В.О.Мандибура. Т╡ньова економ╡ка як об'╙кт системного наукового досл╡дження керЁвник Науково-аналЁтичного управлЁння СекретарЁату Верховно© Ради Укра©ни, кандидат економЁчних наук Рецензенти: АНДР╡╙НКО В. Ю., доктор економЁчних наук ШАМОТА В. М., кандидат економЁчних наук ВисвЁтленЁ теоретичнЁ пЁдходи щодо визначення поняття "тЁньова" економЁка у широкому та вузькому розумЁннЁ цього економЁчного явища. ВикладенЁ основнЁ принципи структурування та розмежування внутрЁшнЁх функцЁональних складових "тЁньово©"' економЁки. ПроаналЁзованЁ тенденцЁ© та особливЁсть розвитку, а також оцЁненЁ масштаби "тЁньово©" економЁки СРСР як вихЁдно© бази "тЁньових" процесЁв, що мають подальший, якЁсно новий розвиток в умовах розбудови незалежно© укра©нсько© держави. Розкрита найбЁльш характерна специфЁка Ёснуючих умов, дослЁдженЁ основнЁ тенденцЁ© та джерела "живлення" розвитку "тЁньово©" економЁки Укра©ни. ЗдЁйснена також аналЁтично-експертна оцЁнка реальних масштабЁв "тЁньового" перерозподЁлу доходЁв Ёз врахуванням можливостЁ застосування широкого спектру методик, свЁтового Ё вЁтчизняного походження та авторського бачення шляхЁв вирЁшення цЁ╨й проблеми. Значна увага придЁля╨ться розробцЁ широкого спектра диференцЁйованих економЁко-правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв Ё рекомендацЁй щодо формування та реалЁзацЁ© законодавчо© стратегЁ© Верховно© Ради Укра©ни, яка ма╨ бути спрямована на обмеження масштабЁв "тЁньових" вЁдносин Ё "тЁньових" форм економЁчно© дЁяльностЁ та на цивЁлЁзовану легалЁзацЁю суспЁльне корисних секторЁв "тЁньово©" економЁки. Розраховано на народних депутатЁв Укра©ни, економЁстЁв-науковцЁв, фахЁвцЁв органЁв законодавчо© Ё виконавчо© влади, пЁдпри╨мцЁв, яких не влаштовують умови кримЁнально-тЁньового оточення, ©х бЁзнесово© дЁяльностЁ, працЁвникЁв державних правоохоронних органЁв, профспЁлкових дЁячЁв, а також всЁх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мЁжнародний авторитет незалежно© Укра©ни. ISBN 966-7288-34-X ╙ В. О. Мандибура, 1998 ПЕРЕДМОВА СитуацЁя, що склалася на цей час в Укра©нЁ внаслЁдок масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тЁньова" економЁка, потребу╨ глибоких Ё комплексних наукових дослЁджень цього найбЁльш сво╨рЁдного феномена перехЁдно© (Ё не тЁльки перехЁдно©) економЁки. СпрощенЁ, поверхневЁ суспЁльнЁ уявлення щодо реальних масштабЁв Ё якЁсних особливостей такого складного системного явища, яким ╨ "тЁньова" економЁка, мають досить негативний вплив на ситуацЁю, що склалася у цЁй сферЁ. З одного боку, це потенцЁйно призводить до формування у державнЁй полЁтицЁ легковажних настро©в сво╨рЁдного "шапко-закидацтва", коли зда╨ться, що для досягнення успЁхЁв на цьому надважкому суспЁльному напрямЁ досить провести разову "кавалерЁйську атаку", яка принесе митт╨вий успЁх. З Ёншого боку, зазначене сприя╨ поширенню сво╨рЁдного синдрому економЁчно© "манЁловщини", коли вважа╨ться, що весь негатив, який накопичився у "тЁньовЁй" сферЁ, може якось сам по собЁ "розсмоктатися" Ё навЁть автоматично трансформуватись у дещо економЁчно позитивне. За кЁнцевими наслЁдками, Ёснування зазначених крайнощЁв у пЁдходах до пошуку шляхЁв розв'язання цЁ╨© проблеми тЁльки сприя╨ подальшому масштабуванню процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки та пролонгу╨ на майбутн╨ зростання ускладнень, що пов'язанЁ з позитивним вирЁшенням цього питання. НегативнЁ суспЁльнЁ наслЁдки також можуть мати мЁсце Ё в разЁ реалЁзацЁ© владними структурами так звано© "ЁмЁтацЁйно-про-фанацЁйно©" полЁтики боротьби з найбЁльш "чорними" проявами "тЁньових" процесЁв. Тобто, коли владнЁ дЁ©, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе вирЁшення завдань подолання кримЁнально-економЁчно© злочинностЁ (у першу чергу корупцЁ©), Ё якЁ, в основному, зводяться до використання вЁдпрацьованих бюрократЁ╨ю механЁзмЁв суспЁльного "окозамилювання", що проявляються, скажЁмо, у манЁпулюваннЁ статистикою зростання динамЁки "викриття" та "покарання" дрЁбного "тЁньового планктону" Ё мЁлко© кримЁнально-економЁчно© "сошки". При цьому, як правило, цЁ дЁ© не виходять на рЁвень мафЁозного "генералЁтету" та ©х владних покровителЁв Ё не торкаються базових глибинних джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полЁтика спроможна лише загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацЁ© до стану вибухово-небезпечно© екстремальностЁ. Невраховування реально Ёснуючих масштабЁв "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ призводить також до значного перекручення макроекономЁчних показникЁв, що у кЁнцевому наслЁдку вплива╨ на допущення серйозних помилок при аналЁзЁ, прогнозуваннЁ та моделюваннЁ соцЁально-економЁчно© ситуацЁ©. Особливо це вЁдчутно в процесЁ реалЁзацЁ© сучасно© монетарно© полЁтики НацЁонального банку Укра©ни. СлЁд також зазначити, що не осмисливши того, що вЁдбува╨ться у "тЁньовЁй" економЁцЁ, фактично неможливо розЁбратися з Ёснуючими тенденцЁями та повною мЁрою оцЁнити реальнЁ процеси, якЁ вЁдбуваються у легальнЁй, або "свЁтлЁй", економЁцЁ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соцЁально-економЁчного розвитку кра©ни. На цей час бЁльшЁсть спецЁалЁстЁв, якЁ дослЁджують питання, що пов'язанЁ Ёз функцЁонуванням "тЁньово©" економЁки, вказуючи на причини та форми ©© проявЁв, визначаючи масштаби поширення, в цЁлому недооцЁнюють ©© справжнього руйнЁвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи загальноекономЁчного розвитку кра©ни. У той же час "тЁньова" економЁка була Ё залиша╨ться однЁ╨ю з найгострЁших проблем сучасного соцЁально-економЁчного життя кра©ни, що у багатьох сво©х проявах ╨ аналогЁчною, скажЁмо, проблемЁ подолання забруднення навколишнього середовища або СН╡Ду. У зв'язку Ёз цим виника╨ низка питань, як теоретичного, так Ё практичного характеру, без чЁтко© та максимально об'╨ктивно© вЁдповЁдЁ на якЁ економЁчна полЁтика як у короткотермЁновому, так Ё у довгостроковому планЁ приречена на неефективнЁсть, а у багатьох випадках Ё на повний провал. Серед цих питань найбЁльш важливими ╨ наступнЁ. Що собою явля╨ "тЁньова" економЁка? ЯкЁ чинники та стимули генерують Ё якЁ основнЁ джерела живлять "тЁньову " економЁку? Яка ©© ЁнституцЁональна структура? Як максимально точно оцЁнити масштаби "тЁньово©" економЁки, а також питому вагу ©© структурних складових? Чи необхЁдно враховувати, а якщо необхЁдно, то яким чином слЁд враховувати обсяги "тЁньово©" економЁки у структурЁ валового внутрЁшнього продукту кра©ни (ВВП)? Яка роль Ё наслЁдки дЁяльностЁ "тЁньового" сектора економЁки та його окремих структурних складових в нацЁональному господарствЁ та суспЁльно-полЁтичному життЁ кра©ни? ЯкЁ причини у минулому сприяли Ё на цей час продовжують генерувати значне зростання "тЁньово©" економЁки Укра©ни? У чому полягають характернЁ особливостЁ та якЁснЁ вЁдмЁнностЁ вЁтчизняних "тЁньових " процесЁв у порЁвняннЁ з аналогЁчними явищами, що мають мЁсце в умовах кра©н з розвинутими ринковими вЁдносинами? ВЁдповЁдь на цЁ питання може надати структурам державно© влади реальну можливЁсть пЁдвищити рЁвень об'╨ктивностЁ щодо визначення найбЁльш перспективних заходЁв, спрямованих на посилення ефективностЁ застосування конкретних пЁдходЁв, методЁв Ё механЁзмЁв соцЁально-економЁчного та правового впливу держави (диференцЁйовано до функцЁй кожно© з гЁлок влади) на подальшу долю цього специфЁчного економЁчного укладу. Тобто системнЁ науковЁ розробки у цЁй сферЁ можуть сприяти розширенню можливостей щодо забезпечення необхЁдно© оп-тимЁзацЁ© напрямЁв соцЁально-економЁчно© полЁтики держави, що мають бути спрямованЁ або на повну лЁквЁдацЁю, або на часткове обмеження, або на повну легалЁзацЁю то© чи Ёншо© структурно© складово© "тЁньово©" економЁки в залежностЁ вЁд рЁвня ©© суспЁльно-економЁчного значення, а також вЁд реально© оцЁнки ступеня соцЁально© небезпеки ©© подальшого функцЁонування та розвитку. АналЁтичнЁ наробки з цього питання дозволять оцЁнити можливостЁ комплексного застосування певно© комбЁнацЁ© зазначених пЁдходЁв у тих чи Ёнших пропорцЁях диференцЁйовано до кожно© складово© системи "тЁньових" вЁдносин, що у кЁнцевому пЁдсумку сприятиме максимальному прискоренню реалЁзацЁ© кЁнцево© мети суспЁльно© трансформацЁ© -- створенню цивЁлЁзовано©, прозоро©, соцЁальне орЁ╨нтовано© ринково© економЁки. Враховуючи багатограннЁсть якЁсних проявЁв Ё вЁдносин "тЁньово©"" економЁки, можливЁсть ©© проникнення у всЁ сфери господарсько© та комерцЁйно© дЁяльностЁ, державного управлЁння й суспЁльного життя в цЁлому, а також, розумЁючи ©© реальний вплив на соцЁальну стабЁльнЁсть та економЁчну безпеку держави, ця сфера суспЁльних вЁдносин повинна стати окремим об'╨ктом комплексних дослЁджень економЁстЁв, юристЁв, полЁтологЁв та Ёнших фахЁвцЁв. При цьому важливо, щоб найбЁльш прагматичнЁ та плЁднЁ теоретичнЁ наробки, як вЁтчизняних вчених, так Ё свЁтово© науки були максимально повно врахованЁ у процесЁ формування законодавчо© стратегЁ©, спрямовано© на обмеження "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни. Особливо це стосу╨ться процесу лЁквЁдацЁ© тих Ёснуючих зон правового вакууму, наявнЁсть яких провоку╨ поширення процесЁв економЁчно© "тЁнЁзацЁ©" й кримЁналЁзацЁ©. ЗначнЁ прогалини, що Ёснують на цей час у чинному законодавствЁ, не дають можливостЁ, навЁть за умови виявлених конкретних (кримЁнальних за свЁтовими стандартами) злочинЁв у сферЁ ринкових вЁдносин, притягувати до вЁдповЁдальностЁ порушникЁв, тому сприяють груповЁй Ё особистЁй безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, що на цей час в Укра©нЁ носить особливо масовий характер. Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економЁку, яка реформу╨ться, та безпосередньо всЁх суб'╨ктЁв ринкових вЁдношень у нове, достатньо розвинене Ё ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим бЁльше можливостей з'явиться у суспЁльства щодо встановлення контролю над "тЁньовими" процесами та подолання найбЁльш небезпечних кримЁнально-чорних складових "тЁньово©"" економЁки. Враховуючи сказане, у запропонованому аналЁтичному дослЁдженнЁ поряд з питаннями вивчення теоретичних характеристик "тЁньово©"" економЁки та аналЁзом характерних особливостей Ё загальних масштабЁв ©© проявЁв в умовах вЁтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнЁ напрями та визначити найбЁльш характернЁ особливостЁ комплексно© реалЁзацЁ© правово© полЁтики у вирЁшеннЁ зазначеного питання. Також на базЁ максимального врахування свЁтового досвЁду ставиться мета сформулювати й надати конкретнЁ пропозицЁ©, реалЁзацЁя яких (в першу чергу законодавчою гЁлкою влади) вже у найближчЁй перспективЁ може сприяти пЁдвищенню ефективностЁ правового впливу на процеси подолання "тЁнЁзацЁ©'" економЁки Укра©ни. 1. "Т╡НЬОВА" ЕКОНОМ╡КА ЯК ОБ'╙КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ╡ДЖЕННЯ /. /. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньово©" економЁки та визначення ТЁ' структурних складових Як суспЁльне явище "тЁньова" економЁка притаманна усЁм кра©нам незалежно вЁд моделЁ та рЁвня ©х соцЁально-економЁчного розвитку. Практика засвЁдчу╨, що доки Ёснуватиме державна форма органЁзацЁ© суспЁльного життя, а держава у той чи Ёнший правовий спосЁб впливатиме на економЁчний розвиток шляхом реалЁзацЁ© бюджетно©, податково©, грошово-кредитно©, валютно© полЁтики тощо, доти зберЁгатиметься й "тЁньова" економЁка. Сутт╨во може змЁнюватись лише ©© питома вага, роль, яку вона вЁдЁгра╨ у суспЁльному життЁ, а також механЁзми ©© вза╨модЁ© з легальною економЁкою та "кольорова палЁтра", що ма╨ "тЁньова" економЁка -- вЁд свЁтло-сЁро© до криваво-чорно©. Проте науковЁ дослЁдження "тЁньово©"" економЁки пов'язанЁ з чималими труднощами як теоретичного, так Ё практичного характеру. Це поясню╨ться тим, що "тЁньова" економЁка явля╨ собою значно складнЁший об'╨кт дослЁдження, нЁж економЁка офЁцЁйна, "свЁтла". Вагомою проблемою, що ускладню╨ дослЁдження "тЁньово©"" економЁки, ╨ сутт╨ва нестача, а нерЁдко Ё повна вЁдсутнЁсть необхЁдних ЁнформацЁйно-статистичних даних. ДослЁдженням перешкоджа╨ або кон'юнктурне вЁдомче приховування необхЁдно© наявно© ЁнформацЁ©, або фактична неможливЁсть застосування загальноприйнятих пЁдходЁв до предметного дослЁдження суб'╨ктЁв Ё об'╨ктЁв системи "тЁньових" економЁчних вЁдношень та характерних особливостей функцЁонування внутрЁшнЁх структур Ё складових механЁзмЁв зазначеного економЁчного укладу. Саме в "тЁньовому" секторЁ економЁки система соцЁально-економЁчних вЁдносин характеризу╨ться значно бЁльшою складнЁстю та хитросплетЁнням ©х найрЁзноманЁтнЁших типЁв Ё форм. СкладнЁсть дослЁдження виробничих вЁдносин "тЁньово©" економЁки трансформацЁйного перЁоду в Укра©нЁ також зумовлена масштабною ЁнтеграцЁ╨ю в нЁй як сукупностЁ вЁдносин дрЁбного товарного виробництва Ё обмЁну, так Ё рЁзних за рЁвнем капЁталЁзацЁ© приватних вЁдносин (монопольно-капЁталЁстичних та монопольно-кримЁнальних Ё, нарештЁ, вЁдносин державно-бюрократичного пЁдпри╨мництва). Проте, будь-якЁ мЁркування щодо "тЁньово©"" економЁки не мають нЁякого сенсу, якщо попередньо вЁдсутн╨ чЁтке понятЁйне розумЁння про що саме йдеться. Насамперед зверта╨ на себе увагу Ёснуюче рЁзнома©ття термЁнЁв, що використовуються для визначення поняття "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ. ╡з захЁдно© лЁтератури до нашого внутрЁшнього вжитку ©х перекочувало не менше дюжини: "тЁньова економЁка", "неформальна економЁка", "скрита (прихована) економЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "вторинна економЁка", "чорна економЁка", "та╨мна економЁка", "пЁдпЁльна економЁка", "нелегальна економЁка", "контрекономЁка", "друга економЁка", "паралельний ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набЁр термЁнЁв не ╨ випадковим Ё вЁдобража╨ не стЁльки вЁдсутнЁсть ╨дностЁ щодо понятЁйного розумЁння сутЁ зазначеного питання, скЁльки вЁддзеркалю╨ рЁзнЁ аспекти Ё структурнЁ складовЁ "тЁньово©" економЁки, а також пЁдкреслю╨ внутрЁшню якЁсну складнЁсть цього феноменального явища суспЁльного життя, що, як зазначалось, притаманний всЁм кра©нам. Як органЁчна складова економЁки будь-якого суспЁльства, "тЁньова" економЁка явля╨ собою господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, яка внаслЁдок певних причин (Ёнколи Ё Ёсторично виправданих), прагне уникнути державного облЁку та контролю. При цьому мЁж офЁцЁйною економЁкою та ©© тЁнню ╨ досить "розмита" зона, Ё критерЁ© видЁлення "тЁньово©" економЁки у порЁвняно локальний сектор господарювання мають переважно не стЁльки економЁчний, скЁльки соцЁально-правовий характер. СпосЁб суспЁльного виробництва ма╨ визначальний вплив як на характеристики, що визначають якЁснЁ особливостЁ тЁньово© економЁки в цЁлому, так Ё на ©© внутрЁшнЁ структурнЁ компоненти. Так, в основЁ появи та розвитку тЁньового господарського укладу, що вЁдповЁда╨ системЁ вЁдносин ринково© економЁки (коли ©© розвиток мав еволюцЁйний, а не революцЁйний характер), лежать об'╨ктивнЁ суперечностЁ, що виникають мЁж короткотермЁновими цЁлями економЁчних агентЁв (ЁндивЁдЁв, домашнЁх господарств та приватних фЁрм) Ё довготермЁновими макроекономЁчними завданнями суспЁльства. З методологЁчно© точки зору сутт╨вим ╨ питання з'ясування ЁнституцЁонально© структури "тЁньового" сектора. "ТЁньова" економЁка не ╨ якЁсно однорЁдною як за сво©ми структурними складовими, так Ё за кЁнцевими наслЁдками ©х впливу на соцЁально-економЁчнЁ процеси та вЁдносини. Тому дуже важливо максимально чЁтко визначити ©© структуру, тобто з'ясувати, якЁ найбЁльш характернЁ види економЁчно© дЁяльностЁ можуть включатися до складу "тЁньово©" економЁки, а якЁ нЁ. Практика засвЁдчу╨, що структуризацЁя "тЁньово©" економЁки ╨ процесом перманентним та якЁсно рЁзноманЁтним для всЁх Ёснуючих моделей суспЁльного розвитку. У той же час за умов рЁзних соцЁально-полЁтичних систем Ёснують рЁзнЁ методологЁчнЁ пЁдходи як до загального окреслення обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, так Ё до структурування ©© внутрЁшнЁх складових'. Зупинимося на традицЁйнЁй класифЁкацЁ©, яку застосовують науковцЁ в кра©нах розвинуто© ринково© економЁки для визначення поняття "тЁньова" економЁка. Так, в ЁноземнЁй лЁтературЁ термЁн "прихована економЁка" використову╨ться для характеристики "неоголошено©", але законно© за сво©м характером дЁяльностЁ, яка йде вкупЁ з нелегальним пЁдпри╨мництвом. Головне тут поляга╨ у неможливостЁ 1 НеобхЁдно зазначити, що системне, наукове дослЁдження питань "тЁньово©" економЁки постЁйно проводиться в кра©нах розвинутого ринкового господарства. Так, наприкЁнцЁ 70-х - початку 80-х рокЁв парламентами Ё урядами ряду кра©н були створенЁ спецЁальнЁ робочЁ групи щодо системного вивчення "тЁньово©" економЁки. З 1984 року така група почала функцЁонувати в АвстрЁ©. Вона вивчала сфери Ёснування, обсяги Ё тенденцЁ© розвитку "тЁньово©" економЁки. АналогЁчнЁ роботи почали виконували фахЁвцЁ ФранцЁ©, ВеликобританЁ©, ПортугалЁ©, НЁдерландЁв та Ёнших кра©н ╙вропейсько© спЁльноти. Конгресом США постЁйно видЁляються значнЁ асигнування науковим органЁзацЁям Ё окремим дослЁдникам на поглиблення дослЁджень цЁ╨© проблеми. Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьЁ анализа й оценки (обзор работ западнь©х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. - С. 43. врахування офЁцЁйною статистикою обсягЁв виробництва додано© вартостЁ цього сектора економЁки в структурЁ валового внутрЁшнього продукту та в ухиленнЁ суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ вЁд участЁ у податковЁй системЁ держави. ТермЁни "неформальна" або "неорганЁзована", "нерегла-ментована" економЁка застосовуються для характеристики економЁчних процесЁв та вЁдносин, що вЁдбуваються при досить слабкому втручаннЁ у них офЁцЁйних економЁчних структур держави, або взагалЁ поза межами будь-якого державного облЁку Ё контролю. ОскЁльки така розкиданЁсть понять не досить зручна, то багато дослЁдникЁв використовують бЁльш однозначний пЁдхЁд, побудований на правовому критерЁ©, згЁдно з яким економЁка дЁлиться на двЁ частини: на легальну (тобто "бЁлу", "свЁтлу") Ё "тЁньову" (приховану). Остання в свою чергу включа╨ напЁвлегальну ("сЁру"), нелегальну Ё кримЁнальну або "чорну" економЁку. Тобто за таким пЁдходом вони сутт╨во звужують зону "тЁньово©" економЁки, що визнача╨ться проявами протизаконностЁ суб'╨ктЁв виробничих вЁдносин у виробничЁй та комерцЁйнЁй дЁяльностЁ. ПЁдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннЁ змЁсту поняття "тЁньова" економЁка необхЁдно враховувати, що воно може мати як широке, так Ё вузьке розумЁння. У "широкому" розумЁннЁ' до складу "тЁньово©" економЁки можуть бути вЁднесенЁ всЁ види "невраховано©", "нерегламентовано©", "приховано©"" та "законспЁровано©" економЁчно© дЁяльностЁ незалежно вЁд того, чи ╨ вони протиправними, чи нЁ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Ё 4). У вузькому розумЁннЁ поняття "тЁньова" економЁка обмежу╨ться виключно тими видами економЁчно© дЁяльностЁ та вЁдповЁдними вЁдносинами, якЁ за сво©м змЁстом ╨ або протиправними, або суспЁльне небезпечними /що на практицЁ не завжди спЁвпада╨/ (див. мал. 1, сектор 4). Умовна схема структурних складових економЁки та ©© "тЁньових" компонентЁв ' Так, наприклад, ╙. Фейг (США) включа╨ до складу "тЁньово©" економЁки всю економЁчну дЁяльнЁсть, що за тих чи Ёнших причин не врахову╨ться офЁцЁйною статистикою Ё не включа╨ться до складу валового нацЁонального продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьЁ анализа й оценки (обзор работ западнь©х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.- 1987.-С.4. Мал. 1 1. "ОфЁцЁйна" ("легальна", "свЁтла", "традицЁйна") економЁка. 1. Сектор "домашнЁх" господарств (сектор натурально- го самозабезпечення населення). 3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано©'" дЁяльностЁ: дрЁбне виробництво, послуги Ё торгЁвля), "свЁтло-сЁрий" сектор економЁчно© дЁяльностЁ. 4. ТЁньова економЁка. 4.1. "Темно-сЁрий" сектор тЁньово© економЁки (законспЁрований сектор легЁтимних видЁв економЁчно© дЁяльностЁ. 4.2. "Чорний" (в тому числЁ кримЁнальний, "криваво-чорний") сектор тЁньово© економЁки. 4.3. ДиверсифЁкованЁ частки "чорно©" економЁки. До "тЁньово©" економЁки в широкому розумЁннЁ цього поняття можуть бути включенЁ сектори 2 (частково), 3 Ё 4. До "тЁньово©" економЁки у вузькому розумЁннЁ включа╨ться тЁльки сектор 4 Ёз зазначеними внутрЁшнЁми структурними складовими (4.1, 4.2 Ё 4.3). 10 11 Сектор домашнЁх господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), що виробля╨ товари та послуги, якЁ споживаються всерединЁ домашнЁх господарств. НайважливЁшою характерною ознакою цього сектора ╨ те, що матерЁальнЁ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не ╨ об'╨ктами ринкових вЁдносин. Тому вЁдсутнЁсть ринкових транзакцЁй робить оцЁнку вартЁсних обсягЁв виробництва товарЁв та послуг в домашнЁх господарствах надзвичайно важким завданням. В усЁх кра©нах, що мають ринкову економЁку, робота у домашнЁх господарствах практично повнЁстю виключа╨ться з розрахункЁв обсягЁв валового внутрЁшнього продукту або врахову╨ться умовно Ё в дуже обмежених обсягах. ОкрЁм домашньо© працЁ, в кра©нах, що розвиваються або знаходяться у станЁ трансформацЁ©, продукцЁя, що отримана вЁд роботи на присадибнЁй, приватнЁй чи оренднЁй земельнЁй дЁлянцЁ, ма╨ велике значення для виживання та вЁдтворення сЁм'©. ВЁдносини обмЁну, що можуть виникати мЁж домашнЁми господарствами цього економЁчного сектору, мають скорЁше характер сво╨рЁдного бартерного обмЁну житт╨вими благами Ё послугами, нЁж ╨ дЁйсно ринковими операцЁями товарно© реалЁзацЁ©, що вЁдбуваються на вартЁснЁй основЁ. Неформальний сектор економЁки ("свЁтло-сЁра" економЁка) склада╨ться з дрЁбних виробникЁв та ©х найманих робЁтникЁв разом Ёз самостЁйними виробниками товарЁв та послуг (наприклад, транспортних, будЁвельних, ремонтних тощо), а також комерсантЁв-посередникЁв. ДЁяльнЁсть вуличних торговцЁв ╨ найбЁльш поширеним Ё видимим проявом дЁяльностЁ неформального сектора, хоч продукцЁя малих майстерень та ремЁсникЁв, що досить часто працюють у домашнЁх умовах, ма╨ на цей час в кра©нах ринково© економЁки значно бЁльшЁ обсяги, нЁж в Укра©нЁ. Неформальний сектор, на вЁдмЁну вЁд сектора домашнЁх господарств, пов'язаний з купЁвлею-продажем товарЁв та послуг, тобто вЁн обов'язково повинен бути врахований у складЁ ВВП. СлЁд зазначити, що цей сектор у багатьох кра©нах, що розвиваються або тих, якЁ знаходяться у станЁ ринково© трансформацЁ©, на цей час практично не врахову╨ться. Основною причиною тут 12 ╨ велика чисельнЁсть дуже дрЁбних об'╨ктЁв дослЁдження та податкового контролю, а також занадто мЁзерний обсяг персонЁфЁкованих доходЁв, що отриму╨ бЁльшЁсть суб'╨ктЁв цього сектора, Ё якЁ за сукупною величиною фактично не перевищують Ёснуючо© нульово© ставки податку на (мЁсячнЁ чи рЁчнЁ) доходи громадян. При цьому виробленЁ цим сектором товари Ё послуги за сво╨ю споживчою якЁстю ╨ легальними, Ё загалом при ©х виробництвЁ Ё дрЁбнЁй реалЁзацЁ© ринковий "планктон" не порушу╨ закони. Правда, в багатьох кра©нах, що розвиваються, ╨ закони про лЁцензЁ©, ЁншЁ норми, що можуть Ёгноруватися при операцЁях у неформальному секторЁ. Але вЁрним ╨ й те, що в бЁльшостЁ випадкЁв властЁ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих законЁв у життя, оскЁльки це пов'язано перш за все Ёз низьким рЁвнем доходЁв, що отримують суб'╨кти пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ неформального сектора економЁки, Ё якЁ для держави не можуть бути сутт╨вим джерелом наповнення бюджету. "Темно-сЁрий" сектор "тЁньово©" економЁки пов'язаний з бЁльш серйозними порушеннями дЁючих законЁв (наприклад, про ре╨страцЁю пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ та наймано© робочо© сили; ухилення вЁд сплати податкЁв Ёз значних доходЁв; про мЁнЁмальну заробЁтну плату; про охорону працЁ та соцЁальне забезпечення). Тобто це сектор свЁдомо прихованих видЁв дЁяльностЁ. РозмЁри тако© дЁяльностЁ останнЁм часом значно зросли в багатьох розвинених кра©нах. Це явище отримало багато назв: вЁд "чорно© економЁки" в ╨вропейських кра©нах до "пЁдземно©" ("underground" або "subterranean") в США. ОцЁнка розмЁрЁв цього сектора особливо складна, оскЁльки порушники законЁв ретельно приховують ЁнформацЁю. У деяких кра©нах продукцЁю "тЁньового" сектора враховують в нацЁональному доходЁ, хоча цЁ оцЁнки базуються не на точнЁй статистицЁ, а не експертних оцЁнках. Зростання розмЁрЁв цього сектора в багатьох кра©нах дуже турбу╨ органи влади саме через великЁ втрати в офЁцЁйних цифрах нацЁонального доходу. Тому основнЁ зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкЁв, запобЁгання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукцЁ©. ПродукцЁя цього сектора легальна, проте виробництво Ё/або розподЁл товарЁв та послуг завжди мають протиправнЁ Ё навЁть кримЁнальнЁ ознаки. 13 "Чорний" (в т. ч. кримЁнальний) сектор "тЁньово©" економЁки ма╨ сво╨, притаманне тЁльки йому амплуа. Тобто вЁн ма╨ справу з виробництвом, розподЁлом, обмЁном Ё споживанням соцЁальне небезпечних та руйнЁвних для розвитку особистостЁ продукцЁ© та послуг, до яких перш за все вЁдносяться: крадЁжки Ё перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцЁя, "вЁдмивання" та фальшування грошей, "кЁллерськЁ послуги", торгЁвля живим товаром тощо. Тому природним ╨ те, що надвисокЁ протиправнЁ доходи цього сектора уникають участЁ у податковЁй системЁ. Однак владу бЁльше цЁкавить припинення виробництва товарЁв та послуг цього сектора, нЁж сплата податкЁв вЁд них. ПродукцЁя Ё доходи вЁд кримЁнального сектора не повиннЁ включатися до нацЁонального доходу (хоч, виявля╨ться, це стосу╨ться не всЁх видЁв кримЁнально© дЁяльностЁ). ФункцЁонування "чорно©"" (кримЁнально©) економЁки в автономному режимЁ не ╨ типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнЁ структури, вона змушу╨ працювати на себе потужну складову адмЁнЁстративно© системи управлЁння державою. Особливо необхЁдно вЁдзначити, що "чорна" економЁка ма╨ тенденцЁю до постЁйно© диверсифЁкацЁ© у "свЁтлу" (традицЁйну) економЁку, бруднить легальнЁ виробничЁ вЁдносини. ЯкЁсною особливЁстю диверсифЁкованих "метастаз чорно© економЁки" ╨ те, що вони функцЁонують Ё живляться виключно за рахунок легально© сфери економЁки. Ця частина "чорно© тЁнЁ" явля╨ собою економЁчну основу вЁдтворення корумповано© економЁки та ©© суб'╨кта -- корумповано© бюрократЁ©, що за певних умов ста╨ структурою мафЁ©. Тому зазначене явище потребу╨ системних наукових дослЁджень, що особливо актуальнЁ для умов кра©н, якЁ знаходяться у станЁ ринково© трансформацЁ©. До проявЁв диверсифЁкованих часток "чорно©" економЁки можна, перш за все, вЁднести всЁ види корупцЁ© (аж до вЁдносин бюрократичного бартеру, що отримав у народЁ назву "блат", Ё який базу╨ться на вЁдносинах, побудованих на принципЁ: ти -- менЁ, я -- тобЁ). До них також вЁдносяться всЁ прояви використання та привласнення державно©, кооперативно©, акцЁонерно©, корпоративно© та Ёнших Ёнтегрованих форм власностЁ, у тому числЁ й фЁнансових ресурсЁв держави, як для особистого збагачення 14 окремих фЁзичних осЁб, у розпорядженнЁ та користуваннЁ яких вони знаходяться (перш за все чиновникЁв), так Ё для наживи суб'╨ктЁв кримЁнально© злочинностЁ та мафЁозних кланЁв, джерела доходЁв яких пов'язанЁ з використанням вищезазначених методЁв. 1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньово©" економЁки в умовах адмЁнЁстративно-командно© системи господарювання АналЁз "тЁньово©" економЁки Укра©ни, ©© якЁсних особливостей, багато в чому успадкованих вЁд системи директивно-планових вЁдносин, не може бути достатньо повним без узагальнення Ёсторичного досвЁду. Тобто, цей аналЁз, пердусЁм повинен базуватися на вивченнЁ ретроспективи розвитку процесЁв "тЁнЁзацЁ©", що вЁдбувалися в економЁцЁ колишнього СРСР. Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма╨ мЁсце досить хибна точка зору, що сучасну "тЁньову" та кримЁнальну економЁку, а також сучасну "мафЁю" породила Ёснуюча влада, Ё цьому як каталЁзатор сприяв виключно процес ринково© трансформацЁ©. Некон'юнктурний погляд на наше не зовсЁм далеке минуле насправдЁ засвЁдчу╨, що це далеко не так. Масштабна "тЁнЁзацЁя" економЁки та вихЁд на арену економЁчного кримЁналЁтету в СРСР припада╨ на середину 60-х -- початок 70-х рокЁв, а вже наприкЁнцЁ 80-х -- тЁньовий оборот ©© господарсько-комерцЁйно© дЁяльностЁ за експертними оцЁнками перевищував навЁть бюджети деяких союзних республЁк. Таким чином, не витримала "Ёспиту" часом Ё досить поширена теза, що органЁзована злочиннЁсть та кримЁнальна економЁка не можуть виникнути та Ёснувати за умов тоталЁтарно© держави, яка за логЁкою не повинна допускати подЁлу влади нЁ з ким Ёншим. Вивчаючи ретроспективу дослЁджень "тЁньово©"" економЁки та ©© структурних складових в СРСР, передусЁм необхЁдно зазначити, що першЁ науковЁ наробки з цього питання започаткували вченЁ Заходу'. Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption // Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the Joint 15 У сво©х роботах, якЁ стосувалися цього явища, на початковЁй стадЁ© дослЁджень вони використовували дещо Ёнший термЁн -- "друга" економЁка. Так, ранЁше Ёнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу "Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесЁди в РосЁ©"". СлЁд пЁдкреслити, що в радянськЁй економЁчнЁй лЁтературЁ спочатку також використовувався термЁн "друга" (вторинна) економЁка" . На це в сво©х роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речЁ, Ё про застосування у тому ж понятЁйному змЁстЁ Ёнших термЁнЁв, таких як "контрекономЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "паралельний ринок", "приватне пЁдпри╨мництво", "економЁка чорного ринку" тощо. У надрукованЁй в 1984 роцЁ статтЁ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже винесений термЁн "тЁньова" економЁка, але за текстом вЁн цЁлком ЁдентифЁкувався Ёз термЁном "друга" економЁка2. БЁльше того, пЁдкресливши на початку статтЁ повне спЁвпадЁння обох понять, автор у подальшому вЁддавав перевагу традицЁйному визначенню -- "друга" економЁка3. Радянська наукова та суспЁльно-полЁтична лЁтература на початку 80-х рокЁв фактично майже повнЁстю вЁдмовилась вЁд вживання термЁну "друга" економЁка, на змЁну якому прийшов термЁн "тЁньова" економЁка. У такому розумЁннЁ вона Ёз самого початку проголошувалась абсолютно негативним явищем, що повинно бути лЁквЁдовано. ЗахЁдна наукова лЁтература широко використовувала зазначенЁ термЁни дещо в Ёнших, нЁж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що аналЁтики Заходу виходили Ёз того, що в СРСР, з одного боку, Ёснувала вЁдповЁдна модель Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October 10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August, vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No∙ 4. - P. 528 - 543. ' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981. - С. 267 - 272. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528. Ibid. - P. 528 - 543. "централЁзовано-керованого господарства", "командна економЁка", а з Ёншого -- "друга" (тЁньова), що охоплювала багато видЁв легально© й напЁвлегально© господарсько© дЁяльностЁ, якЁ не були залученЁ в орбЁту централЁзованого планування, облЁку Ё контролю з боку держави. З цих позицЁй до елементЁв "друго©"" ("тЁньово©"") економЁки вЁдносились: особисте пЁдсобне господарство, ЁндивЁдуальна трудова дЁяльнЁсть, "неформальнЁ" ринки тощо. Зазначений пЁдхЁд до визначення понятЁйного змЁсту цих явищ був характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Ёнших захЁдних дослЁдникЁв'. ╡ноземнЁ автори в межах "друго©"" ("тЁньово©"") економЁки СРСР розглядали не тЁльки легальнЁ (напЁвлегальнЁ) "приватнЁ" види дЁяльностЁ, але й явно протиправнЁ, вважаючи, що межЁ мЁж першими й другими на той час були досить рухомЁ та часто носили досить умовний характер. Так, вЁдомий сов╨толог А. Бергсон писав: "ВЁдносно СРСР термЁн "друга" економЁка, як часто ма╨ться на увазЁ, охоплю╨ дЁяльнЁсть легальну, але приватну, найбЁльш характерним вЁдображенням яко© ╨ виробництво на присадибних дЁлянках (Г. Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностЁ, буду вважати Ё легальнЁ приватнЁ, квазЁлегальнЁ та нелегальнЁ доходи, як доходи, що отриманЁ через канали "друго©"" економЁки"2. Застосовуючи термЁн "тЁньова" економЁка та вказуючи на неможливЁсть розмЁжування в СРСР легальних Ё нелегальних видЁв економЁчно© дЁяльностЁ, Ф. Фелдбругге розглядав ©х практично в одному контекстЁ. Автор нарахову╨ 179 видЁв "тЁньово©"" дЁяльностЁ, класифЁку╨ Ё зводить ©х у 9 таблиць. При цьому вЁн вЁдзнача╨, що всЁ вони, згЁдно з радянськими законами, можуть заслужити як "смертну кару", так Ё офЁцЁйне заохочення3. ' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second" Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572; Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies. Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63. 2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " ∙∙ " "╟ 16 б с; о с, о (© уу А й О -J б V Ё U .╡, РгУП ХаркЁзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бЁВ.'ПОТЕЙА Ёк. 5. Г. K"fussss!sa к^-^405^ Виходячи з поняття розмитостЁ термЁну "друга" економЁка, деякЁ захЁднЁ економЁсти робили спроби звузити предмет дослЁджень. Частина з них, наприклад, Б. Румер пЁшли шляхом обмеження сфери дослЁджень одним або кЁлькома Ёз секторЁв народного господарства СРСР (скажЁмо сЁльським господарством, торгЁвлею тощо). НайбЁльш ╢рунтовними та вдалими були пошуки шляхЁв поглиблення дослЁджень "тЁньово©"" економЁки СРСР визнаним американським теоретиком з цього напряму Г. Гроссманом. Так, вЁд розмитого поняття "друго©" економЁки вЁн перейшов до аналЁзу "нелегально© приватно© економЁки та корупцЁ©"'. Вже в той час Г. Гроссман вЁдзначав, що за масштабами нелегально© економЁки СРСР може претендувати на одне з провЁдних мЁсць у свЁтЁ2. Перша спроба в СРСР врахувати "тЁньову" економЁку в науковому аналЁзЁ була здЁйснена на галузевому рЁвнЁ у 70-Ё роки в науково-дослЁдницькому технологЁчному ЁнститутЁ побутового обслуговування МЁнпобутобслуговування РСФСР. Цей аналЁз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний показник офЁцЁйно визначеного рЁвня споживання послуг громадянами та домашнЁми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала першим полЁгоном вЁдпрацювання методологЁчних Ё методичних пЁдходЁв щодо вивчення радянсько© "тЁньово©" економЁки та використання цих результатЁв у подальших економЁчних прогнозах. ЛогЁчне продовження зазначено© роботи, яка була вже виконана на макроекономЁчному рЁвнЁ аналЁзу "тЁньово©"" економЁки мали дослЁдження, що виконувалися фахЁвцями науково-дослЁдницького Ёнституту при ДержпланЁ СРСР3. Робота по цЁй темЁ ' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 834 - 855. 2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 843. 3 НеобхЁдно зазначити, що за весь перЁод Ёснування СРСР проблема "тЁньово'г" економЁки як окремого об'╨кту системного аналЁзу нЁколи не ставилася перед науковцями кра©ни владними структурами держави (оскЁльки особливо у "застЁйнЁ" роки все, що не пЁдходило пЁд визначенЁ стандарти вЁтринного благополуччя просто вЁдкидалось, Ё тим самим сприймалося за начебто неЁснуючЁ в ре- 18 у зазначеному ЁнститутЁ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань подолання незбалансованостЁ споживчого ринку, оскЁльки масштаби нелегального надання послуг у 70-тЁ роки зросли настЁльки, що ©х неврахування рЁзко знижували достовЁрнЁсть фактичних Ё прогнозних оцЁнок потреб населення у товарах Ё послугах. НадалЁ дослЁдження "тЁньово©" економЁки почали охоплювати також Ё сферу матерЁального виробництва та народногосподарського управлЁння. У сво©х "доперебудовних" дослЁдженнях радянськЁ науковцЁ, як правило, до "тЁньово©" економЁки вЁдносили приховану господарську дЁяльнЁсть, що базувалася на нецЁльовому використаннЁ державних виробничих ресурсЁв; на технологЁчних, фЁнансових, екологЁчних порушеннях офЁцЁйних норм з метою особистого або групового збагачення; на корупцЁ©; на викривленЁй звЁтнЁй ЁнформацЁ© (на користь пЁдпри╨мств Ё вЁдомств). До цих видЁв тЁньово© дЁяльностЁ вЁдносилися: приписки, розкрадання державних матерЁальних, технЁчних Ё фЁнансових ресурсЁв; дрЁбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового характеру; пЁдпЁльна пЁдпри╨мницька Ё виробнича дЁяльнЁсть ("цеховики"); випуск невраховано© продукцЁ© (послуг) на державних пЁдпри╨мствах; порушення в роздрЁбнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ; перепродаж дефЁцитних побутових товарЁв Ё продуктЁв харчування (спекуляцЁя); неофЁцЁйне надання побутових послуг, виготовлення та реалЁзацЁя самогону та Ёнших спиртних напо©в домашнього виробництва тощо. До "тЁньово©"" економЁки вЁдносили Ё "кримЁнальну" економЁку (наркобЁзнес, проституцЁю, спекуляцЁю, торгЁвлю краденим тощо). Також до "тЁньово©" економЁки вЁдносили особисте пЁдсобне господарство та ЁндивЁдуальну трудову дЁяльнЁсть. Головним висновком, який робили у цьому випадку фахЁвцЁ, був той, що "тЁньова" економЁка -- це тЁнь, яку ма╨ офЁцЁйне державне господарство, Ё вона не ╨ чимось самостЁйним по вЁдношенню до нього та може зникнути разом Ёз лЁквЁдацЁ╨ю його альнЁй дЁйсностЁ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР (анализ, оценка, прогнози)// ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 - 111. 19 недолЁкЁв або, у кращому разЁ, з висвЁтленням, тобто взяттям пЁд жорсткий облЁк Ё контроль з боку правоохоронно© системи.' Значно посилилася увага до вивчення "тЁньово©"" економЁки в СРСР пЁд час перЁоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало некон'юнктурного аналЁзу цЁ╨© сутт╨во© складово© соцЁалЁстично© економЁки, оскЁльки пЁсля рокЁв "застою", саме "тЁньова" економЁка почала бурхливо розвиватися на раннЁх стадЁях процесу ринково© трансформацЁ©. Саме в перЁод перебудови багато вчених почали вЁдкривати Ёснуючу "аномалЁю", тобто те, що "тЁньова" економЁка може також справляти Ё певний позитивний вплив на нормалЁзацЁю процесЁв, якЁ вЁдбувалися у народному господарствЁ2. Починаючи з друго© половини 80-х рокЁв вже не можливо було назвати жодно© галузЁ економЁки, де б не переплЁтались процеси, що начебто виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова" економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були притаманнЁ тЁльки ©й. З одного боку, за походженням вона залишалася наслЁдком адмЁнЁстративно-командно© системи та не сприймала законЁв цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ були пускати в продуктивний обЁг сво© капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати "маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринково© трансформацЁ©. Це сво╨рЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁ© "тЁньово©" економЁки, що дЁяли за умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзовано© економЁчно© системи СРСР. ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронно© дЁяльностЁ. Тому на цьому ' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование. -1982.-.Nb4.-C.51-58 2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? // Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л., Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения, зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111. 20 етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт╨вими чинниками посилення процесЁв "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ© економЁки. У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на "обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб'╨ктЁв та Ёнших громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування "тЁньово©" економЁки. ╡нтенсивнЁсть ©© розвитку була прямо пропорцЁйною до процесЁв зростання номенклатурно© бюрократизацЁ© та руйнування еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави. Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2) гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо ЁндивЁдуально© трудово© та комерцЁйно© дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання господарсько© дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй, або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до трудово© дЁяльностЁ громадян та виробничо© дЁяльностЁ пЁдпри╨мств; 9) значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдпри╨мливих" людей'. Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А. "Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103 - 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики. // Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь© с функционированием структури "теневой" зко- 21 До структурних особливостей "тЁньово©"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце напередоднЁ проголошення державно© незалежностЁ Укра©ни) науковцЁ вЁдносили Ёснування двох особливих, притаманних саме ©й структурних елементЁв. Перший -- неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого регулювання господарсько© дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному використаннЁ державного капЁталу, та другий -- фЁктивна економЁка . МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньово©" економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична" економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як об'╨ктивно реально©, так Ё штучно створено© дефЁцитностЁ вЁдношення протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно© потужностЁ й величезно© стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть "дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформально©" економЁки. Головними суб'╨ктами "неформально© номенклатурно-бюрократично©" економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб'╨ктами досягалися неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних" торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁ©), його ресурсного забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних " ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював- номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. ' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. 22 ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар; товар на послугу; послуга на послугу. НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁ©, кругово© поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ Ё, у кЁнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурЁ. До форм прояву "фЁктивно©"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна" вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ продукцЁ©"". В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв, формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень планово© та фЁнансово© звЁтностЁ тощо. ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивно© вартостЁ (що живила незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектно© Ё нестандартно© продукцЁ©, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця тощо). НайбЁльш гостро характеризу╨ "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов, який вважа╨, що вона за сутнЁстю ╨ незаконною, прихованою (законспЁрованою) економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг особами, що займаються цЁ╨ю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова економЁка" не ╨ досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про злочинну або паразитичну економЁку"2. Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчно© злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов щодо господарсько© дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому наслЁдку призводило до посадово© корупцЁ© Ё тотального хабарництва. У "неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник ста╨ махЁнатором, "безсрЁбник" -- хабарником тощо. Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 23 До найбЁльш характерних особливостей "тЁньово© економЁки" СРСР В. Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не ма╨ власностЁ, що ©© вЁдрЁзня╨ Ё використову╨ у сво©х Ёнтересах ЁснуючЁ форми останньо©, паразиту╨ на них; 2) "тЁньова економЁка" концентру╨ться головним чином на посередницьких, розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперу╨ монопольне високими цЁнами; 3) оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б'╨ по "тЁньовЁй", ©© органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньово© економЁки" неможливе без систематично© пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка" об'╨ктивно створю╨ економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп, рЁзних за сво©ми масштабами Ё роллю, а сама ╨ складним переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова економЁка" сприя╨ деградацЁ© суспЁльства, поглиблю╨ його соцЁально-майнове розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁяльнЁсть. 1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово©" економЁки СРСР -- генетично© основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй Укра©нЁ АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньово©"" економЁки СРСР, потребу╨ свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему. Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових доходЁв, "тЁньово©"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ ' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 24 склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ масово© статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику) наводив такЁ данЁ': Таблиця 1. Доходи "тЁньово©" економЁки Млрд.крб. % Перепродаж непродовольчих товарЁв за спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв, легкових автомобЁлЁв, запасних частин до 2-5 1 ^>-J ^ 1 23 1 ∙∙-"-',i них, краденого бензину та Ён.) НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням 24 3 ^--^ 24,4 покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд ношення) Виробництво Ё продаж самогону 35,0 35,1 ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко 4,2 4,2 оперативною трудовою дЁяльнЁстю Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа 5,4 5,4 вного Ё суспЁльного майна ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко 3,0 3,0 оперативЁв НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда 4,8 4,8 та Ён. Всього 99,8 100,0 У цЁй таблицЁ впада╨ в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових" доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих) джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ" ' У цЁлому за даними офЁцЁйно© статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг "тЁньово©" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж ©© давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь. -1991 г.-No 38.-С. 6.) 25 доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за ©х сумою фактично були еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчу╨ подальший аналЁз експертних оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупно© величини вартостЁ обсягЁв "тЁньово©" економЁки. НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд. крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв виробництва. Тобто мЁж пЁдпри╨мствами державного сектора економЁки було розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За сво╨ю вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв". ╡ншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчу╨, що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за поставку непотрЁбно© продукцЁ©, за вигЁдну корекцЁю плану тощо. ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги "тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування. Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньово©" приватно© трудово© дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд яко© не сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем трудово© участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем сво╨© роботи).' Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор припадало: 45 % -- ремонту квартир; 40 % -- ремонту автомобЁлЁв; ЗО % -- ремонту складно© побуто- ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26 во© технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових послуг досягала 80 %. ╡, навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв "нерегламентовано©" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги оцЁнювався у 5,5 млрд. крб. Доходи вЁд "тЁньово©" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990 роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв. Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньово©" економЁки СРСР (тобто експертно© оцЁнки ©© щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько 10...20 вЁдсоткЁв ВНП. Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього використовувалися аналЁтиками? ЧастЁше у сво©х дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньово©" економЁки. /. Метод мЁждержавних спЁвставлень Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для всЁх кра©н свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час як в СРСР ©© величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе житт╨вими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв "тЁньово©" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР (анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 120; Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. -1990.- No33.-С.8. 27 900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв. 2. КримЁнологЁчно-латентний метод За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв ©х фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою" економЁкою (за рЁзними оцЁнками ©х розкриття за свЁтовими стандартами не перевищу╨ 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньово©" економЁки за оцЁнками могли б становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв. 3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв" Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих" грошей за умов дефЁцитно© економЁки митт╨во поспЁшають ©х отоварити, а оскЁльки ╨диною можливЁстю для них був "чорний" ринок -- вся сума надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165 до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньово©" економЁки. 4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв суб'╨ктЁв "тЁньово©" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22 млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.); будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До цього додавалися доходи вЁд кримЁнально© дЁяльностЁ "чорно©" 28 економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у 15 млрд. крб.)1. В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як вЁдповЁдним способом конспЁрацЁ© "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2 СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних" складових "тЁньово©" економЁки не можна визнати повнЁстю об'╨ктивними, оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд. крб. Ё тЁльки по м'ясу -- бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика, основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксовано© статистикою сЁльгосппродукцЁ© заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що частково поясню╨ на той час Ёснування певних дефЁцитЁв. ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка загальних масштабЁв "тЁньово©" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою стартового розвитку "тЁньово©" економЁки незалежно© Укра©ни, нада╨ у подальшому можливостЁ на основЁ генетично© економЁчно© спадковостЁ провести бЁльш грунтов- ' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина, А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Уль©бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.: Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112 -113. 2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. - No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи 15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтно© плати працЁвникЁв цих галузей це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26). 29 не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжу╨ функцЁонувати, але й перманентне трансформу╨ться в умовах сучасно© соцЁально-економЁчно© системи незалежно© укра©нсько© держави. 2. СПЕЦИФ╡КА УМОВ ФУНКЦ╡ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН╡ ТЕНДЕНЦ╡╞ РОЗВИТКУ "Т╡НЬОВО╞" ЕКОНОМ╡КИ УКРА╞НИ 2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких ╨ перехЁд до соцЁальне орЁ╨нтовано© ринково© економЁки та побудова правово© держави, повиннЁ були зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё ©© задзеркалля -- "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика засвЁдчу╨, що в реальному життЁ цього не сталося. ЯкЁ ж основнЁ об'╨ктивнЁ та суб'╨ктивнЁ причини сприяли масштабному зростанню вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки, що до того ж набува╨ якЁсно нових рис та ознак? Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ основнЁ. По-перше, об'╨ктивно, згЁдно з теорЁ╨ю трансформацЁй, розпад будь-яко© системи (тим бЁльше тако© складно©, як соцЁально-економЁчна) на перших етапах закономЁрно може сприяти сутт╨вому примноженню тих основних недолЁкЁв Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась. Саме тому фактичне збереження в Укра©нЁ найбЁльш характерних параметрЁв господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ та державнЁй монополЁ©, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у подальшому Ё повно© лЁквЁдацЁ© директивного принципу планування Ё розподЁлу матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, сутт╨во загострило недолЁки старо© системи господарювання, оскЁльки вимагало не- 30 змЁрного зростання масштабЁв "тЁньово© пЁдмазки" старих гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй", так би мовити "ринковЁй" основЁ. По-друге, суб'╨ктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньо© держави Ё розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому спЁльноти, що ©х персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругово© корпоративно© поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату". Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб'╨ктом реалЁзацЁ© "планЁв" трансформацЁ© соцЁально© та державно© полЁтики ринкового реформування. ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залиша╨ться зацЁкавленою у встановленнЁ тако© системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у закамуфльованому виглядЁ, ма╨ зберЁгатися апаратна монополЁя на розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁ© режиму регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командно© економЁки, продовжу╨ залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язу╨ ресурси Ё суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ. Нема╨ необхЁдностЁ доводити тезу, що влада ╨ не тЁльки полЁтичний, й, передусЁм, економЁчний феномен. Як засвЁдчу╨ попереднЁй аналЁз, за часЁв старо© системи бюрократична влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво©й власностЁ саму державу (тобто у ©© практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми реалЁзацЁ© цЁ╨© влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁ© чиновниками статусу свого Ё╨рархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ. 31 За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже нелЁмЁтованих меж. ОднЁ╨ю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁ© загальнонацЁонально© власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами "тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжу╨ здЁйснюватися пЁд гаслом економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного сво╨рЁдного "тандема" ╨ обопЁльною. Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створю╨ться надзвичайно величезна. Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи, отримують реальний доступ до полЁтично© влади. У результатЁ переорЁ╨нтацЁ© ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до процесЁв ринково© трансформацЁ©, нЁ до розвитку кра©ни в цЁлому. Як засвЁдчу╨ практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприя╨ необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й сутт╨во посилю╨ рЁвень безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁ©. Ця влада, в першу чергу на свою користь, почина╨ максимально використовувати як процеси змЁни форм власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтно© плати, послаблення контролю над експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державно© монополЁ© на виробництво та реалЁзацЁю спиртних напо©в, тютюнових виробЁв, операцЁ© з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними металами тощо. ЗазначенЁ об'╨ктивнЁ Ё суб'╨ктивнЁ чинники на цей час призвели до аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньово©" економЁки старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно ринкового" типу. Можна впевнено стверджувати, що в Укра©нЁ вже практично завершився процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що ма╨ надпотужне "кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового" конгломерату ╨ ще 32 невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто надзвичайна його спроможнЁсть до гнучко© Ё практично митт╨во© адаптацЁ© вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування. НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся процес тЁсного зрощування апаратно© Ё тЁньово© приватизацЁ©. На трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив справляла Ё справля╨ позицЁя конкретних посадових осЁб та ©х особистЁ неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна ©м досконала правова Ёнфраструктура, що чЁтко регламенту╨ економЁчнЁ вЁдносини. Саме це ста╨ основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного середовища в Укра©нЁ. Склада╨ться унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁ╨ю, нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб'╨ктами ринкових вЁдносин, перерозподЁлом Ё захопленням чужо© власностЁ, постЁйним зубожЁнням переважно© частини населення. Ця структура перетворю╨ корупцЁю та "тЁньовЁ" принципи пЁдпри╨мництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ, на наших очах майже митт╨во сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового" пЁдпри╨мництва, що Ёсну╨ лише за умов розквЁту корупцЁ©, вЁдверто© кримЁналЁзацЁ© господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб'╨ктами ринкових вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютно© та вЁдверто© неповаги до закону. У зв'язку з цим цЁкавою ╨ думка, що була висловлена авторами проекту "ПриватизацЁя" Центрального ╨вропейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К. МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁ© номенклатурно© бюрократЁ© у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають, що номенклатурний капЁталЁзм, який форму╨ться у деяких Ёз цих кра©н, ╨ неприйнятним нЁ з морально©, нЁ з економЁчно© точок зору' . "З морально©-- тому, що номенклатура сво©м перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П'╨ра Прудона: "Приватна власнЁсть -- це крадЁжка". З еконо- ' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91. 2 " 2 33 г мЁчно© -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ, перетворю╨ться на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму, оскЁльки приватизацЁя явно просува╨ться не тим курсом, на який сподЁвалася бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в кра©нах СНД, як Ё ранЁше, залиша╨ться могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё ©© подальша присутнЁсть тут матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки". Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка Укра©ни за часЁв радикально© трансформацЁ© стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомо© ваги готЁвково© маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивно© складово© суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁ© ©© виробничо© складово©, Ё перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту, предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище з об'╨ктивно нормальним процесом експорту капЁталу). Тому успЁхи приватизацЁ©, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання, збЁльшення питомо© ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв "тЁньово©" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби економЁчно© "тЁнЁзацЁ©" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё наступних чинникЁв: 1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об'╨ктЁв, що ранЁше були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва, ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо); ' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92. 34 2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та товарно-грошових вЁдносин пЁдпри╨мств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також масштабування непомЁрно© бартеризацЁ© економЁчних вЁдносин; 3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчно© реформи, слабко© Ё неефективно© системи державного облЁку Ё контролю, що тЁльки форму╨ться пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчно© системи, що хоч Ё досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась; 4) швидко© та недостатньо ефективно© реорганЁзацЁ© структури виконавчо© влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де густо, а де пусто", що у свою чергу сприя╨ "тЁнЁзацЁ©'" управлЁнсько-господарських вЁдносин. 5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що ╨ антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважно© бЁльшостЁ фЁзичних та юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля Укра©ни; вЁдсутностЁ привабливо© ЁнвестицЁйно© альтернативи щодо залучення "тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку; 6) високо© динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё ©х вЁдносно безкарно© дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁ© органЁзовано© злочинностЁ Ёз суб'╨ктами легЁтимно© економЁчно© дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави щодо обмеження процесу легалЁзацЁ© кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ -- в суспЁльно-полЁтичному життЁ); 7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё пЁдпри╨мств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних угруповань, а також досить неефективно© дЁ© системи попередження, недопущення або сутт╨вого обмеження можливостей встановлення контролю за дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку мафЁозно-кримЁнальних структур; 8) майже повно© правово© незахищеностЁ суб'╨ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ вЁд зловживань, утискЁв, протидЁ© та дискримЁнацЁйних вимагань з боку непрофесЁйних, несумлЁнних та 35 нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних рЁвнях; 9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства, яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби та узгодження ЁнтересЁв суб'╨ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ; поширення правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ населення кра©ни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах; 10) посилення мЁждержавно© ЁнтеграцЁ© "кримЁнально-тЁньових" секторЁв економЁки Ё суб'╨ктЁв (©х спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин; 11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁ©, а також наявностЁ чисельних процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁ© економЁчно перспективних об'╨ктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё закордонних) об'╨ктЁв приватизацЁ©, що вЁдбува╨ться за умови штучного заниження величини ©х справжньо© ринково© вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об'╨кти; 12) швидко© втрати Ёсторичних, глибоко притаманних укра©нському народу моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁально© престижностЁ чесно©, квалЁфЁковано© працЁ, поваги до приватно© Ё спЁльно© власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв пЁдпри╨мницько© та робЁтничо© честЁ тощо. Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його "чорно©" складово© (а це легко визнача╨ться навЁть емпЁрично), ╨ те, що вона не тЁльки паразиту╨ на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйно© економЁки, але також Ё значно ©х посилю╨ та поширю╨. Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁ©" базу╨ться на джерелах про©дання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних багатств. Ми ╨ свЁдками того, як митт╨во "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдпри╨мствах (особливо у машинобудЁв- 36 ному комплексЁ Укра©ни). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдпри╨мствах) оборонних запасЁв, що Ёснували на момент проголошення державно© незалежностЁ? Хто визначить справжнЁ обсяги про©дання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли внаслЁдок ЁнфляцЁ© амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже неспроможнЁ вЁдтворити Ё десято© частки функцЁональних потреб економЁки (до того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё лавиноподЁбне зростання зовнЁшньо© заборгованостЁ (з нульово© позначки до межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких "кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого ефекту "дворЁвнево©" економЁки. На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення Ё поглиблення явищ, що по справжньому ╨ деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини укра©нсько© державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить корупцЁя. Саме провЁдна роль бюрократЁ©, яку вона вЁдЁгра╨ в процесЁ приватизацЁ©, сутт╨во вплива╨ на посилення корупцЁ©, розширення ©© поля за рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких одночасно простих за технологЁ╨ю використання та надзвичайно потужних, а тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁ© можна назвати наступнЁ: 1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв, якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення для них тих чи Ёнших переваг, привЁле©в та економЁко-правових пЁльг; 2) систему, що органЁзацЁйно буду╨ться на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдпри╨мств (першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'©мо сало тво╨, а потЁм кожен сво╨", на користь приватних структур); 3) систему, за якою державнЁ кошти вно- 37 сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбува╨ться процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньо©"' необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу, пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базу╨ться на наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ отримують суб'╨кти пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ недержавно© форми власностЁ, що дозволя╨ у разЁ ©х природного або штучного банкрутства повнЁстю перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на масового платника податкЁв). Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення "тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв "наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування, обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину вЁд адмЁнЁстративно-планово© системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз ©© за кордон, здЁйснювалася у великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвсько© системи Заходу мЁльярдами доларЁв. Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцЁя ╨ системою, ринковЁ та адмЁнЁстративнЁ реформи... можуть стати навЁть антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити незаконну ...економЁчну дЁяльнЁсть. БЁльш того, щоб компенсувати втраченЁ доходи бюрократи шукатимуть "заробЁткЁв" у Ёнших сферах"'. Тобто коли за економЁчну реформу вида╨ться переважно те, що ©© тЁльки ЁмЁту╨, а по сутЁ нею не ╨, то такЁ "реформаторськЁ" ' Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра©ну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 38 дЁ© можуть лише провокувати посилене генерування корупцЁ©. У той же час справжнЁ, добре запланованЁ Ё скоординованЁ реформи, що максимально повно враховують по-справжньому позитивний свЁтовий досвЁд, навпаки, значно скорочують поле коруп-цЁйних ЁнтересЁв та лЁквЁдують потенцЁйнЁ джерела ©х задоволення. Цю думку також пЁдтверджують Ё висновки аналЁтикЁв Заходу: "НапЁвреформи, безкарнЁсть Ё безвЁдповЁдальнЁсть, що ними породжуються, сприяють змЁцненню позицЁй корупцЁ©, оскЁльки з нарощенням фЁнансово© могутностЁ Ё полЁтично© влади Ёнтереси елЁтних угрупувань щодалЁ важче пЁддавати позитивним змЁнам Ё тому цей соцЁальний прошарок ста╨ активною силою, що перешкоджа╨ чи спотворю╨ процес ринкового реформування. Безглуздо нарощувати антикорупцЁйнЁ служби там, де бюрократЁя ма╨ необмеженЁ можливостЁ як завгодно довЁльно манЁпулювати регулятивними обмеженнями, або вЁдповЁдно створювати любЁ режими вибЁркового цЁльового економЁчного сприяння"'. НеспроможнЁсть значно© частини представникЁв колишньо© "директорсько© гвардЁ©" здЁйснювати керЁвництво вже "майже комерцЁйними" пЁдпри╨мствами (здебЁльше холдЁнговими компанЁями), що були створенЁ останнЁми пЁд себе, пЁд сво╨ найближче Ё найвЁдданЁше оточення, а також пЁд певне коло рЁдних Ё близьких ©м осЁб), призводить до поглиблення виробничо-комерцЁйно© стагнацЁ©, накопичення величезно© заборгованостЁ та Ёнших економЁчних негараздЁв. У той же час необмежена можливЁсть цих суб'╨ктЁв виробничих вЁдносин контролювати значнЁ обЁговЁ кошти, урядовЁ дотацЁ© та пЁльговЁ кредити (в т. ч. Ё закордоннЁ) да╨ солЁдний потенцЁал для подальшого забезпечення особистого достатку керЁвництва зазначених компанЁй, навЁть якщо це Ё вирЁшу╨ться за рахунок невиплати заробЁтно© плати працЁвникам цих пЁдпри╨мств, ©х вЁдправки у вимушенЁ багатомЁсячнЁ вЁдпустки Ёз подальшим скороченням тощо. Саме "економЁя", що ма╨ мЁсце за рахунок "безкоштовного" використання "безкоштовно" отриманих основних фондЁв ╨ сутт╨вою особливЁстю сучасного етапу еволюцЁ© процесЁв "тЁнЁзацЁ©" Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра©ну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 39 економЁки. Серед проявЁв механЁзму реалЁзацЁ© останнього можна передусЁм видЁлити наявнЁсть особливого об'╨кта "тЁньово©" експлуатацЁ©, якими виступають ресурси держави, великЁ державнЁ (або вже змЁшанЁ) пЁдпри╨мства, де держава ма╨ так званий "контрольний" пакет акцЁй. Практика засвЁдчу╨, що на багатьох цих пЁдпри╨мствах, незважаючи на так звану "змЁну форми власностЁ" продовжу╨ться подальше про©дання та неефективне використання капЁталу, бартерЁзацЁя вЁдносин, розквЁта╨ розбазарювання Ё розкрадання матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, марнотратство коштЁв, ©х нецЁльове використання тощо. Особливо© уваги потребу╨ висвЁтлення однЁ╨© з найбЁльш яскравих якЁсних особливостей, яка притаманна вЁтчизняним процесам "тЁнЁзацЁ©", що за суттю явля╨ собою тЁсне Ё динамЁчне зрощування "тЁньово©"" економЁки Ё "тЁньово©" полЁтики. Так, експерти Укра©нського центру економЁчних Ё полЁтичних дослЁджень вважають, що в Укра©нЁ на цей час сформувався не тЁльки "тЁньовий сектор в економЁцЁ, але Ё паралельна нелегальна влада, яка зроста╨ Ё почала дублювати найважливЁшЁ функцЁ© держави"'. Досить ╢рунтовний аналЁз тенденцЁй Ё╨рархЁчного структу-рування владних угруповань, дЁяльнЁсть яких спрямована на тЁньовий перерозподЁл пЁдконтрольного ©м економЁчного потенцЁалу кра©ни, а також дослЁдження особливостей процесу зрощування "тЁньово©" економЁки Ё "тЁньово©" полЁтики був проведений фахЁвцями ╡нституту економЁчних реформ. За цими дослЁдженнями зазначений процес вже пройшов наступнЁ основнЁ етапи2. На першому етапЁ (1991 - 1993 р.р.) вЁдбувалося зрощування офЁцЁйних Ё "тЁньових" економЁчних вЁдносин, що як правило, будувались за галузевою вертикаллю (мЁнЁстерство -- пЁдпри╨мство). На цЁй основЁ формувалися галузевЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ГГ). З часом ©х значення сутт╨во знизилося, ' Див.: ТЁньова економЁка та органЁзована злочиннЁсть в Укра©нЁ: сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналЁтична доповЁдь. - 1996. - С. 1. 2 Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". //ПолЁтична думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78. 40 що пов'язу╨ться Ёз порЁвняною доступнЁстю цих структур для контролю з боку правоохоронних Ё податкових органЁв. На другому етапЁ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офЁцЁйних Ё "тЁньових" вЁдносин базувалася за регЁональним принципом. В цей перЁод навколо керЁвникЁв регЁональних державних структур на грунтЁ спЁльних економЁчних Ё полЁтичних ЁнтересЁв представникЁв держапарату Ё комерцЁйних структур формувались могутнЁ регЁональнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (РГ). Паралельно Ёз цим керЁвники центральних органЁв влади та ©х оточення також створювали довЁренЁ комерцЁйнЁ структури, що функцЁонували, як Ё РТ, але вже в масштабах всЁ╨© держави. З'явилися центральнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ЦГ). На третьому етапЁ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з використанням Ёноземного капЁталу, створювались Ёноземне орЁ╨нтованЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (╡ОГ). На останньому етапЁ визначилась тенденцЁя об'╨днання ЁнтересЁв та Ёнфраструктури Ёснуючих чи тЁльки створюваних ╡ОГ з галузевими регЁональним Ё центральними адмЁнЁстративно-економЁчними групами. На пЁдставЁ системного аналЁзу вза╨мозв'язку "тЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика" фахЁвцями ╡нституту економЁчних реформ були зробленЁ наступнЁ досить невтЁшнЁ висновки: "ТенденцЁ©, пов'язанЁ з об'╨днанням представникЁв рЁзних ланок державного апарату , фЁнансових, промислових, аграрних та Ёнших суб'╨ктЁв господарсько© дЁяльностЁ Ё кримЁнальних угруповань у могутнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (АЕГ), свЁдчать про те, що найближчим часом слЁд очЁкувати економЁчного Ё полЁтичного протистояння мЁж ними Ё жорстко© боротьби за тотальну владу в державЁ. Остання обставина визнача╨ негативнЁ наслЁдки розвитку АЕГ для економЁки кра©ни. ОскЁльки ключовим Ё об'╨днуючим елементом АЕГ ╨ високопоставленЁ державнЁ чиновники, остЁльки економЁчне посилення однЁ╨© з груп автоматично веде до змЁцнення органЁзацЁйного Ё полЁтичного потенцЁалу ©© адмЁнЁстративно© команди. Створю╨ться можливЁсть для змЁцнення ©© позицЁй в державнЁй Ё╨рархЁ© та службового просування ©© лЁдерЁв. НаслЁдком цього ╨ прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Ё використання державних ЁнститутЁв у боротьбЁ з 41 конкурентами. Розпочина╨ дЁяти механЁзм обмеження конкуренцЁ©, породження монопольне високих цЁн на широку групу товарЁв та послуг, завдання значно© економЁчно© шкоди пЁдпри╨мствам, якЁ витЁснюються АЕГ з ринкЁв за ©хню орЁ╨нтацЁю на ЁншЁ групи. Все це призводить до подальшо© кримЁналЁзацЁ© Ё "тЁнЁзацЁ©" економЁчних вЁдносин у державЁ"'. З розвитком "тЁньово©" економЁки, вЁдповЁдно до вЁдомо© формули класика марксизму, "тЁньовий" капЁтал ма╨ тенденцЁю до постЁйного зростання. ВнаслЁдок цього вЁдбува╨ться вЁдплив грошей з легального обЁгу, ма╨ мЁсце розвиток процесЁв деградацЁ© сфери матерЁального виробництва, гЁпертрофований перерозподЁл грошово© маси в суспЁльствЁ, маргЁнальне розшарування людей за рЁвнем доходЁв Ё, як наслЁдок, невпинне зростання цЁн на товари й послуги тощо. ОскЁльки одною з особливостей тЁньового капЁталу ╨ Ё те, що вЁн використову╨ться не у виробничЁй сферЁ, а переважно в посередницькЁй дЁяльностЁ, в обЁгу, останн╨ надзвичайно ускладню╨ механЁзми здЁйснення необхЁдного державного контролю за ним. СлЁд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбЁ з "тЁньовими" Ё, насамперед, кримЁнально-економЁчними видами пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, на цей час помЁтних результатЁв не дала. На останн╨ вказав Ё Президент Укра©ни Л. Кучма на засЁданнЁ КоординацЁйного комЁтету по боротьбЁ з корупцЁ╨ю та органЁзованою злочиннЁстю при ПрезидентовЁ Укра©ни ЗО сЁчня 1995 року. У той же час, вЁдзначаючи особливо негативний вплив "чорно©"" складово© "тЁньово©"" економЁки на суспЁльне виробництво та соцЁальну сферу, неможливо скидати Ёз рахункЁв Ё певну позитивну роль, що вЁдЁграють неформальна економЁка та нере-гламентована трудова дЁяльнЁсть (якЁ також включаються до "тЁньово©" економЁки у широкому ©© розумЁннЁ) у якостЁ досить ефективних амортизаторЁв, що пом'якшують зростання соцЁально© напруги в суспЁльствЁ. До того ж вони ╨ потужними стиму- ' Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". // ПолЁтична думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83. 42 ляторами переквалЁфЁкацЁ© кадрЁв для найбЁльш вигЁдних у ринкових умовах видЁв Ё сфер дЁяльностЁ. До основних чинникЁв, що сприяють зростанню неформально© економЁки (особливо в перЁод системно© кризи виробництва) можна вЁднести: 1) недостатнЁсть ЁнвестицЁй, що спрямовуються на створення нових робочих мЁсць; 2) зростання рЁвня безробЁття, що пов'язано Ёз швидкою та Ёнтенсивною втратою (Ё у багатьох випадках досить передчасною) лЁквЁдацЁ╨ю старих робочих мЁсць; 3) високий рЁвень вимушено© неповно© зайнятостЁ працюючих; 4) низькЁ у порЁвняннЁ до потреб цивЁлЁзованого вЁдтворення особистостЁ трудовЁ доходи широких верств населення; 5) вЁдносна невигЁднЁсть працЁ у формальному секторЁ економЁки у порЁвняннЁ Ёз доходами, якЁ можуть приносити нерегламентованЁ види трудово© дЁяльностЁ; 6) вЁдсутнЁсть належних умов для плЁдного господарювання малих пЁдпри╨мств (високЁ податки, складнощЁ процедури ре╨страцЁ©, корупцЁя, рекет, нечесна конкуренцЁя, кабальнЁ кредити тощо). До найбЁльш поширених видЁв дЁяльностЁ, що мають мЁсце у неформальнЁй економЁцЁ Укра©ни можна вЁднести неступнЁ: 1) дрЁбна торгЁвля товарами, що отриманЁ внаслЁдок ЁндивЁдуального професЁйного "економЁчного туризму" або вЁд оптовикЁв-посередникЁв; 2) валютнЁ обмЁннЁ операцЁ©, що здЁйсню╨ дрЁбний "ринковий планктон"; 3) наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремЁсництво та надання послуг у всЁх ©х нере╨строваних рЁзновидах; 5) робота на дачних та присадибних дЁлянках Ёз наступною ринковою реалЁзацЁ╨ю отримано© продукцЁ©; 6) нелегальна трудова мЁграцЁя за кордон у кра©ни далекого та близького зарубЁжжя; 7) "шабашництво" у всЁх його проявах Ё рЁзновидах тощо. Головною особливЁстю функцЁонування зазначеного прошарку дрЁбного "ринкового планктону", який займа╨ться нерег-ламентованою дЁяльнЁстю ╨ те, що вЁн по справжньому не явля╨ собою сильного суб'╨кта пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вЁн ста╨ жертвою процесЁв "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁналЁзацЁ© ринкових вЁдносин, оскЁльки ╨ потужним джерелом отримання здирницько© наживи як малими, так середнЁми Ё великими "хижаками" ("акулами") "кримЁнально-чорно©"" економЁки та органЁзовано© злочинностЁ. 43 СлЁд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палЁтра нових напрямЁв масштабно© "тЁнЁзацЁ©" економЁчно© дЁяльностЁ. Проте при цьому багато старих форм, що ранЁше вЁдносились до "тЁньово©" сфери Ё були ©© вагомою складовою, на цей час або взагалЁ втратили свою актуальнЁсть Ё зовнЁшню атрибутику (скажЁмо, спекуляцЁя, "цеховики"), або рЁзко знизили свою частку в загальному тЁньовому оборотЁ разом Ёз зменшенням питомо© ваги державного сектору економЁки (тобто це дрЁбнЁ розкрадання в державному секторЁ, масовЁ порушення в роздрЁбнЁй державнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ тощо). З тих видЁв "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ, що Ёснували ранЁше, але останнЁм часом незмЁрно зросли (як кЁлькЁсно, так Ё якЁсно), окрЁм корупцЁ© представникЁв державного апарату, слЁд вЁдзначити й такЁ явища, як "розквЁт" пЁдпорядкованих мафЁ© сфер економЁчно© дЁяльностЁ. ЗазначенЁ явища потребують окремого розгляду. 2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на систему державного управлЁння та економЁку ЗбЁльшенню масштабЁв та подальша внутрЁшня реструктуризацЁя "тЁньового" сектора економЁки сприя╨ замЁна одних спонукальних мотивЁв на ЁншЁ. Це вЁдбуваються на тлЁ посилення соцЁально-екбномЁчно© кризи та полЁтично©, ЁдеологЁчно© Ё адмЁнЁстративно© дезорЁ╨нтацЁ© широких верств населення. Тому природно, що у досить значно© частини населення за умови, коли мЁра працЁ практично ма╨ незначний вплив на мЁру особистого споживання, виника╨ та постЁйно генеру╨ться прагнення не тЁльки до "тЁньових" заробЁткЁв, але Ё взагалЁ до пошуку будь-яких (навЁть Ё нелегЁтимних) додаткових джерел особистих доходЁв. Останн╨ у кЁнцевому наслЁдку ста╨ живлячим середовищем та вагомим чинником, що сприяли Ё сприяють поглибленню розвитку процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки Ё, особливо, розширеному вЁдтворенню ©© "кримЁнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерЁга╨ться протягом останнЁх п'яти рокЁв. 44 Саме тому окремого та ретельного наукового дослЁдження на цей час потребу╨ "чорна" економЁка, яка, про що вЁдзначалось ранЁше, ╨ передусЁм надзвичайно небезпечним для Ёснування держави структурним феноменом масштабування "тЁньових" процесЁв, що мають мЁсце в економЁцЁ Укра©ни. АналЁзу, насамперед, потребують наявнЁ якЁснЁ ознаки Ё риси диверсифЁкацЁ© "чорно©"" економЁки в структури "свЁтло©" (традицЁйно©") економЁки, методи Ё механЁзми цього проникнення, а також засоби ©© впливу на вЁдповЁднЁ органи та суб'╨ктЁв системи державного управлЁння. НеобхЁдно провести Ё аналЁтичну оцЁнку загальних наслЁдкЁв, що справля╨ "чорна економЁка" на стан соцЁально-економЁчно© сфери та суспЁльства в цЁлому. Як вже вЁдзначалося, у перЁод економЁчно© трансформацЁ©, який спЁвпадав з перЁодом розбудови державно© незалежностЁ Укра©ни, органЁзована економЁчна злочиннЁсть була Ё на цей час залиша╨ться одною з небагатьох по-справжньому ефективно функцЁонуючих суспЁльних структур, що здатна швидко пристосовуватись до будь-яких соцЁальних, економЁчних Ё полЁтичних змЁн. ДослЁдження показують, що функцЁонування "чорно©" (мафЁозно-кримЁнально©) економЁки у власному автономному режимЁ не ╨ закономЁрним явищем. НайбЁльш типовим явищем ╨ те, що, проникаючи в бюрократичнЁ структури, диверсифЁку-ючи у сферу "свЁтло©" економЁчно© дЁяльностЁ, вона активно форму╨ кримЁнально-корумповану економЁку. Так, не ╨ великим секретом, що кримЁнальна економЁка хабарями стимулю╨ та зацЁкавлю╨, а за допомогою використання засобЁв силового тиску, змушу╨ працювати на себе адмЁнЁстративно-командну систему управлЁння. Як свЁдчить попереднЁй аналЁз, "кримЁнально-чорна" складова колишньо© "тЁньово©" економЁки бюрократичного типу базувалася передусЁм на корупцЁ© та на. витонченЁй системЁ розкрадання Державного майна за допомогою адмЁнЁстративного контролю над потоками матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, що розподЁлялись з умов реального або штучно створюваного дефЁциту. Власне кажучи, саме перЁод переходу внутрЁшньо-неЁн-тегровано© Ё кооперацЁйно-неструктуровано© економЁки Укра©ни 45 до ринкових вЁдносин лише надав "мафЁ©"" потенцЁйно необмеженЁ економЁчнЁ та полЁтичнЁ можливостЁ щодо поширення вже "осво╨них" Ё захоплених нових зон ©© монопольного впливу. Будучи досить надЁйно захищеною сво©ми високими владними покровителями вЁд будь-яких форм ефективного переслЁдування Ё справжнього (тобто еквЁвалентного заподЁянЁй шкодЁ та збиткам) покарання, вона пЁдпорядкову╨ пЁд свЁй контроль не тЁльки "тЁньовЁ", але й легальнЁ, "свЁтлЁ" форми пЁдпри╨мництва. Можна впевнено стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма╨ реального уявлення про реальний стан та динамЁку цього процесу (тобто про те, скЁльки пЁдпри╨мств, установ Ё органЁзацЁй вже знаходиться пЁд монопольним контролем мафЁозних структур, скЁльки осЁб з апарату органЁв державного управлЁння працюють на ©© замовлення). Отже, у суспЁльства до того часу вЁдсутня репрезентативна ЁнформацЁя щодо дЁйсного стану Ё масштабЁв "кримЁнально-чорно©" диверсифЁкацЁ©. НавЁть без особливих зусиль можна намалювати Ёснуючу в кра©нЁ систему двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Ё паралельно дЁючими управлЁнськими Ё виконавчими структурами, що системно охоплюють всЁ сфери житт╨дЁяльностЁ суспЁльства: економЁку, фЁнанси, соцЁальну та духовну сферу, безпеку, полЁтику, зовнЁшнЁ зв'язки тощо. Одне з них -- це держава, ©© так звана "свЁтла" економЁка. Тут домЁну╨ глибока системна економЁчна криза та загальна органЁзацЁйна розбалансованЁсть, бере гору полЁтичне протистояння та небезпечно пада╨ рЁвень життя законослухняних громадян, втрача╨ться соцЁальний оптимЁзм та зроста╨ соцЁальна напруга, знижу╨ться необхЁдно-достатнЁй рЁвень економЁчно© та полЁтично© безпеки. Другим ╨ паразитичне, деструктивно-руйнЁвне для суспЁльства "чорне" виробництво, розподЁл Ё споживання. Це органЁзована економЁчна злочиннЁсть, що ╨ ретельно структурованою, гнучкою Ё мобЁльною системою, яка отриму╨ надвисокЁ доходи. На цей час ця система вЁдмЁнно захища╨ сво©х "робЁтникЁв" Ё "службовцЁв", максимально забезпечу╨ задоволення ©х "постЁйно зростаючих матерЁальних Ё духовних потреб". КримЁнально-мафЁозна економЁка ма╨ надзвичайно високу норму 46 накопичення, що нада╨ ©й можливЁсть для подальшого розширеного вЁдтворення. У цЁй ситуацЁ© не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетЁк трудових, Ёнтелектуальних, фЁнансових, матерЁальних (у т. ч. Ё природних), технологЁчних, ЁнформацЁйних та Ёнших ресурсЁв Ёз першого виробництва у "друге". ТрадицЁйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тЁньово©"" економЁки владнЁ структури судять лише на основЁ даних щодо протокольне зафЁксованих злочинЁв. Проте, за умови високо© латентностЁ "кримЁнально-чорно©" економЁки не всЁ Ё навЁть далеко не бЁльшЁсть злочинЁв попадають у поле зору правоохоронних органЁв Ё ре╨струються у вЁдповЁдних графах звЁтЁв. Тому логЁка пЁдходЁв стосовно зазначеного залиша╨ться примЁтивно простою, не пЁймали -- не злодЁй, не заре╨стрували -- не було злочину. Але мова, насамперед, ма╨ йти не про формальний або юридичний бЁк справи, а про реальне визначення Ёснуючих латентних (тобто ретельно прихованих вЁд держави та суспЁльно© свЁдомостЁ) масштабЁв зазначеного виду "дЁяльностЁ". ЯкЁ ж основнЁ ознаки Ё прояви притаманнЁ сучаснЁй мафЁ© та ©© економЁчному базису --"кримЁнально-чорнЁй" економЁцЁ? До найбЁльш характерних ознак зазначеного явища можна вЁднести наступнЁ: 1) якЁсно новий стан професЁоналЁзацЁ© економЁчно© злочинностЁ, яка побудована на надзвичайно високому рЁвнЁ кримЁнально-монопольно© централЁзацЁ© та концентрацЁ© "тЁньового" капЁталу, подальше зростання ЁнтеграцЁ© та кооперацЁ© мафЁозно-кланових вЁдносин; 2) наявнЁсть чЁтко органЁзованого Ё функцЁонально розгалуженого апарату управлЁння кримЁналЁтетом, що ма╨ системний розподЁл функцЁй Ё вЁдпрацьованЁ механЁзми "посадово©" субординацЁ© на всЁх рЁвнях ©© внутрЁшн