вага готЁвки (паперовЁ та металевЁ грошЁ) становить 5 % вЁд грошово© маси МЗ. ╡ншЁ структурнЁ складовЁ становлять: чековЁ вкла- 73 (крЁм дрЁбних) провадяться на основЁ застосування сучасних не-готЁвкових банкЁвських розрахункЁв (у тому числЁ кредитних карток, "магнЁтних" грошей, чекЁв, векселЁв, банкнот тощо). За даними НацЁонального банку, в Укра©нЁ, починаючи з 1996 року, маса готЁвки перевищила рЁвень 40 % вЁд загального обсягу грошово© маси. ДинамЁку обсягЁв зростання питомо© ваги та абсолютних обсягЁв готЁвки, що знаходилася поза банкЁвською системою, Ёлюструють вЁдповЁдно табл. З Ё 4. Таблиця З 19 96 19 97 ПерЁод 1985 1992 1993 1994 1995' I II III IV I II III IV KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. Питома вага ГСУГ╡ВКИ V обсязЁ гро 100 19? ?65 ?47 178 189 411 4?9 41 1 441 460 4Х8 443 шово© маси (на кЁнець перЁоду), % Таблиця 4 19 96 19 97 ПерЁод ╡ II III IV I II III IV KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. Грошова готЁвкова маса (М") 2800 3324 3330 4041 4306 5102 6031 6132 (на кЁнець перЁоду), млн. грн. Табл. З засвЁдчу╨, що питома вага рЁвня зростання готЁвки в загальнЁй грошовЁй масЁ фактично кореспонду╨ться з тими параметрами "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни у 1995 роцЁ, якЁ визначенЁ у розрахунках В. Бородюка, О. Турчинова Ё Т. Приходько (тобто вЁдповЁдно 38,3 % Ё 40,9 ∙%). Тому обсяги "тЁньово©"' еко- ди - 15%, вклади на безготЁвкових ощадних рахунках -11%, дрЁбнЁ строковЁ вклади - 47 %, великЁ строковЁ вклади - 22 % (Наведено за: Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер. с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265). Починаючи з 1995 року до обсягу грошово© маси включаються також кошти клЁ╨нтЁв за трастовими операцЁями банкЁв. номЁки Укра©ни за спрощеною методикою у 1997 роцЁ можна оцЁнити у 46 - 47 % вЁд рЁвня офЁцЁйного визначення ВВП, який дорЁвню╨ 92,5 млрд. грн. (попереднЁ данЁ). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "тЁньовому" секторЁ економЁки у 1997 роцЁ, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП дорЁвнював бЁля 130 млрд. грн. Одне Ёз сутт╨вих ускладнень щодо застосування монетарного пЁдходу за спрощеною методикою поляга╨ ще Ё у тому, що, з одного боку, в Укра©нЁ суб'╨кти "тЁньово©" Ё "чорно©" економЁчно© дЁяльностЁ при розрахунках досить широко використовують Ёноземну валюту. З Ёншого боку неможливо також стверджувати, що абсолютно весь обсяг готЁвково© маси, яка знаходиться поза межами банкЁвсько© системи, використову╨ться, як обЁговЁ кошти "тЁньово©" економЁки. ЙмовЁрно припустити, що такими ╨ приблизно лише половина грошово© маси, що "гуля╨" поза межами банкЁвсько© системи. На цей час фактично нема╨ даних стосовно реальних обсягЁв валюти, що знаходиться на руках у населення Укра©ни. За рЁзними експертними оцЁнками цей обсяг визнача╨ться у межах вЁд 4 до 16 млрд. доларЁв США. БЁльша частка цЁ╨© валюти ╨ грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть врятувати себе вЁд можливого ЁнфляцЁйного "ренесансу". Певна маса готЁвково© валюти ╨ обЁговими коштами "тЁньово©" Ё "чорно©" економЁки. З достатньо високим рЁвнем вЁрогЁдностЁ можна припустити, що обсяги валютно© готЁвки, яка у якостЁ обЁгових коштЁв обслугову╨ "тЁньовЁ" економЁчнЁ процеси, реально може бути еквЁвалентною масЁ гривнево© готЁвки, що за ринковим курсом нацЁонально© валюти забезпечу╨ ©© конвертацЁю. У 1996 роцЁ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами банкЁвсько© системи, Ё, як було зазначено вище, Ёз цЁ╨© маси не менше 2,5 млрд. грн. обслуговувало потреби "тЁньово©" економЁки. Реально також, що еквЁвалентна ©й валютна маса Ёз купЁвельною спроможнЁстю у 2,5 млрд. грн. також виконувала функцЁю обЁгових коштЁв "тЁньовикЁв". Тому можна стверджувати, що потреби "тЁньово©" економЁки у 1997 роцЁ забезпечувала сукупна грошова маса, яка дорЁвнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати, що швидкЁсть обороту готЁвково© одиницЁ в "тЁньовому" обЁгу становить 10 разЁв на рЁк (тобто до розрахунку береться мЁнЁмальний рЁвень, який практично може перевищувати зазначену величину щонайменше вдвЁчЁ), то обсяги валового "тЁньового" обороту становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати "тЁньового виробництва" (оскЁльки, як було зазначено, ©х левова частка припада╨ на "свЁтлу" економЁку), отрима╨мо тЁ ж 40 млрд. грн. ВВП, що визначають масштаби "тЁньового" сектору економЁки, якЁ були отриманЁ шляхом застосування показника питомо© ваги готЁвки, що знаходиться поза банкЁвською системою. Як бачимо, навЁть стислий опис практичного застосування Ёснуючих пЁдходЁв визначення вЁдносно© та вартЁсно© оцЁнки обсягЁв "тЁньово©"" економЁки свЁдчить про сутт╨вЁ обмеження можливостЁ отримання достовЁрних даних у зв'язку Ёз значною кЁлькЁстю проявЁв порушень Ё вЁдсутнЁстю точних базових параметрЁв, якЁ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна впевнено стверджувати, що параметри "тЁньового" сектору економЁки Укра©ни не ╨ меншими за 40 % вЁд офЁцЁйно визначених обсягЁв "свЁтло©" економЁки Ё не перевищують межу питомо© ваги у 50 %. За розрахунками захЁдних спецЁалЁстЁв, критичною межею для господарства кра©ни ╨ такЁ щорЁчнЁ обсяги "тЁньового" сектора, що перевищують рЁвень 15 - ЗО % ВВП. Причому для кра©н, якЁ мають традицЁйно стабЁльнЁ соцЁально-економЁчнЁ вЁдносини та сталу ринкову економЁку, цей рЁвень ╨ значно нижчим Ё не може перевищувати 15 %. Практика також засвЁдчу╨, що якщо оборот пЁдпЁльного бЁзнесу перевищу╨ '/з ВВП, а кЁлькЁсть залучених до нього (у т. ч. Ё в якостЁ найманих працЁвникЁв) ЗО -40 % зайнятих, економЁка втрача╨ будь-якЁ можливостЁ позитивного регулювання. ПЁдсумовуючи "дЁагноз", який на пЁдставЁ експертних оцЁнок поставлений економЁцЁ Укра©ни, можна вважати, що вона уражена вЁрусом "тЁньового" пЁдпри╨мництва (в його найбЁльш небезпечних формах) Ё тому ╨ серйозно хворою. Але за аналогЁ╨ю з медициною, справжнЁм здоровим повинен вважатися не той, хто взагалЁ не хворЁ╨, а той, хто хворЁ╨ мало, хворЁ╨ у легкЁй формЁ Ё здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника╨ цЁлком слушне питання щодо реальних наслЁдкЁв досяг- 76 нення тЁ╨© критично© маси у перевантаженнЁ народного господарства кра©ни "тЁньовими" економЁчними вЁдносинами. Тобто чи засвЁдчу╨ досягнення цЁ╨© межЁ небезпеку виникнення некон-трольовано© ланцюгово© реакцЁ© подЁлу злоякЁсних клЁтин, коли метастази "чорно©"" економЁки необмежене розростаються, витЁсняючи й замЁнюючи здорову тканину суспЁльно-економЁчного органЁзму, що призведе до летальних наслЁдкЁв. Звичайно, в економЁцЁ неабияку роль вЁдЁграють культурнЁ та ЁсторичнЁ традицЁ© нацЁ©, ©© менталЁтет. Проте реальний стан економЁки форму╨ повсякденнЁ, найбЁльш уживанЁ характеристики того, що дозволено, а що заборонено, що схвалю╨ться, а що засуджу╨ться. 1 тому для кожно© держави, нацЁ© ╨ такий рЁвень "тЁнЁзацЁ©", перехЁд через який свЁдчить про те, що патологЁя затвердилась як норма критичного перевантаження. АналЁз засвЁдчу╨, що Укра©на вже перейшла цей небезпечний бар'╨р. Однак чи можна вважати, що процес "тЁнЁзацЁ©" набрав незворотного характеру, що вЁдбува╨ться "латиноамерика-нЁзацЁя" кра©ни, а Укра©на перетворю╨ться на "бананову республЁку" пЁвнЁчних широт. ╙ багато пЁдстав вважати цей висновок передчасним. По-перше, необхЁдно враховувати унЁкальнЁсть перехЁдного стану нашо© економЁки та суспЁльства, а названу межу "тЁнЁзацЁ©'" було визначено для кра©н з усталеною економЁкою традицЁйно ринкового типу. ╡нша рЁч -- швидкЁсть Ё темпи трансформацЁйних процесЁв. ЗагальновЁдомо, що реформи мають проводитися рЁшуче, швидко, без права на помилки, цЁна яких оберта╨ться величезними збитками для суспЁльства, або не повиннЁ проводитися взагалЁ. Затягування реформацЁйних процесЁв, тупцювання на мЁсцЁ або неадекватнЁсть дЁй до тЁ╨© ситуацЁ©, що реально склада╨ться ╨ досить небезпечним шляхом для молодо© держави. По-друге, на вЁдмЁну вЁд живого бЁологЁчного органЁзму, у суспЁльно-економЁчних систем, як правило, не бува╨ безвихЁдних ситуацЁй. Розпад старих соцЁально-економЁчних систем ╨ також Ёсторичним виходом, оскЁльки на цьому розпадЁ анЁгЁлюються накопиченЁ у минулому антагонЁстичнЁ суперечностЁ Ё формуються новЁ суспЁльно-економЁчнЁ та полЁтичнЁ вЁдносини Ё структури. 77 По-трет╨, темпи й характер перебЁгу трансформацЁйних процесЁв, як вже зазначалося, залежать вЁд "культурних традицЁй нацЁ©", вЁд державницько©, патрЁотично© позицЁ© то© частини населення, якЁй не байдужа подальша доля Укра©ни. По-четверте, аналЁз стану та тенденцЁй динамЁки процесЁв "тЁнЁзацЁ©" дозволя╨ стверджувати, що "тЁньова" економЁка протягом 1995 - 1997 рокЁв вже досягла максимально© межЁ у сво╨му розвитку Ё на цей час за абсолютними характеристиками вступа╨ у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економЁчно об'╨ктивно почне стискатися пЁд впливом незворотного ефекту "про©дання" нацЁонального багатства (передусЁм виробничого капЁталу та накопичених ресурсЁв). Проте, внаслЁдок продовження кризово© деградацЁ© офЁцЁйно© економЁки, вЁдносна питома вага "тЁньово©"" економЁки може ще незначною мЁрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рЁвнЁ. По-п'яте, значна роль у процесЁ подолання "тЁнЁзацЁ©" належатиме активнЁй державнЁй полЁтицЁ, особливо такого ©© напряму, як реалЁзацЁя рацЁонально-прагматично© та оптимально-виважено© законодавчо© стратегЁ©, що ма╨ бути вибЁрково-дифе-ренцЁйовано спрямована або на легалЁзацЁю, або на обмеження, або на знищення тих чи Ёнших проявЁв економЁчно© "тЁнЁзацЁ©", в залежностЁ вЁд рЁвня ©х соцЁально-економЁчно© небезпечностЁ, про що мова буде вестися у наступнЁй главЁ. 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО╞ СТРАТЕГ╡╞ ТА МЕХАН╡ЗМИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС╡В "Т╡НЬОВО╞" ЕКОНОМ╡КИ 3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку процесЁв "тЁнЁзацГЁ'" економЁки Укра©ни ОцЁнка розвитку процесЁв масштабно© "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁналЁ-зацЁ© економЁки Укра©ни засвЁдчу╨ про сутт╨ву недосконалЁсть та структурну незавершенЁсть вЁтчизняно© правово© системи. Тобто бЁльшЁсть наших сучасних бЁд Ё негараздЁв, якЁ стосуються масштабно© кримЁналЁзацЁ© економЁки, зумовлена тим, що ще з самого 78 початку економЁчних перетворень в процесЁ ©х законодавчого забезпечення була фактично проЁгнорована одна з головних передумов ринкового реформування, а саме -- система правового регулювання Ё ефективного державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностЁ, розвитку ринкових вЁдносин, ©х органЁзацЁйних структур та механЁзмЁв функцЁонування. СвЁтова практика засвЁдчу╨, що цивЁлЁзована ринкова економЁка, яка ма╨ надЁйнЁ ЁмуннЁ властивостЁ, що пригнЁчують "вЁрус тЁнЁзацЁ©", передусЁм потребу╨ наявностЁ ретельно вЁдпрацьовано©, досконало©, комплексно збалансовано© та достатньо стабЁльно© правово© бази, яка спроможна забезпечити чЁтку вза╨модЁю, вза╨мозв'язок Ё вза╨мовЁдповЁдальнЁсть усЁх суб'╨ктЁв ринкових вЁдносин та ринкових структур, що функцЁонують на основЁ як приватно©, змЁшано©, так Ё публЁчно© форм власностЁ. Розвиток правово© системи у напрямЁ попередження зловживань Ё обмеження злочинностЁ в сферЁ економЁчних вЁдносин мав ще Ёз самого початку базуватись на системному Ё максимально повному використаннЁ кращих досягнень свЁтового досвЁду, що за багато десятирЁч накопичений кра©нами, якЁ мають розвинену ринкову економЁку. Проте, внаслЁдок нерозумЁння, або приватно-корпоративно© користЁ, або чванливо-бюрократичного Ёгнорування потреб об'╨ктивно© реальностЁ, на економЁчний простЁр нашо© кра©ни вирвалась невпорядкована, руйнЁвна Ё жорстока стихЁя, яку, правду кажучи, не чекали Ё яка масштабнЁстю Ё глибиною сво©х "чорно-кримЁнальних" проявЁв боляче травму╨ суспЁльство, пЁдрива╨ вЁру людей в ринковЁ перетворення, звужу╨ базу соцЁально© пЁдтримки процесЁв економЁчно© та суспЁльно© трансформацЁ©. Наш власний, емпЁричний, набутий за незначний час гЁркий, але досить вагомий досвЁд перекону╨, що "гра в ринок" за вЁдсутностЁ вЁдповЁдних чЁтких та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування без попереднього (або хоча б паралельного) створення вЁдповЁдно© комплексно© та надЁйно-досконало© системи правового забезпечення функцЁонування механЁзму ринково-господарських та комерцЁйних вЁдносин, у кЁнцевому наслЁдку призводить лише до 79 альних процесЁв" соцЁально-економЁчно© анархЁ©, породжу╨ сприятливе середовище для зловживань Ё злочинностЁ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно©"" складово© "тЁньово©" економЁки. ОскЁльки, як зазначалося, "тЁньова" економЁка (якщо ©© розглядати в широкому розумЁннЁ цього поняття) ╨ органЁчною складовою економЁчно© системи будь-якого суспЁльства, то дЁа-лектично одне не може зникнути без зникнення Ёншого. "ЗакономЁрностЁ розвитку антисуспЁльних явищ перебувають у вза╨мозв'язку Ё вза╨модЁ© Ёз закономЁрностями корисних соцЁальних процесЁв"'. Саме в економЁцЁ поняття правомЁрно© й протиправно©, тобто злочинно©, поведЁнки хоча й протилежнЁ за змЁстом Ё результативною спрямованЁстю, але тотожнЁ за сво©ми витоками -- соцЁально-економЁчними суперечностями суспЁльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори здорово©, суспЁльне корисно© чи економЁчно патологЁчно© (анти-суспЁльно©) дЁяльностЁ суб'╨ктЁв ринкових вЁдносин залежить вЁд механЁзмЁв руху й розв'язання Ёснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вЁдЁгра╨ суб'╨ктивний фактор, Ё передусЁм -- економЁчна полЁтика держави та рЁвень досконалостЁ нормативно-правово© Ёнфраструктури, що регулю╨ господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'╨ктЁв, дЁяльнЁсть яких базу╨ться на рЁзних формах власностЁ на засоби виробництва. ДиференцЁацЁя економЁчно© поведЁнки людей, вигЁдно© для одних Ё невигЁдно© для Ёнших, визнання одних ©© форм суспЁльне корисними, правочинними, законними, а Ёнших -- шкЁдливими, неправомЁрними, протиправними ╨ ╨диним процесом, рЁзнЁ сторони якого вЁддзеркалюються у виникненнЁ форм поведЁнки суб'╨ктЁв економЁчних вЁдносин та норм права, що йому суперечать (разом Ёз економЁчною злочиннЁстю включно). Вза╨мопов'язанЁ поняття правомЁрно© й протиправно© економЁчно© поведЁнки вЁдображають у кЁнцевому пЁдсумку Ёснуючий баланс ЁнтересЁв окремо© особи, соцЁальних груп та суспЁльства в цЁлому. Що саме вважати офЁцЁйно схвалюваною (законною) Ё "тЁньовою" або "чорною" економЁчною дЁяльнЁстю, залежить вЁд тих правових принципЁв, яких дотриму╨ться суспЁльство або най- Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80 бЁльш впливовЁ його соцЁальнЁ групи. Так, адмЁнЁстративно-командна система, як вЁдомо, сповЁдувала Ё необмежене поширювала (аж до рЁвня фЁзично© особи) реалЁзацЁю принципу публЁчного права: "Дозволено те, що дозволено законом". Це створювало державним органам сво╨рЁдну легЁтимнЁсть для тотального контролю за всЁм Ё вся, для придушення будь-яко© приватно© ЁнЁцЁативи Ё за кЁнцевими проявами зумовлювало постЁйне розширення сфери "тЁньово©" економЁки командно-бюрократичного типу, основнЁ якЁснЁ особливостЁ яко© вже були розкритЁ. Проте, в процесЁ ринково© трансформацЁ© ситуацЁю щодо розвитку процесЁв "тЁнЁзацЁ©" значно погЁршила майже митт╨ва лЁквЁдацЁя публЁчно-правово© Ёнфраструктури, яка ранЁше забезпечувала вЁдповЁднЁ умови функцЁонування державно© форми власностЁ. Вкрай необачне, а по сутЁ фактично тотальне знищення всЁ╨© системи юридичних норм, якими були врегульованЁ господарсько-адмЁнЁстративнЁ вЁдносини в державному секторЁ економЁки', призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор "свЁтло©" економЁки втратив необхЁдну для свого Ёснування правову базу Ё практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспЁльний капЁтал, позбувшись правових важелЁв, що створювали йому надЁйнЁ умови внутрЁшньо© Ё зовнЁшньо© економЁчно© безпеки, став "нЁчийним" Ё по сутЁ беззахисним з боку корисливих зазЁхань приватного, приватно-корпоративного та кримЁнально-мафЁозного ЁнтересЁв. СвЁтова практика незаперечне засвЁдчу╨, що без ефективного державного ринкового регулювання, тобто без наведення стабЁльного порядку, який встановлю╨ться Ё пЁдтриму╨ться державою за допомогою законЁв, що базуються на юридичних нормах публЁчного права, неможливе функцЁонування сучасно© масштабно© ринково© економЁки. Саме застосування державою у фЁксованЁй сферЁ законЁв, що побудованЁ на принципах Ё нормах публЁчного права, нада╨ можливЁсть забезпечити оптимальне по╨днання приватних та суспЁльного ЁнтересЁв Ё надЁйно захистити останнЁй вЁд "фурЁй" кримЁнально-мафЁозного Ёнтересу. ВЁдомо, що стара система адмЁнЁстративно-планового господарювання базувалась на дЁ© близько ЗО тисяч союзних нормативних актЁв законодавчого Ё урядового рЁвнЁв. 81 Теоретичне узагальнення досвЁду публЁчно-правового регулювання господарсько© дЁяльностЁ в кра©нах розвинуто© ринково© економЁки, вивчення досвЁду Ё особливостей правового забезпечення функцЁонування в цих кра©нах державно© форми власностЁ, зЁставлення в цьому планЁ свЁтово© Ё вЁтчизняно© практики ╨ особливо актуальними. Це ╨ досить складним напрямом роботи, насамперед в свЁтлЁ вдосконалення законодавчо© стратегЁ© обмеження "тЁЁзацЁ©" економЁки кра©ни, якщо врахувати, що в сучаснЁй юридичнЁй та економЁчнЁй науковЁй лЁтературЁ зазначенЁ питання ще й досЁ не знайшли належного висвЁтлення'. РинковЁ перетворення в нашЁй кра©нЁ багаторазово збЁльшили обсяги законодавчо© роботи щодо створення ново© правово© Ёнфраструктури забезпечення радикального реформування економЁки та реалЁзацЁ© ново© соцЁально© полЁтики. Величезна робота у цьому напрямЁ ма╨ бути виконана на шляху створення правово© системи "антитЁньового" обмеження. Процес законодавчого забезпечення економЁчно© реформи вимага╨ кардинально© трансформацЁ© всЁ╨© системи господарського законодавства, в тому числЁ Ё тЁ╨© його складово©, що забезпечу╨ регулювання економЁчних вЁдносин в сферЁ функцЁонування державно© власностЁ. В свою чергу, для якЁсного виконання цЁ╨© роботи вкрай необхЁдно виконати певний обсяг попереднЁх науково-теоретичних дослЁджень, а саме: 1) чЁтко визначити мЁсце права в структурЁ методЁв господарського та органЁзацЁйно-розпорядчого регулювання ринково© економЁки; 2) спираючись на свЁтовий Ё власний досвЁд, конкретизувати цЁльову спрямованЁсть законодавства Ё всього механЁзму ринково-правового регулювання в загальнЁй системЁ трансформування ринково-економЁчних вЁдносин; 3) визначити Ё вЁдповЁдно ранжувати провЁднЁ принципи побудови Ё функцЁонування механЁзму ринково-правового регулювання та встановити оптимальнЁ спЁввЁдношення застосування норм приватного та публЁчного права в системЁ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно© ринково© економЁки. Див.: Мандибура В. ПравовЁ форми державно© власностЁ в умовах ринково© економЁки/УВЁче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24. 82 На жаль, зазначенЁ дослЁдження, без результатЁв яких практично неможливе подальше якЁсне законодавче забезпечення економЁчних реформ, фактично до цього часу ще не виконанЁ. Тому процес економЁчного законотворення, як кажуть "пЁшов", але пЁшов досить нерацЁональним для економЁки Ё небажаним для народу Укра©ни шляхом -- емпЁричним, тобто так званим "методом" спроб Ё помилок". Саме гЁрка емпЁрика нашого сьогодення (особливо масштабнЁ процеси "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁнал ЁзацЁ©), зда╨ться, вже створила всЁ необхЁднЁ передумови для подолання у свЁдомостЁ бЁльшостЁ науковцЁв нав'язаних мЁфЁчних уявлень псевдоринкового лЁбералЁзму, за якими ефективнЁсть економЁчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихЁйно-ринкового саморегулювання та повною замЁною старо© законодавчо© системи регулювання господарсько© дЁяльностЁ, що базувалась на нормах публЁчного права, на систему, яка повнЁстю буду╨ться на нормах приватного права. Зараз ста╨ зрозумЁлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму практично© господарсько© дЁяльностЁ суб'╨ктЁв державного сектора економЁки головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов, коли правом чЁтко не було визначено, а що саме ма╨ бути заборонено, призвело до сучасного безладдя в сферЁ матерЁального виробництва, зумовило страшний сплеск економЁчно© злочинностЁ та поширення процесЁв "тЁнЁзацЁ©". Нема╨ необхЁдностЁ доводити, що одним з основних завдань, яке ма╨ здЁйснювати державна влада, ╨ стимулювання надЁйного збереження та всебЁчне примноження економЁчного потенцЁалу Ё нацЁонального багатства Укра©ни. Це можливо реалЁзувати лише на засадах створення рЁвних економЁчних умов та адекватно© державно© пЁдтримки потенцЁйних можливостей розвитку Ё функцЁонування всЁх форм власностЁ та суб'╨ктЁв пЁдпри╨мництва, дЁяльнЁсть яких не суперечить загальнонацЁональним Ёнтересам. Держава, що спира╨ться на цивЁлЁзованЁ засади ринкового розвитку, повинна створити надЁйнЁ економЁко-правовЁ умови, за яких примноження та якЁсний розвиток будь-яко© форми власностЁ ма╨ вЁдбутися виключно на власнЁй (майновЁй та фЁнансо- 83 вЁй) основЁ за рахунок, насамперед, вдосконалення механЁзмЁв пЁдвищення ефективностЁ господарювання та забезпечення еквЁвалентностЁ у вЁдносинах обмЁну мЁж суб'╨ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити надЁйнЁ економЁчнЁ та правовЁ механЁзми, застосування яких виключало будь-якЁ можливостЁ паразитування одних форм власностЁ за рахунок утиснення, протиправного використання або загарбання Ёнших. Останн╨ у рЁвнЁй мЁрЁ стосу╨ться як державно© форми власностЁ, яка не повинна мати джерелом свого живлення та розвитку приватний сектор економЁки, так Ё, вЁдповЁдно, виключатиме можливЁсть паразитування приватних форм власностЁ за рахунок використання державно©. Тут, як каже прислЁв'я, "табачок (розумЁючи пЁд цим розмежування Ё недоторканЁсть прав власностЁ) повинен у кожного бути свЁй". СьогоднЁ все помЁтнЁшими стають масштаби тих негативних наслЁдкЁв, до яких призвело поспЁшне Ё непродумане прийняття законодавчих актЁв, що регламентують сферу вза╨мовЁдносин державно© Ё недержавно© форм власностЁ та регулюють господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'╨ктЁв рЁзних форм власностЁ на ринку товарЁв та послуг. УнЁкальною на цей час ╨ ситуацЁя, коли новостворювана система ринкового регулювання, що зводиться на уламках зруйновано© "до основания" старо© господарсько-правово© системи, базу╨ться на сво╨рЁднЁй "декларативно-правовЁй порожнечЁ". Тобто ми ╨ свЁдками виникнення парадоксального для юридично© практики явища, коли у законодавчЁ акти, що мають регулювати економЁчнЁ вЁдносини, не закладаються (там, де це вкрай необхЁдно), "конструкцЁ©", якЁ повиннЁ бути побудованЁ або на нормах приватного , або на нормах публЁчного2 права. На практицЁ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних суб'╨ктЁв, спостерЁга╨ться реальна вЁдсутнЁсть чЁтко© регламентацЁ© дЁй Ё вЁдносин, що забороненЁ державою. Також не визначаються чЁткЁ Ё диференцЁйованЁ карнЁ санкцЁ© за конкретнЁ порушення забороненого та неконкретизованЁ процедурнЁ механЁзми ©х застосування до суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, що сво©ми дЁями порушують заборонене. ВЁдсутня регламентацЁя тих дЁй Ё вЁдносин суб'╨ктЁв публЁчного права, що дозволяються державою, Ё, вЁдповЁдно, вЁдсутнЁ санкцЁ© та механЁзми ©х процедурно-правового застосування до суб'╨ктЁв, що дозволяють собЁ недозволенЁ КатастрофЁчне збЁльшення випадкЁв фЁнансових махЁнацЁй та економЁчно© злочинностЁ у сферЁ функцЁонування державно© (особливо казенно©) власностЁ -- головне породження безсистемно-правового пЁдходу до регулювання вза╨модЁ© Ё вза╨мовЁдносин приватного Ё державного секторЁв економЁки, державно© та всЁх Ёнших форм власностЁ. Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобЁв, вЁдвернути економЁчнЁ злочини, обмежити "чорну" диверсифЁкацЁю, треба проблему попередження економЁчно© злочинностЁ розглядати не просто у кримЁнально-правовому планЁ, тобто з позицЁ© покарання або посилення карних санкцЁй за ско╨нЁ злочини, а передусЁм в господарсько-правовому планЁ. Тобто бачити ©© з позицЁй удосконалення механЁзму правового регулювання господарсько© дЁяльностЁ та вза╨мовЁдносин суб'╨ктЁв рЁзних форм власностЁ, що ма╨ не допустити Ёснування та створення потенцЁйних джерел живлення економЁчно© злочинностЁ. В умовах ринкового реформування необхЁдно здЁйснити чЁтке розмежування Ёснуючого правового поля: по-перше, видЁлити окрему, що ма╨ базуватися виключно на нормах публЁчного права, юридичну систему, Ё яка повинна регламентувати дЁю механЁзму реалЁзацЁ© владно-управлЁнських, органЁзацЁйно-розпорядчих, вертикально-Ё╨рархЁчних (або як ©х останнЁм часом прийнято називати -- адмЁнЁстративно-командних) вЁдносин на засадах чЁтко© персонЁфЁковано© вЁдповЁдальностЁ суб'╨ктЁв органЁв системи державного управлЁння за наслЁдки цЁ╨© дЁяльностЁ; по-друге, видЁлити побудовану на нормах приватного права цивЁльно-правову систему, що регламенту╨ функцЁонування механЁзмЁв ринкових (товарно-грошових) вЁдносин суб'╨ктЁв приватно© форми власностЁ. ЗазначенЁ системи не слЁд штучно змЁшувати, бо це, як засвЁдчу╨ практика, неминуче призведе або до придушення державними владними структурами свободи товарно-грошових вЁдносин, або навпаки, до стихЁйного виходу ринкового механЁзму за його природно-економЁчнЁ межЁ. Останн╨ в свою чергу зумовить втрату необхЁдно© керованостЁ економЁки, тобто спри- Д╡╞ (це стосу╨ться насамперед державних службовцЁв усЁх рЁвнЁв та керЁвникЁв державних пЁдпри╨мств). 85 ятиме подальшому агресивному домЁнуванню приватних ЁнтересЁв над Ёнтересами суспЁльства, що руйнЁвно торпеду╨ стабЁльнЁсть Ё безпеку в державЁ. Водночас досвЁд розвинутих кра©н свЁдчить, що механЁзм правового забезпечення ефективного функцЁонування державно© власностЁ у формЁ казенних пЁдпри╨мств (установ, органЁзацЁй) та механЁзми правового регулювання дЁяльностЁ публЁчних компанЁй (капЁталом яких держава володЁ╨ повнЁстю, або ма╨ в компанЁ© контрольний пакет акцЁй) досить сутт╨во вЁдрЁзняються. ╞х вЁдмЁннЁсть поляга╨ в тому, що для перших правова система повнЁстю базу╨ться на нормах публЁчного права, а для других правова Ёнфраструктура забезпечення пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ повинна будуватись на основЁ оптимального по╨днання норм як приватного, так Ё публЁчного права. Тому в наших умовах для забезпечення надЁйного Ё ефективного функцЁонування державно© власностЁ у ©© рЁзних формах проявЁв, необхЁдне створення двох окремих кодексЁв: адмЁнЁстративно-господарського Ё господарського (за умов обов'язкового функцЁонування якЁсно вЁдпрацьованого ЦивЁльного кодексу). У чому, на нашу думку, тут полягають головнЁ особливостЁ створення та практичного застосування зазначених правових систем? АдмЁнЁстративно-господарський кодекс ма╨ розроблятися виключно на нормах публЁчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати регулювання економЁчних та органЁзацЁйно-управлЁнських вЁдносин мЁж суб'╨ктами, що ╨ розпорядниками Ё користувачами казенно© форми державно© власностЁ. Тобто його дЁя ма╨ поширюватися виключно на владнЁ структури, що забезпечують управлЁння та контроль за використанням державно© власностЁ та бюджетних ресурсЁв, а також на пЁдпорядкованЁ ©м казеннЁ пЁдпри╨мства (установи та органЁзацЁ©), тобто на суб'╨ктЁв, якЁ забезпечують економЁчне та органЁзацЁйне функцЁонування цЁ╨© форми власностЁ. Цим кодексом мають бути чЁтко визначенЁ права Ё обов'язки, функцЁонально-органЁзацЁйна компетенцЁя вЁдповЁдних органЁв державного (галузево-регЁонального) управлЁння та регламентованЁ ©х вза╨мовЁдносини Ё адмЁнЁстративна субординацЁя та вЁд- 86 повЁдальнЁсть за кЁнцевЁ наслЁдки дЁяльностЁ. До нього повиннЁ ввЁйти законодавчЁ акти, що регулюють дЁяльнЁсть КабЁнету МЁнЁстрЁв Укра©ни, АдмЁнЁстрацЁ© Президента Укра©ни, мЁнЁстерств, державних комЁтетЁв, адмЁнЁстрацЁй, агентств, а також регламентЁ норми щодо правовЁдносин у сферЁ управлЁння державним сектором економЁки, насамперед казенними пЁдпри╨мствами, установами та органЁзацЁями. Водночас господарський кодекс ма╨ створюватись на основЁ оптимального по╨днання норм приватного та публЁчного права, що дозволить юридичними заходами по╨днати ринкову свободу суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, в тому числЁ Ё публЁчних компанЁй та корпорацЁй (©х саморегулювання, самоуправлЁння тощо) Ёз вкрай необхЁдними (враховуючи сучасний стан "тЁнЁ-зацЁ©" економЁки), елементами державного регулювання Ё контролю поведЁнки цих суб'╨ктЁв в умовах ринкового середовища. Цей кодекс не суперечитиме цивЁльному кодексу, побудованому на нормах приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненЁ норми, що повиннЁ попереджати злочиннЁсть у використаннЁ державно© та комунально© власностЁ, та норми, якЁ спрямованЁ на пЁдтримку чесно© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ'. Виконання названих правових заходЁв дозволить не тЁльки надЁйно захистити казенну форму власностЁ вЁд зазЁхань кримЁналу, а й затвердити справжню рЁвнЁсть усЁх форм власностЁ, тобто сприятиме подальшому вЁдновленню процесу цивЁлЁзованого ринкового реформування в нашЁй кра©нЁ. Запорукою успЁху в боротьбЁ з "чорною" економЁкою в Укра©нЁ повиннЁ стати виваженЁсть, послЁдовнЁсть, рЁшучЁсть Ё невЁдкладнЁсть дЁй вЁдповЁдних державних структур Ё населення щодо цього негативного явища в нашому суспЁльствЁ. Як вже зазначалося, сутт╨ва особливЁсть вЁтчизняно© "тЁньово©"" економЁки поляга╨ в тому, що вона ма╨ значний До нього, як видасться, слЁд включити наступнЁ законодавчЁ акти: про систему державного облЁку Ё контролю в сферЁ пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ; про публЁчне пЁдпри╨мство; про вЁдповЁдальнЁсть керЁвникЁв у разЁ банкрутства публЁчних пЁдпри╨мств Ё компанЁй; про державну пЁдпри╨мницьку дЁяльнЁсть та участь капЁталу держави у змЁшаних формах власностЁ; про джерела походження первинного капЁталу; про чесний бЁзнес тощо. 87 спектр "чорно©"' економЁчно© дЁяльностЁ, яка обов'язково повинна вЁдноситись до кримЁнально© економЁки. У той же час вона у багатьох сво©х проявах такою не ╨, оскЁльки використову╨ недостатню правову врегульованЁсть багатьох сфер економЁки. Тобто середовищем ©© генерування ╨ зони правового вакууму, що Ёснують у системЁ законодавчого забезпечення ринкових вЁдносин. НаявнЁсть значних правових прогалин призводить до того, що навЁть такЁ квалЁфЁкованЁ мЁжнародною практикою злочини, як "вЁдмивання брудних" грошей, штучнЁ банкрутства та рЁзноманЁтнЁ фЁнансовЁ афери, внаслЁдок яких порушуються права громадян Ё ринкових партнерЁв, здебЁльше до цього часу кримЁнальним злочином в Укра©нЁ ще не вважаються. Останн╨ ╨ вкрай соцЁальне небезпечним чинником, що генеру╨ зростання "чорних" видЁв економЁчно© дЁяльностЁ. ПЁдпри╨мницька дЁяльнЁсть об'╨ктивно потребу╨ постЁйного нарощування величини авансового капЁталу, оскЁльки ©© головним рушЁйним мотивом Ё головним стимулом ╨ прибуток, що збЁльшу╨ться головним чином за рахунок розширення обсягЁв та пЁдвищення ефективностЁ економЁчно© дЁяльностЁ. Протиправний "бЁзнес" не ╨ винятком Ё також постЁйно прагне до нарощування свого капЁталу. СвЁтова практика засвЁдчу╨, що доходи, якЁ отримуються у цЁй сферЁ "дЁяльностЁ", беруть свЁй початок переважно у виглядЁ грошово© готЁвки. Тому, маючи значнЁ суми грошово© готЁвки (як в нацЁональнЁй, так Ё ЁноземнЁй валютах), правопорушники, що дЁють в кра©нах Ёз ринковою економЁкою, практично обмеженЁ в можливостЁ легальне проводити значнЁ готЁвковЁ операцЁ©, здЁйснювати вкладення та Ёнше, не викликаючи пЁдозри у вЁдповЁдних державних органЁв та громадськостЁ. В цих умовах вони намагаються створити "законнЁ джерела" для легалЁзацЁ© капЁталЁв, що були отриманЁ незаконним шляхом. Для здЁйснення цЁ╨© мети "чорним" бЁзнесом вЁдпрацьованЁ спецЁальнЁ механЁзми. Для цього "бруднЁ" грошЁ або розмЁщуються на рахунках в банках, а далЁ Ёнвестуються в легальнЁ пЁдпри╨мства, або вивозяться контрабандою чи перемЁщуються за межЁ кра©ни Ёншими шляхами. Там вони об'╨днуються Ёз доходами вЁд законного бЁзнесу, переводяться Ёз одного рахунку на Ён- 88 ший за допомогою серЁ© складних банкЁвських операцЁй, розрахованих на те, щоб замаскувати слЁди незаконних доходЁв, та Ён. ЗазначенЁ дЁ© за кордоном отримали назву "вЁдмивання" грошей. ╞х можна визначити як процес, пЁд час якого "бруднЁ" грошЁ (головним чином готЁвка), якЁ отриманЁ внаслЁдок протиправних, суспЁльне небезпечних дЁй, пропускаються через банкЁвську та фЁнансову систему таким чином, що вони перетворюються в "чистЁ" грошЁ, тобто ©м нада╨ться вигляд цЁлком легЁтимних доходЁв, Ё правоохороннЁ органи втрачають можливЁсть встановити особу, що ╨ ЁнЁцЁатором кримЁнально© угоди, або визначити першоджерело злочинного походження цих коштЁв. Загальна нерозвиненЁсть Ё недосконалЁсть правово© Ёнфраструктури, що регулю╨ кредитно-банкЁвську систему Укра©ни сприя╨ поширенню "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ© вЁтчизняно© економЁки. У програмнЁй доповЁдЁ Президента Укра©ни "Шляхом радикальних економЁчних реформ", якою визначались основнЁ засади економЁчно© та соцЁально© полЁтики стосовно стану системи правового забезпечення функцЁонування банкЁвсько© системи Укра©ни, було зазначено: "Для врегулювання основних засад банкЁвсько© дЁяльностЁ необхЁдно за пЁдрахунками фахЁвцЁв понад 20 законодавчих актЁв. Ми ж ма╨мо лише один Закон "Про банки Ё банкЁвську дЁяльнЁсть", значна частина положень якого не ма╨ прямо© дЁ©. Як наслЁдок, процес реформування банкЁвсько© системи набув стихЁйного характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостЁ впливу на цей процес Ё НацЁонального банку. КатастрофЁчне нарощування масштабЁв позабанкЁвського грошового обЁгу, численнЁ порушення, що мають мЁсце в банкЁвськЁй сферЁ, свЁдчать про те, що НБУ Ё держава ще не опанувала необхЁдними важелями регулювання цЁ╨© ключово© сфери економЁки"*. Серед цих законодавчих актЁв насамперед можна назвати наступнЁ: 1) Про лЁквЁдацЁю Ё банкрутство кредитних установ; 2) Про НацЁональний банк Укра©ни; 3) Про акцЁонернЁ комерцЁйнЁ Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економЁчних реформ". ДоповЁдь Президента Укра©ни про основнЁ засади економЁчно© та соцЁально© полЁтики // Газета --ДЁло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5 99 89 банки; 4) Про спецЁалЁзованЁ банки; 5) Про ЁнвестицЁйно-ЁпотечнЁ банки; 6) Про систему розрахункЁв у банкЁвськЁй дЁяльностЁ; 7) Про порядок зберЁгання на банкЁвських рахунках комерцЁйних банкЁв бюджетних коштЁв та цЁльових кредитЁв, наданих Урядом Укра©ни, та про вЁдповЁдальнЁсть за ©х цЁльове Ё сво╨часне використання; 8) Про систему державного облЁку та контролю за дЁяльнЁстю банкЁвсько© системи; 9) Про внесення змЁн та доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни про адмЁнЁстративнЁ правопорушення (з метою встановлення вЁдповЁдальностЁ за порушення правил Ё зловживань в системЁ розрахунково-платЁжних операцЁй); 10) Про вдосконалення механЁзму платЁжних операцЁй Ё вЁдповЁдальнЁсть банкЁв по зобов'язанням щодо платЁжних доручень клЁ╨нтЁв; 11) Про банкЁвську та╨мницю та забезпечення гласностЁ у дЁяльностЁ банкЁвських установ Ё публЁчну банкЁвську статистику; 12) Про комерцЁйний кредит та вексельний обЁг; 13) Про внутрЁшню службу безпеки у банкЁвськЁй та валютно-кредитнЁй сферЁ; 14) Про систему безготЁвкових розрахункЁв; 15) Про обЁг готЁвкових коштЁв, посилення вЁдповЁдальностЁ за сво╨часну ЁнкасацЁю грошово© виручки та норму касових залишкЁв; 16) Про систему резервування грошово© готЁвки; 17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про вЁдповЁдальнЁсть банкЁв за незаконнЁ грошовЁ операцЁ©; 20) Про страхування депозитЁв та захист ЁнвестицЁй у банкЁвськЁй системЁ в Укра©нЁ; 21) Про справедливЁ умови надання споживчого кредиту. За умови фактично© вЁдсутностЁ правово© Ёнфраструктури, вкрай необхЁдно© для цивЁлЁзованого функцЁонування банкЁвсько© системи, вона у сво©й дЁяльностЁ керу╨ться бЁльш нЁж 500 нормативними пЁдзаконними актами, що були прийнятЁ НацЁональним банком Укра©ни протягом останнЁх п'яти рокЁв. Поширенню цього явища, пов'язаного Ёз "вЁдмиванням" грошей, значною мЁрою сприя╨ закритЁсть кредитно-фЁнансових установ, банкЁвська та╨мниця вкладЁв. ВнаслЁдок цього торговець наркотиками або Ёнший суб'╨кт кримЁнального середовища отриму╨ можливЁсть не тЁльки перемЁщувати грошЁ по всьому свЁтовЁ, але й "легалЁзувати" ©х. Для "вЁдмивання" грошей торговцЁ наркотиками та Ёнший "кримЁналЁтет", як правило, обирають певнЁ так званЁ "кра©ни- 90 лазнЁ", кредитно-фЁнансова та правова система яких ма╨ наступнЁ характернЁ ознаки': по-перше, законодавством кра©ни нео-бмежено регламентована та╨мниця комерцЁйних Ё/або банкЁвських операцЁй; по-друге, Ёсну╨ невизначенЁсть законодавчо© бази щодо ре╨страцЁ© Ё джерел походження первинного капЁталу (в т. ч. Ёноземного); по-трет╨, державою легалЁзовано Ё нада╨ться сприяння Ёснуванню анонЁмних банкЁвських рахункЁв у вЁтчизнянЁй та Ёноземних валютах2; по-четверте, вЁдсутнЁ обмеження (або Ёснують мЁнЁмальнЁ обмеження) у вЁдношеннЁ обмЁну будь-яких сум Ёноземно© валюти або щодо повно© свободи пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, а також вЁдсутнЁй державний контроль за дЁяльнЁстю Ёноземних корпорацЁй Ё приватних осЁб; по-п 'яте, вЁдсутнЁ податки або оподаткування доходЁв Ёноземних корпорацЁй знаходяться на вЁдносно низькому рЁвнЁ тощо. Зазначене поясню╨ рЁвень небезпеки, що поста╨ перед Укра©ною, оскЁльки вона, на погляд "кримЁнального" бЁзнесу, вЁдповЁда╨ всЁм перерахованим ознакам "привабливостЁ", як "кра©на-лазня". "ВЁдмивання брудних грошей" вкрай негативно вплива╨ на суспЁльство. Воно, по-перше, навЁть за умови сталих суспЁльних систем загрожу╨ економЁчнЁй безпецЁ держави, оскЁльки дозволя╨ правопорушникам реалЁзувати Ё легалЁзувати доходи вЁд злочинно© дЁяльностЁ Ё тим самим пЁдкрЁплю╨ ©х спроможнЁсть продовжувати Ё надалЁ чинити злочини у ще бЁльших масштабах. Тобто одним Ёз найбЁльш потужних джерел живлення "чорно©"" економЁки ╨ можливЁсть безперешкодно вЁдмивати Ё використовувати "бруднЁ" грошЁ. По-друге, "вЁдмивання грошей" пЁдрива╨ довЁру суспЁльства до всЁ╨© фЁнансово© системи, Ё ╨ загрозою нормальному функцЁонуванню кредитно-фЁнансових установ кра©ни. По-трет╨, "вЁдмивання" грошей ╨ явищем, що порушу╨ Ёнтереси законного бЁзнесу Ё його клЁ╨нтЁв, якЁ повиннЁ Саме цими ознаками поясню╨ться привабливЁсть для "вЁдмивання" грошей таких кра©н, як Панама, Гонконг, КайманськЁ Ё БагамськЁ острови або економЁчних (офшорних) зон тощо. ВЁдкриття анонЁмних валютних рахункЁв дозволено Указом Президента Укра©ни вЁд 1 серпня 1995 року. Порядок вЁдкриття та функцЁонування анонЁмних валютних рахункЁв фЁзичних осЁб (резидентЁв Ё нерезидентЁв) затверджено постановою ПравлЁння НацЁонального банку Укра©ни No 205 вЁд 16 серпня 1995 року. 91 бути надЁйно захищеними вЁд злочинно© кримЁнально-мафЁозно© дЁяльностЁ. Це в свою чергу згубно вплива╨ на процес залучення до кра©ни ЁнвестицЁй з боку солЁдного Ёноземного капЁталу. За законодавством Укра©ни "вЁдмивання брудних грошей" не ╨ кримЁнальним злочином. Тобто в нашЁй кра©нЁ нема╨ спецЁальних законодавчих актЁв, якЁ безпосередньо нацЁленЁ на боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, тому Ё правова вЁдповЁдальнЁсть за такЁ дЁ© вЁдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в Укра©нЁ, де створенЁ найсприятливЁшЁ умови, поширю╨ться процес "вЁдмивання брудних грошей" як вЁтчизняного кримЁна-лЁтету, так Ё мЁжнародно© мафЁ©. У зв'язку з цим природно поста╨ питання щодо того, чи можна використовувати нашу Ёснуючу базу законЁв для обмеження цього небезпечного явища. Для вЁдповЁдЁ на цЁ питання необхЁдно спЁвставити вимоги закордонного (передусЁм американського) законодавства, Ёз вЁтчизняним в частинЁ надання установами банкЁвсько© системи звЁтЁв, зберЁгання облЁково-звЁтно© документацЁ© та подання ЁнформацЁ© щодо вза╨мовЁдносин з Ёноземними фЁнансовими органЁзацЁями державним контрольним та правоохоронним органам. Так, скажЁмо, кредитно-фЁнансовЁ установи США надають звЁти щодо валютних операцЁй Ё платежЁв готЁвкою, що отримуються в торгЁвлЁ Ё пЁдпри╨мництвЁ, створюють тим самим, по-перше, ЁнформацЁйну базу для аналЁзу та пошуку "вЁдми-вателЁв". По-друге, у випадках обгрунтовано© пЁдозри щодо тЁ╨© чи Ёншо© особи у "вЁдмиваннЁ" грошей такЁ вЁдомостЁ дають можливЁсть встановлювати рух його грошових коштЁв та пЁдтвердити факти "вЁдмивання", тобто отримати необхЁднЁ докази. У нас же не передбачено звЁти анЁ по депозитах, анЁ по обсягах зняття вкладЁв, платежах або переказах, нЁ щодо отримання готЁвкових грошових коштЁв, у зв'язку Ёз чим аналЁз ЁнформацЁ©, що стосу╨ться пошуку "вЁдмивателЁв" Ё ©х покривателЁв ста╨ майже неможливим. Тобто незаперечним ╨ той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вЁдсутнЁ будь-якЁ правовЁ та органЁзацЁйно-процедурнЁ механЁзми та бар'╨ри. СлЁд додати, що поширенню "тЁньових" процесЁв, особливо таких, як "вЁдмивання" грошей та масштабне ухилення вЁд сплати податкЁв в нашЁй кра©нЁ сприя╨ вЁдсутнЁсть необхЁдного балансу 92 мЁж правами приватних осЁб на комерцЁйну та╨мницю Ё законними потребами посадових осЁб контрольних та правоохоронних органЁв держави в отриманнЁ матерЁалЁв та ЁнформацЁ© при перевЁрках, звЁтах або тако©, що вЁдноситься до справи слЁдства, яка виплива╨ Ёз закону про банки та банкЁвську дЁяльнЁсть щодо банкЁвсько© та╨мницЁ. У зв'язку з цими статтями оперативнЁ та ЁншЁ працЁвники правоохоронних органЁв позбавленЁ можливостей доступу до ЁнформацЁ© по рахунках юридичних Ё фЁзичних осЁб, без чого у рядЁ випадкЁв неможливо здЁйснювати перевЁрку та вЁдкривати кримЁнальнЁ справи. Тому, навЁть при наявностЁ обгрунтованих пЁдстав щодо здЁйснення злочину, нЁхто (нЁ слЁдчий, нЁ прокурор, нЁ суддя, нЁ ЁншЁ особи) не в силах вирЁшити питання щодо вилучення певних документЁв та отримання даних про операцЁ© по рахунках конкретних фЁрм Ё юридичних осЁб, не порушуючи при цьому норм чинного законодавства. ЦЁ данЁ можуть бути наданЁ податковЁй службЁ. Але на вЁдмЁну вЁд служби внутрЁшнЁх доходЁв кра©н, що мають розвинену ринкову економЁку, вона не тЁльки не надЁлена правом розслЁдування, але навЁть не ма╨ статусу органу дЁзнання, у зв'язку Ёз чим обов'язки по перевЁрцЁ правильностЁ визначення прибутку та обчислення податкЁв податковими Ёнспекторами фактично виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ╨ у первинних документах. Тому спЁвставити ©х Ёз вЁдомостями, що поданЁ у декларацЁях, фактично неможливо. Проте, навЁть за Ёснуючих обмежень аналЁз порушених кримЁнальних справ, актЁв, документальних перевЁрок, наявно© оперативно© ЁнформацЁ©, що був проведений Державною податковою АдмЁнЁстрацЁ╨ю Укра©ни, засвЁдчу╨, що внаслЁдок правово© неврегульо-ваностЁ та недосконалостЁ дЁючого законодавства, банкЁвська система Укра©ни стала однЁ╨ю з головних сфер ухилення вЁд сплати податкЁв дЁлками "тЁньово©"" економЁки. З цЁ╨ю метою ними створю╨ться мережа фЁктивних пЁдпри╨мств, за допомогою яких вуалюються незаконнЁ фЁнансово-господарськЁ операцЁ©. Про масштаби цЁ╨© протиправно© дЁяльностЁ свЁдчить те, що, наприклад, у листопадЁ 1997 року пЁдроздЁлами податково© полЁцЁ© виявлена 561 фЁктивна фЁрма, пЁд прикриттям яких проводились незаконнЁ операцЁ© по "ЛОРО-рахунках" банкЁв-нерезидентЁв. ДЁ- 93 ями правопорушникЁв завда╨ться величезна шкода економЁцЁ Ё бюджету держави. ТЁльки в м. Ки╨вЁ у 1997 роцЁ виявлено 1,5 тисячЁ фЁктивних структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як загальна сума прихованих вЁд оподаткування угод, проведених через цЁ фЁрми, перевищила З млрд. гривень.' Виходячи Ёз викладеного, в процесЁ реалЁзацЁ© законодавчо© стратегЁ©, яка спрямована на обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни, необхЁдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвЁд кра©н, якЁ мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку щодо створення надЁйно дЁючих пра